160/14836/22 Про визнання протиправними дії військової частини щодо застосування зазначеного місяця, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення особи у відповідний період; зобов`язання військової частини нарахувати і виплатити особі індексацію грошового забезпечення за указаний період, із застосуванням зазначеного місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - 07.03.2024 Прийняття

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування квітня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 03 квітня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 41839,53 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 08 грудня 2018 року включно у фіксованому розмірі 4463,15 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 гривень на місяць за період з 01 березня 2018 року до 08 грудня 2018 року включно в сумі 41320,13 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03 квітня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції адвокат Дяченко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та не змінювався.

7. Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 03 квітня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно.

8. Судом першої інстанції також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, відповідно до якої повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

9. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації у визначеній позивачем сумі 41 839,53 грн, то суд вказав на їх передчасність, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення позивача є компетенцією військової частини НОМЕР_1 .

10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала його незгода з діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення суду у справі №160/12760/21. Так, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року в справі №160/12760/21 відповідачем з урахуванням раніше виплачених сум нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року в сумі 482,29 грн, яку зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ "Приватбанк" 19 січня 2022 року.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не згодний з виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року в справі №160/12760/21 щодо нарахування та виплати йому індексації за періоди з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно у частині застосування базового місяця розрахунку індексації.

12. Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

13. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції застосував пункт 4 частини першої статті 238 КАС України. Підставою для застосування цієї норми закону судом апеляційної інстанції є те, що вже існує судове рішення, яке набрало законної сили, щодо спору між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно.

15. Однак скаржник зауважує, що закриття провадження у справі на цій підставі можливе за умови, якщо рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Проте судом апеляційної інстанції не враховано, що предмети позовів у справах №160/12760/21 та №160/14836/22 є різними. У справі №160/12760/21 предметом розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно. Натомість, у справі №160/14836/22 предметом спору є правильність встановлення відповідачем місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно та право позивача на отримання індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 08 грудня 2018 року включно.

16. При цьому скаржник зауважує, що на момент розгляду справи №160/12760/21 відповідачем взагалі не було виплачено індексацію позивачу, як наслідок не було визначено базовий місяць у період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно та не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 08 грудня 2018 року включно, дані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, тому позивач був позбавлений можливості звернутися до суду у межах справи №160/12760/21 із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

17. Тож позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) у межах окремого провадження.

18. Таким чином, скаржник уважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, були відсутні.

19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилаючись на безпідставність та необґрунтованість касаційної скарги просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), вважає за необхідне зазначити таке.

21. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

22. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

23. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року в справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

24. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

25. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

26. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

27. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

28. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

29. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

30. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

31. Таким чином, спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

32. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що в справі №160/12760/21, за наслідком розгляду якого ухвалено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, що набрало законної сили 31 січня 2022 року.

33. Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, слід зазначити таке.

34. Як слідує зі змісту рішення від 07 жовтня 2021 року в справі №160/12760/21, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з-поміж іншого, констатував, що оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною бездіяльністю відповідача. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) , а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року включно, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .

35. Щодо позовних вимог в частині, що стосується застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та фіксованої індексації та відрахуванням військового збору із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 07 жовтня 2021 року в справі №160/12760/21 зробив висновок про те, що визначення базового місяця належить до виключної компетентності відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснення його розрахунку, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

36. Вказане рішення суду набрало законної сили 31 січня 2022 року.

37. Тож у справі №160/12760/21 вирішено питання про право ОСОБА_1 на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді з 03 квітня 2017 року по 08 грудня 2018 року. При цьому визначення базового місяця, як і розміру індексації грошового забезпечення, судом не здійснювалося.

38. Водночас, як слідує зі змісту позовної заяви у справі, що розглядається ОСОБА_1, після виплати йому індексації грошового забезпечення, не погодився з її розміром, уважаючи неправомірним застосування відповідачем при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року - квітень 2017 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Позивач зазначає, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 є саме січень 2008 року, який і має застосовуватися для розрахунку/обчислення йому індексації грошового забезпечення за період з 03 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року.

39. Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якої позивач не погоджується.

40. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22 і багатьох інших, зокрема й у тих, на які скаржник посилається у касаційній скарзі, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

41. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №160/12760/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковим, оскільки суперечить дійсним обставинам.

42. Зважаючи на це також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

43. У підсумку слід зазначити, що суд апеляційної інстанції не здійснив в повній мірі порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №160/12760/21, не з`ясував ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для закриття провадження у справі з підстав, установлених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

44. У свою чергу, вказані обставини виключають наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, а також необхідності реалізації позивачем в межах адміністративної справи №160/12760/21 подання заяви у порядку судового контролю за виконанням рішення, як про це зазначив апеляційний суд.

45. Відтак, вимоги позивача у межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет їх обґрунтованості.

46. Таким чином, під час касаційного розгляду справи підтвердилися доводи Дяченка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1, про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

47. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.