Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
Тест постанови про перевірку ухвали в порядку нагляду.
 
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
              про перевірку ухвали в порядку нагляду
 
Заступник Голови арбітражного суду м. Києва
 
розглянувши заяву ЗАТ "ХХХ" про перевірку ухвали арбітражного суду
м.  Києва  від  ХХ.ХХ.2000  справа  №  00/000 за позовом Закритого
акціонерного товариства Фірма "ХХХ" служби до ДГО  "УУУ"  в  особі
Відділу фінансово-економічної служби
 
про стягнення 19912,44 грн.  збитків,  завданих завищенням тарифів
на оформлення переадресування вантажів.
 
Ухвалою арбітражного суду від ХХ.ХХ.2000 р.  провадження у  справі
припинено  на  тій  підставі,  що  позивачем  був пропущений строк
пред'явлення претензії до  ДГО  "УУУ",  тобто  не  було  дотримано
доарбітражний порядок врегулювання спору в установленому порядку і
можливість такого врегулювання втрачена.
 
Позивач -  ЗАТ  "Фірма  "ХХХ",  -  не   погоджуючись   з   ухвалою
арбітражного  суду,  просить  її скасувати,  а справу направити на
новий розгляд,  оскільки судом неправильно визначена дата на право
пред'явлення претензії - моментом виникнення права на пред'явлення
претензії до ДГО "УУУ" слід вважати ХХ.ХХ.1999  року,  тобто  день
винесення Антимонопольним комітетом України постанови.
 
Перевіривши матеріали справи і враховуючи, що:
 
Позивачем заявлені   вимоги   про   відшкодування   йому  збитків,
спричинених   відповідачем   -   ДГО   "УУУ"   в   особі   Відділу
фінансово-економічної  служби  -  при  переадресуванні  вантажів в
період між ХХ.ХХ.98 р.  по ХХ.ХХ.98 р.  Дане спричинення викликано
тим,  що  відповідачем з ХХ.ХХ.98 р.  введено тарифи за оформлення
переадресування вантажів,  які значно перевищують тарифи та  ті  ж
самі   послуги   на   інших  залізницях.  Факт  завищення  тарифів
встановлено  Антимонопольним  комітетом  України  (див.  постанову
Державного  уповноваженого  Антимонопольного  комітету України від
ХХ.ХХ.99 р.  № 00/00-0),  куди звернувся позивач за захистом своїх
прав  та  інтересів.  Оскільки  тільки після прийняття відповідної
постанови Антимонопольним комітетом України позивачу стаїи  відомо
про  порушення  відповідачем  його  прав,  то з цього часу у нього
виникли підстави захисту своїх нарушених прав.
 
Статтею 134 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         , затвердженого
постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  06.04.98 р.  № 457,
визначені  строки  та  зазначені   терміни   підстави,   по   яким
заявляються претензії до залізниць.
 
Предметом вимог  позивача  є відшкодування йому збитків,  завданих
завищенням тарифів при переадресуванні вантажів.
 
Дану підставу  слід  віднести   до   всіх   інших   випадків,   що
перераховані  вищеназваній статті Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
         ,  тобто до
пункту "ж" ст. 134 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
         .
 
Як передбачає п.  "ж" ст.  134 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
        , шестимісячний
термін  пред'явлення  претензії  обчислюється  з  дня встановлення
обставин, що спричинили заявлення претензії.
 
Такою обставиною   для   позивача   стала   постанова   Державного
уповноваженого  Антимонопольного комітету України від ХХ.ХХ.99 р.,
оскільки тільки з її прийняттям  йому  стало  відомо,  що  в  діях
відповідача щодо встановлення тарифів на послугу з переадресування
вантажів  є  порушення  антимонопольного  законодавства   і   цими
порушеннями позивачу спричинені збитки.
 
Відповідно до  ст.  12  АПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
          позивач не міг
звернутися до арбітражного суду,  оскільки спори про  встановлення
тарифів та послуги (виконання робіт), якщо ці тарифи відповідно до
законодавства не можуть бути  встановлені  за  угодою  сторін,  не
підвідомчі арбітражному суду.
 
Оскільки цим  обставинам арбітражним судом не дана належна оцінка,
а саме посилання суду на те,  що днем  встановлення  обставин,  що
спричинили    заявлення    претензії,   повинна   бути   телеграма
відповідача,  якою введені нові тарифи,  не заслуговує  на  увагу,
оскільки,   як   передбачає  ст.  76  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  право на позов виникає з дня,  коли особа  дізналася
або повинна була дізнатися про порушення свого права.
 
Враховуючи вищевикладене,  а  також  те,  що  справа  по  суті  не
розглядалась,  ухвала арбітражного  суду  підлягає  скасуванню,  а
справа направленню на новий розгляд.
 
Державне мито  по  перевірці  ухвали суду в порядку нагляду в сумі
206,58 грн. покладається на відповідача.
 
Керуючись ст.ст. 49, 106-108 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Ухвалу арбітражного суду м.  Києва від ХХ.ХХ.2000 р. у справі №
00/000 скасувати.
 
2. Справу передати на новий розгляд судді Н.  ,  призначивши її до
розгляду на ХХ.ХХ..2000 р.
 
3. Зобов'язати відповідача надати арбітражному суду відомості  про
скасування  свого розпорядження від ХХ.ХХ.98 р.  № 000 (телеграма)
та докази повідомлення про скасування розпорядження  позивача  ЗАТ
"ХХХ".
 
4. Явку  повноважних  представників  у  судове  засідання  визнати
обов'язковою.
 
5. Стягнути з р/рахунку ДГО "УУУ" на користь ЗАТ "ХХХ" 206 грн. 58
коп.  -  державне  мито  по  перевірці  ухвали  арбітражного судув
порядку нагляду.
 
Видати наказ.