Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2000 р.
За позовом Приватного підприємця П
До Державної податкової інспекції у Н-ському р-ні м. Києва
Про визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.2000р.
Представники:
від позивача Присутні
від відповідача Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.2000 р.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач безпідставно
вважає приховування товару так, як частину закупленого товару
позивач використовував для особистих потреб.
Відповідач також безпідставно донарахував акцизний збір так, як
позивач не є платником акцизного збору, а придбані ним алкогольні
напої були з акцизними марками.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує і
вважає, що оспорюване рішення відповідає вимогам податкового
законодавства так, як позивач приховав товару за 1999 рік на суму
12966,56 грн., а за І квартал 2000 року - на суму 1889,84 грн.
Тобто товар був закуплений, але не проведений через книги обліку
доходів та витрат № 2 та книги придбання товарів. Позивачу на
даний товар були виписані податкові накладні, у зв'язку з чим ним
був порушений п.1-а ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та п. 2.1 ст. 2 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Крім того, приватним підприємцем П. був безпідставно завищений
податковий кредит, тобто відсутні податкові накладні, що є
підставою для зарахування податкового кредиту, а також позивач під
час проведення перевірки не мав документів, що підтверджують
сплату акцизного збору на 258 літрів горілки та 39 літрів
шампанського, які були реалізовані.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.ХХ.2000 р. ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва прийняте рішення "Про
застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування", згідно якого позивачу
донарахований податок на додану вартість в сумі 2334,24 грн.,
донарахований акцизний збір в сумі 1713,60 грн., а також
застосовані фінансові санкції з ПДВ в розмірі 100 % донарахованого
податку і в розмірі 100 % донарахованого акцизного збору. Крім
того позивачу була нарахована пеня по ПДВ в сумі 224,41 грн.
Оспорюване рішення прийняте на підставі акту перевірки № 00-000
від ХХ.ХХ.2000 р. в якому зазначено, що приватним підприємцем П.
за 1999 рік приховано товару на суму 12966,56 грн., а за І квартал
2000 року приховано товару на суму 1889,84 грн., тобто товар був
закуплений, але не проведений через книги обліку доходів та витрат
№ 2 та книги придбання товарів. На вказану суму товарів позивачу
були виписані податкові накладні. Позивачем було приховано
реалізованого товару на суму 6846,10 грн. (згідно акту
інвентаризації від ХХ.ХХ.2000 р. лікеро-горілчаних та тютюнових
виробів знаходилось в кіоску на суму 9825,60 грн., залишок товарів
на ХХ.ХХ.2000 р. по книзі обліку доходів та витрат склав - 2013,75
грн., а згідно журналу використання ЕККА реалізовано вказаних
виробів на суму 965,75 грн.
Під час проведення перевірки у позивача були відсутні документи,
що підтверджують сплату акцизного збору на 258 літрів горілки та
39 літрів шампанського, які були реалізовані.
Відповідно п. 1 Указу Президента України "Про платників та порядок
сплати акцизного збору" ( 453/98 ) (453/98)
платниками акцизного збору є
громадяни України, іноземці, особи без громадянства, в тому числі
які є суб'єктами підприємницької діяльності, в разі реалізації на
митній території України підакцизних товарів за умови відсутності
документів, що підтверджують сплату акцизного збору. Позивачем під
час проведення перевірки не були надані документи, що
підтверджують сплату акцизного збору на 258 літрів горілки і 39
літрів шампанського, які були реалізовані, а тому суд вважає, що
відповідач правомірно донарахував позивачу акцизний збір і
застосував до нього фінансові санкції по цьому збору. Відповідачем
також було правомірно донарахований позивачу податок на додану
вартість в сумі 698 грн., застосовані фінансові санкції в розмірі
100 % зазначеного донарахованого податку і правомірно нарахована
пеня по цьому податку в розмірі 224,41 грн. У судовому засіданні
відповідач документально не підтвердив обгрунтованість
донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 1204,02
грн. та 432,22 грн. і фінансових санкцій в розмірі 100 %
зазначених сум податку, а тому позовні вимоги позивача в цій
частині підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 АПК.
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва № 1 від
ХХ.ХХ.2000 р. в частині донарахування ПДВ в сумі 1636,24 грн. і в
частині застосування 100 % фінансових санкцій із вказаної суми
ПДВ, а всього в сумі 3272,48 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ському р-ні м. Києва
на користь Приватного підприємця П. 42 грн. 50 коп. державного
мита.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.