Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2000 р.
За позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
До ДПІ у Р-му районі м. Києва
Про визнання недійсними рішень та визнання
інкасових доручень такими, що не підлягають
виконанню
Представники
Від позивача: присутні
Від відповідача: присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання
недійсними рішень ДПІ у Р-му районі м. Києва N ХХХХ7 від ХХ.05.
99 р. та N Х4 від ХХ.06.99 р. та визнання такими, що не підлягають
виконанню інкасових доручень відповідача N Х5 від ХХ.06.99 р.,
N Х2 від ХХ.06.99 р., N Х0 від ХХ.07.99 р., N Х від ХХ.01.2000 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані рішення суперечать
чинному законодавству.
Листом від ХХ.05.2000 р. позивач звернувся до суду з заявою, якою
доповнив позовні вимоги вимогою про визнання недійсними рішень
відповідача N ХХХ/1 від ХХ.06.99 р. та N ХХХ2 від ХХ.01.2000 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.
Рішення прийнято ХХ.06.2000 р., оскільки у судових засіданнях
ХХ.03.2000 р., ХХ.04.2000 р., ХХ.04.2000 р., ХХ.04.2000 р.,
ХХ.04.2000 р., ХХ.05.2000 р. та ХХ.05.2000 р. оголошувались
перерви.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.05.99 р. ДПІ у Р-му районі м. Києва було прийнято рішення
N ХХХХ7, згідно якого з позивача підлягали стягненню ПДВ у розмірі
309361,04 грн., фінансові санкції по ПДВ у розмірі 401905,20 грн.,
податок на прибуток у розмірі 231805,78 грн., фінансові санкції по
податку на прибуток у розмірі 58123,62 грн., "валютна пеня" у
розмірі 421519,71 грн. Дане рішення було прийнято на підставі акту
перевірки від ХХ.05.99 р.
ХХ.06.99 р. ДПІ у Р-му районі м. Києва було прийнято рішення N Х4,
згідно якого з позивача підлягала стягненню пеня по ПДВ у сумі
213841 грн.
ХХ.06.99 р. ДПІ у Р-му районі м. Києва було прийнято рішення
N ХХХ/1 про стягнення з позивача, на підставі акту N ХХХХ1 від
ХХ.05.99 р., заборгованності по податку на прибуток у розмірі
231805,78 грн., заборгованності по фінансовим санкціям по податку
на прибуток у розмірі 58123,62 грн., заборгованості по пені по
податку на прибуток у розмірі 151474,42 грн. та по "валютній пені"
у розмірі 421519,71 грн.
ХХ.01.2000 р. ДПІ у Р-му районі м. Києва було прийнято рішення
N ХХХ2., згідно якого підлягала стягненню "валютна пеня" у сумі
126455,91 грн. (30%).
У ході судового засідання відповідач надав суду пояснення відносно
того, що рішення N ХХХ\1 від ХХ.06.99 р. та N ХХХ2 від ХХ.01.
2000 р. є рішеннями внутрішнього порядку, які виписуються на
основі рішення про застосування фінансових санкцій, у даному
випадку N ХХХХ7 від ХХ.05.99 р. Даний факт підтверджується
доповненням до відзиву N ХХХХ10 від ХХ.05.2000 р.
ХХ.06.99 р. відповідач на підставі рішення N Х4 від ХХ.06.99 р.
виставив до виконання інкасове доручення N Х5 про стягнення з
позивача 213841 грн. пені по ПДВ (одержувач - держказначейство).
ХХ.06.99 р. відповідач на підставі рішення N ХХХ/1 від ХХ.06.99 р.
виставив до виконання інкасове доручення N Х2 про стягнення з
позивача 295063,79 грн. пені, передбаченої Законом України "Про
порядок розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
(одержувач - держказначейство).
ХХ.07.99 р. відповідач на підставі рішення N ХХХ/1 від ХХ.06.99 р.
виставив до виконання інкасове доручення N Х0 про стягнення з
позивача 308982,67 грн. податку на прибуток
(одержувач - держказначейство).
ХХ.01.2000 р. відповідач на підставі рішення від ХХ.01.2000 р.
виставив до виконання інкасове доручення N Х про стягнення з
позивача 126455,91 грн. - 30% відрахувань від донарахованих сум
(одержувач-держказначейство).
ХХ.06.99 р. ДПІ у Р-му районі м. Києва було прийнято рішення
N ХХХХ8, згідно якого відповідач на підставі листа ДПА у м. Києві
N ХХХХ9 від ХХ.06.99 р. скасував донарахування позивачеві ПДВ у
сумі 309361,04 грн. та фінансових санкцій по ПДВ у розмірі
401905,20 грн., нарахованих згідно рішення N ХХХХ7 від ХХ.05.99 р.
(копія рішення ДПА у м. Києві від ХХ.07.99 р. N ХХХХ19 залучена до
матеріалів справи). За таких обставин оспорюване рішення N ХХХХ7
від ХХ.05.99 р. підглядає розгляду за винятком ПДВ та фінансових
санкцій по ПДВ, відносно яких відсутній предмет спору.
Згідно акту перевірки від ХХ.05.99 р., на підставі якого були
прийняті оспорювані рішення, позивачеві була нарахована недоїмка з
податку на прибуток (репатріацію доходів нерезидента) у сумі
231805,78 грн. Нараховуючи цю недоїмку та санкції, відповідач
виходив з наступного:
- відповідно до п. 1.5 ст. 1 Порядку складання розрахунку податку
на прибуток нерезидента ( z0352-97 ) (z0352-97)
, що проводить діяльність на
території України через постійне представництво, затвердженого
наказом ДПА України від 31.07.1997 р. N 274 (далі - Порядок 274),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1997 р. за
N 352/2156, валові доходи нерезидентів, що не проводять
підприємницької діяльності в Україні через постійні
представництва, оподатковуються за ставками і в порядку,
визначеними пунктами 13.1 - 13.4 ст. 13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.
1997 р. N 283/97-ВР із змінами та доповненнями;
- згідно із п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про
оподаткування податку підприємств" від 22.05.1997 р. ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
N 283/97-ВР із змінами та доповненнями, резидент, що здійснює на
користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження в Україні, отриманого таким нерезидентом від
провадження господарської діяльності, зобов'язаний утримувати під
час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на
репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу
за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами
міжнародних угод, які набрали чинності;
- відповідно до п. 4.1. ст. 4 Порядку N 274 ( z0352-97 ) (z0352-97)
,
нерезиденти, які мають право на переваги, відповідно до
міжнародного договору України щодо звільнення від оподаткування
окремих видів доходів, разом із декларацією про прибуток
підприємства або з розрахунками визначення оподаткованого прибутку
та податку на прибуток повинні заповнювати і подавати до
державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені
від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками
міжнародних договорів України;
- згідно з п. 4.2, п. 4.3 ст. 4 Порядку ( z0352-97 ) (z0352-97)
складання
розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить
діяльність на території України через постійне представництво,
затвердженого наказом ДПА України від 31.07.1997 р. N 274
( z0352-97 ) (z0352-97)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
28.08.97 р. за N 352/2156 право на використання переваг договору
надається податковим органом за умови подання письмового
підтвердження платника податку про те, що нерезидент є особою, на
яку поширюються положення цього договору;
- в порушення ст. 4 Порядку ( z0352-97 ) (z0352-97)
складання розрахунку
податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на
території України через постійне представництво, затвердженого
наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274 ( z0352-97 ) (z0352-97)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.97 р. за
N 352/2156, письмові підтвердження фірмнерезидентів, належним
чином легалізовані, які мали взаємовідносини з ЗАТ "ХХХ" до ДПІ у
Р-му районі м. Києва не надавались.
На підставі викладеного відповідачем був зроблений висновок про
відсутність підстав вважати, що на іноземних партнерів ЗАТ "ХХХ"
поширюється дія міжнародних Угод про усунення подвійного
оподаткування.
Зокрема в акті перевірки зазначено:
- ЗАТ "ХХХ" (Україна) та "YYY" (Індія) уклали угоду N 9ХХХ від
ХХ.01.1997 р. по наданню інженерноконсультативних послуг
(інжиніринг). По вищевказаному контракту ЗАТ "ХХХ" отримало
послуги, відповідно да акта б/н від ХХ.08.1997 р. на суму 13000
доларів США (стор. 19 - 20 акту); оплата за послуги здійснена
ХХ.08.1997 р. в сумі 13000 доларів США, що складає 24115 грн. за
курсом НБУ; в порушення п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ"
податок на репатріацію доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків
від суми такого доходу не нараховувало і не сплачувало, у зв'язку
з чим відповідачем донараховано податок на репатріацію прибутку
нерезидента "YYY" (Індія) у сумі 3617,25 грн.;
- ЗАТ "ХХХ" (Україна) та "ZZZ" (Австрія) уклали контракт N UKR Х1
від ХХ.05.1997 р. про надання експлуатаційних послуг по АТС "SSS"
(інжиніринг). За вищевказаним контрактом ЗАТ "ХХХ" отримало
послуги відповідно до акту б/н від ХХ.12.1997 р. (ксерокопія) на
суму 1850 доларів США (стор. 20 акту); оплата за послуги здійснена
ХХ.11.1997 р. в сумі 1850 доларів США, що складає 3490,95 грн. за
курсом НБУ; в порушення п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ"
податок на репатріацію доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків
від суми такого доходу не нараховувало і не сплачувало;
донараховано податок на репатріацію прибутку нерезидента "ZZZ"
(Австрія) у сумі 523,64 грн;
- ЗАТ "ХХХ" (Україна) та "RRR" (Нідерланди) уклали контракт N 8ХХХ
від ХХ.11.1996 р. про надання експлуатаційних послуг системи
пейджингового зв'язку, налагодження та інсталяцію програмного
забезпечення (інжиніринг); за вищевказаним контрактом ЗАТ "ХХХ"
отримало послуги, відповідно до акта (ксерокопія) N Х/S від
ХХ.12.1997 р. на суму 54250 доларів США та акта N Х0/S від
ХХ.05.1998 р. на суму 17750 доларів США (стор. 21, 22 акту);
оплата за послуги здійснена ХХ.12.1997 р. в сумі 54250 доларів
США, що складає 102858 грн. за курсом НБУ та ХХ.05.1998 р. в сумі
17750 доларів США, що складає 36266,80 грн. за курсом НБУ; в
порушення п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на
репатріацію доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків від суми
такого доходу не нараховувало і не сплачувало; донараховано
податок на репатріацію прибутку нерезидента "RRR"(Нідерланди) у
сумі 15428,70 грн. та 5440, 02 грн. (разом 20868,72 грн.);
- 3AT "ХХХ" (Україна) "QQQ" (США) уклали контракт N 9/Х/ХХ від
ХХ.10.1996 р. про навчання персоналу та надання експлуатаційних
послуг (інжиніринг); за вищевказаним контрактом ЗАТ "ХХХ" отримало
послуги відповідно до акту б/н від ХХ.03.1998 р. на суму 186708
доларів США (стор. 22 акту); оплата за послуги здійснена
ХХ.03.1998 р. в сумі 158701,80 доларів США (85 відсотків від суми
186708 доларів США), що складає 323481,88 грн. за курсом НБУ; в
порушення п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на
репатріацію доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків від суми
такого доходу не нараховувало; ЗАТ "ХХХ" сплатило до бюджету
податок на репатріацію ХХ.03.1998 р. у сумі 57090,64 грн., але
розрахунок податку на репатріацію до податкового органу не подало;
- ЗАТ "ХХХ" (Україна) та "DDD" (США) уклали контракт N UAХХ17 від
ХХ.07.1997 p. про надання експлуатаційних послуг системи
пейджингового зв'язку (інжиніринг); за вищевказаним контрактом ЗАТ
"ХХХ" отримало послуги відповідно до акту б/н від ХХ.12.1997 р.
(копія) на суму 1922,85 доларів США та акту б/н і дати за послуги
супроводу програмного забезпечення за перший квартал 1998 р. на
суму 286,50 доларів США (стор. 23 акту); оплата за послуги
здійснена ХХ.12.1997 р. в сумі 1922,85 доларів США), що складає
3645,72 грн. за курсом НБУ та ХХ.02.1998 р. на суму 286,50 доларів
США, що складає 554,55 грн. за курсом НБУ; в порушення п. 13.1,
п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із
змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на репатріацію доходів
нерезидента за ставкою 15 відсотків від суми такого доходу не
нараховувало і не сплачувало; донараховане податок на репатріацію
прибутку нерезидента "DDD" (США) у сумі 546,86 грн. та 83,18 грн.
(разом 630,04 грн.).
Позивач не погоджується з викладеними в акті висновками,
аргументуючи свою позицію наступним: предметом вказаних контрактів
є послуги консультаційного характеру та тренінг системних
інженерів та обслуговуючого персоналу, які нерезидент надає ЗАТ
"ХХХ".
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, та інші нормативні акти з питань податкового
законодавства не дають трактування поняття "інжиніринг".
ХХ.06.1999 р. Державний комітет України по стандартизації,
метрології та сертифікації дав орієнтоване визначення терміну
"інжиніринг" - як пов'язаний з будівельними роботами.
Поняття "інжиніринг", згідно Інструкції Держкомстатистики України
N 168 від 06.07.95 р. "Про порядок заповнення звіту про продаж за
кордон ліцензії на об'єкти інтелектуальної власності за формою
6-НТ" ( z0240-95 ) (z0240-95)
(див. "Довідник термінів і понять, які
застосовуються в діючих нормативних актах України") визначено як
здійснення за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і
надання послуг. Таким чином під "інжинірингом" розуміється експорт
резидентом робіт (послуг) нерезиденту, а не їх імпорт, як це є у
відносинах позивача з вищезгаданими виконавцями-нерезидентами.
Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
для цілей цієї статті під доходами,
отриманими нерезидентами, з джерелом їх надходження з України,
слід розуміти доходи, прелічені в п.п. "а" - "й" цієї статті, за
винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації
вартості товарів (робіт, послуг) переданих (виконаних, наданих)
резиденту від нерезидента.
Таким чином, якщо доходи, отримані нерезидентом як виручка або від
операцій торгового обороту, або надання таких видів послуг, що не
перелічені в п.п. "а" - "ї" п. 13.1 ст. 13 вказаного Закону
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, то з таких доходів нерезидента додатковий податок
на репатріацію прибутку не сплачується.
Пунктом 13.1 ст. 13 (п.п. "й") Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
визначено, що не
оподатковуються податком на репатріацію доходів доходи у вигляді
виручки або інший видів компенсації робіт, послуг, переданих
(виконаних, наданих) резиденту (у даному випадку позивачеві) від
нерезидента.
Згідно перелічених епізодів позивачеві був донарахований податок
на прибуток у вигляді податку на репатриацію доходів на загальну
суму 82730,29 грн.
Беручи до уваги викладене, а також вимоги підпункту "й" п. 13.1
ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, суд вважає, що вищезгадана сума податку нарахована
безпідставно.
В акті перевірки (стор. 19) зазначено, що в ході перевірки
виявлено, що відповідно до Угоди про надання агентських послуг
(пошук кандидата на посаду директора по маркетингу) від ХХ.07.
1997 p., яка укладена з фірмою-нерезидентом "HHH" (Нідерланди) ЗАТ
"ХХХ" за вищевказаним контрактом отримало послуги, відповідно до
актів N RRХ1 від ХХ.08.1997 р. на суму 1250 доларів США та N RRХ2
від ХХ.01.1998 р. на суму 3500 доларів США. Згідно виписок банку,
перераховані кошти ХХ.07.1997 р. - 1250 доларів США, що складає
2321,25 грн. за курсом НБУ та ХХ.02.1998 р. - 3500 доларів США, що
складає 6774,60 грн. за курсом НБУ; в порушення п. 13.1, п. 13.2
ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР із змінами та
доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на репатріацію доходів нерезидента
за ставкою 15 відсотків від суми такого доходу не нараховувало і
не сплачувало; донараховане податок на репатріацію прибутку
нерезидента "HHH" (Нідерланди) у сумі 1016,19 грн. та 348,19 грн.,
всього - 1364,38 грн.
Позивач вважає висновки відповідача такими, що не відповідають
фактичним обставинам справи та чинному законодавству, аргументуючи
свою позицію наступним: згідно цієї угоди фірма "HHH" (Нідерланди)
є виконавцем послуг, а агентом та замовником виступає ЗАТ "ХХХ";
послуги надаються не на території України, тому твердження
Відповідача, про обов'язок ЗАТ "ХХХ" утримати податок на
репатріацію прибутку нерезидента є безпідставними.
Позивач надав суду докази своїх заперечень у вигляді факсового
повідомлення, що є додатком до вказаного договору, а також виписку
з реєстру Торгово-Промислової палати регіону "NNN" про те, що
фірма "HHH" (Нідерланди) є платником податку в Королівстві
Нідерланди, і на неї поширюється дія ст. 26 Конвенції про
уникнення подвійного оподаткування ( 528_654 ) (528_654)
.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в цій частині
обгрунтованими.
На стор. 20 акту перевірки, відповідач зазначає, що ЗАТ "ХХХ"
(Україна) та "JJJ" (Нідерланди), уклали контракт N PХХ7 від
ХХ.05.1997 р. про надання послуг по проведенню учбової програми;
за вищевказаним контрактом ЗАТ "ХХХ" отримало послуги, відповідно
до акта NХХ/Р від ХХ.06.1997 р. на суму 10023 доларів США; оплата
за учбову програму здійснена ХХ.11.1997 р. в сумі 10023 доларів
США, що складає 18913,40 грн. за курсом НБУ; в порушення п. 13.1,
п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР із
змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ", податок на репатріацію доходів
нерезидента за ставкою 15 відсотків від суми такого доходу не
нараховувало і не виплачувало, тому Відповідач донараховує податок
на репатріацію прибутку нерезидента "JJJ" (Нідерланди) у сумі
2837,01 грн.
Позивач не погоджується з висновками відповідача з наступних
причин: предметом вказаного контракту є послуги нерезидента по
підготовці, виготовленню та проведенню програми, навчанню та
виробленню навиків персоналу ЗАТ "ХХХ" в сфері експлуатації
пейджингового зв'язку.
Твердження відповідача щодо обкладення податком на репатріацію
прибутку нерезидентів за контрактами ЗАТ "ХХХ" з "JJJ", базується
на його думці, що освіта та навчання однозначні поняття, у зв'язку
з чим послуги типу навчання відносяться до таких послуг, при
оплаті яких з доходу нерезидента слід додатково утримувати податок
на репатріацію (п. "ж" ст. 13.1 Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
).
Згідно ст. 2 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
від 23.05.
91 р. завданням законодавства України про освіту є регулювання
суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної,
наукової, загальнокультурної підготовки громадян України. Статтею
28 цього ж Закону ( 1060-12 ) (1060-12)
визначено, що система освіти
складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і
методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і
місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі
освіти.
Аналіз даних норм свідчить про те, що освіта є комплексом послуг,
надаваємих відповідним навчальним закладом. Таким чином просто
навчання (якимось навичкам, володінням інструментом, предметом)
без співвідношення до зазначених норм не є тотожнім поняттю
"освіта" у розумінні Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
.
Беручи до уваги викладене, суд ввважає, що надана нерезидентом
("JJJ") послуга не підпадає під п. "ж" ст. 13.1 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, у зв'язку
з чим висновик відповідача щодо даного епізоду є безпідставними.
На сторінці 21 акту перевірки відповідач зазначає, що ЗАТ "ХХХ"
(Україна) та "WWW" (Чехія) уклали контракт N ХХ/1OUP від
ХХ.09.1997 р. про надання рекламних послуг. За вищевказаним
контрактом ЗАТ "ХХХ" отримало послуги відповідно до акту виконаних
робіт б/н від ХХ.12.1997 р. (ксерокопія) на суму 59283,20 доларів
США та акту від ХХ.09.1997 (ксерокопія) на суму 59000 доларів США.
Оплата за послуги здійснена ХХ.09.1997 р. в сумі 118283,20 доларів
США, що складає 220125,03 грн. за курсом НБУ. В порушення п. 13.6
ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР із змінами та
доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на суму доходів нерезидента (у
вигляді надання рекламних послуг) за ставкою 30 відсотків від суми
такого доходу не нараховувало і не сплачувало і тому донараховує
податок на суму доходів нерезидента "WWW" (Чехія) за рекламні
послуги у сумі 66037,51 грн. розрахунок податку на суму доходів та
фінансових санкцій і пені згідно із п. 20.4 ст. 20 із змінами
Закону N 639/97-ВР від 18.11.1997 р. ( 639/97-ВР ) (639/97-ВР)
у додатку
N 3;4.
Оцінюючи, надані позивачем, документи щодо даного епізоду, у т. ч.
графік проведення рекламної компанії та акти виконаних робіт від
ХХ.09.97 р. на суму 59000 дол. США та від ХХ.12.97 р. на суму
59289,20 дол. США., суд прийшов до висновку, що рекламні послуги
надавались нерезидентом ЗАТ "ХХХ" на території Чехії, шляхом
розміщення рекламних щитів вздовж автострад.
Враховуючи положення ст. 13 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а також те, що відповідачем
не були надані докази відносно походження доходів, за даним
контрактом, з України, суд вважає позовні вимоги в цій частині
обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На сторінці 22 акту перевірки відповідач зазначає, що ЗАТ "ХХХ"
(Україна) - суборендар та "FFF" (Нідерланди) уклали договір
N 3ХХХ3 від ХХ.07.1997 р. про суборенду приміщень по вул.
Ш-са, 109.
Оплата за період з ХХ.07.1997 р. по ХХ.12.1997 р. (суборенда
приміщень) здійснена ХХ.01.1998 р. в сумі 185414 доларів США), що
складає 352472,01 грн. за курсом НБУ. За період з ХХ.01.1998 р. по
ХХ.04.1998 р. (суборенда приміщень) здійснена ХХ.02.1998 р. в сумі
74144,44 долари США (85 відсотків від суми 87 228,75 доларів США),
що складає 147139,64 грн. за курсом НБУ. В порушення п. 13.1,
п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
із
змінами та доповненнями ЗАТ "ХХХ" податок на репатріацію доходів
нерезидента за ставкою 15 відсотків від суми такого доходу не
нараховувало і не сплачувало, і тому донараховує податок на
репатріацію прибутку нерезидента "FFF" (Нідерланди) у сумі
52870,80 грн. та у сумі 25965,82 грн., що удержана, але не
нарахована і не сплачена (78836,62 грн.). Розрахунок податку на
репатріацію прибутку та фінансових санкцій і пені згідно із
п. 20.4 ст. 20 із змінами Закону N 639/97-ВР від 18.11.1997 р.
( 639/97-ВР ) (639/97-ВР)
у додатку N 3; 4.
Згідно із ст. 11 ( 528_654 ) (528_654)
Конвенції між Україною та
Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та
попередження податкових ухилень стосовно податків на майно,
відсотки, що виникають у договірній державі і сплачуються
резиденту другої держави, мають оподатковуватися у цій другій
державі.
Ухвалами від ХХ.12.2000 р. та від ХХ.01.2000 р. суд зобов'язав
позивача надати належним чином оформлені докази сплати компанією
"FFF" податків у Нідерландах.
Дослідивши, надану позивачем на вимогу суду, довідку Податкової
адміністрації великого бізнесу м. Г-ма (Нідерланди) від ХХ.02.
2000 р., суд прийшов до висновку, що даний документ не свідчить,
що нерезидентом - "FFF" (Нідерланди) був сплачений податок за
даним договором у Нідерландах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивачем не були
надані належні докази, необхідні для вирішення спору по даному
епізоду, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без
розгляду.
На сторінці 15 акту відповідач зазначає, що порушення ст. 2 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від 07.05.1996 p.
( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. ЗAT "ХХХ" перерахувало з валютного рахунку
ХХ.03.1998 р. за використання графічної торгової марки Logo ERMES
фірмі "UUU" (Іспанія) 270 доларів США (1ХХХ1 ESP). На момент
перевірки, контракт з даною фірмою та підписаний акт про надання,
використання торгової марки відсутній. Граничний термін
підтвердження надання, використання торгової марки ХХ.06.1998 р.
(ХХ.03.1998 р. + 90 днів).
Дебіторська заборгованість станом на ХХ.04.1999 р. за даним
контрактом становить 270 доларів США відповідно до ст. 4 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від 07.05.1996 р.
( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
відсутність підтвердження виконаних робіт тягне за
собою нарахування пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3
відсотків від суми 270 доларів США, прераховані у грошову одиницю
України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості,
тобто на ХХ.06.1998 р.
Розрахунок пені з фірмою "UUU" (Іспанія): 270 доларів США х 0,3% х
2,05705 (курс НБУ) х 299 днів (209 днів + 90 днів) = 498,20 грн.
Вказану суму валютної пені позивач визначає як нараховану
правильно.
На сторінці 16 акту відповідач зазначає, що порушення ст. 2 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті N
185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від 07.05.1996 p ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
.
3AT "ХХХ" перерахувало ХХ.07.1997 р. за ліцензію фірмі "DDD" (США)
2807 доларів США. Контракту з даною фірмою та підписаного акту або
іншого документу, що засвідчує надання ліцензії, на момент
перевірки немає. Граничний термін підтвердження надання ліцензії
ХХ.10.1997 р. (ХХ.07.1997 р. + 90 днів).
Дебіторська заборгованість станом на ХХ.04.1999 р. за даним
контрактом становить 2807 доларів США.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в
редакції від 07.05.1996 р ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. відсутність підтвердження
виконаних робіт тягне за собою нарахування пені за кожний день
прострочки у розмірі 0,3% від суми 5601 доларів США, переховані у
грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення
заборгованості, тобто на ХХ.06.1998 р.
Розрахунок пені за контрактом пені по контракту N USS/ХХХ/1 від
ХХ.01.1997 р.:
5601 доларів США х 0,3% х 2,0614 (курс НБУ) х 278 днів (189 днів +
90 днів) = 9662,19 грн.
Позивач не погодився з такими висновками Відповідача і надав суду
докази у вигляді оригіналу акту здавання-приймання програмного
продукту SunSystems від ХХ.07.97 р. загальною вартістю 2807 дол.
США, яка відповідає сумі платежу в валюті перерахованого
нерезиденту.
Таким чином нархування відповідачем пені по контракту N USS/ХХХ/1
від ХХ.01.1997 р. є безпідставним та таким, що не відповідає
фактичним обставинам справи.
Згідно рішення N ХХХХ7 відповідач нараховує Позивачу валютну пеню
в сумі 421519,71 грн. (додаток N 1Х до акту перевірки).
Відповідач на сторінці 24 акту перевірки вказує, що в порушення
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від
07.05.1996 р. ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. за контрактом N5ХХХ/DS від ХХ.01.
1997 р. встановлено ненадходження на суму 15 доларів США.
Імпортний контракт N 5ХХХ/DS від ХХ.01.1997 р. було укладено
ХХ.01.1997 р. з фірмою "OOO", США ("Продавець"). Предметом
контракту є придбання обчислювальної техніки та виконання
інсталяційних робіт.
Загальна сума контракту 41340 доларів США. Продукція за даним
контрактом була отримана по ВМД з ХХ.02.1997 р. по ХХ.02.1997 р.
(Додаток N Х1) на суму 32129 доларів США та акту виконаних робіт
від ХХ.03.1997 р. на суму 8280 доларів США. Всього за контрактом
40409 доларів США (32129 доларів США + 8280 доларів США).
З валютного рахунку ЗАТ "ХХХ" ХХ.03.1997 р. перераховано 40424
доларів США. Граничний термін надходження обладнання по імпорту та
підтвердження виконання робіт ХХ.07.1997 р. (ХХ.03.1997 р. + 90
днів).
Дебіторська заборгованість станом на ХХ.04.1999 р. за даним
контрактом становить 15 доларів США.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в
редакції від 07.05.1996 р. ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. ненадходження обладнання
по імпорту тягне за собою нарахування пені за кожний день
прострочки у розмірі 0,3 відсотки від суми нестриманого обладнання
в іноземній валюті, перераховані у грошову одиницю України за
валютним курсом НБУ надень виникнення заборгованості, тобто на
ХХ.07.1997 р. Розрахунок пені за контрактом N 5ХХХ/DS від
ХХ.01.1997 p.: 15 доларів США х 0,3% х 1,857 (курс НБУ) х 620 днів
(164 днів + 365 днів + 90 днів) = 57,57 грн.
Вказану суму валютної пені Позивач визнає як нараховану правильно.
На сторінці 16 акту перевірки, Відповідач зазначає, в порушення
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від
07.05.1996 p ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. 3AT "ХХХ" перерахувало ХХ.08.1997 р. з
валютного рахунку 46103 долари США за програмний продукт (база
даних для 9 міст та міста Києва) та ХХ.10.1997 р. - 93715 доларів
США за ліцензію фірмі "BBB" (Великобританія).
Контракту з даною фірмою та підписаного акту виконаних робіт
(програмного продукту) або іншого документа, що засвідчує надання
ліцензії, на момент перевірки, немає. Граничний термін
підтвердження виконання робіт - ХХ.11.1997 р. (ХХ.07.1997 р. + 90
днів), надання ліцензії ХХ.01.1998 р. (ХХ.10.1997р. + 90 днів).
Дебіторська заборгованість станом на ХХ.04.1999 р. з фірмою "BBB"
(Великобританія) становить 139818 доларів США. Відповідно до ст. 4
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від 07.05.1996 р.
( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. відсутність підтвердження виконаних робіт по
наданню ліцензії тягне за собою нарахування пені за кожний день
прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми 139818 доларів США,
перерахованої у грошову одиницю України, за валютним курсом НБУ на
день виникнення заборгованості, тобто на ХХ.11.1997 р. та на
ХХ.01.1998 р.
Розрахунок пені з фірмою "BBB" (Великобританія):
46103 долари США х 0,3% х 1,88 (курс НБУ) х 499 днів (44 дні + 365
днів + 90 днів) - 129751,38 грн.
93715 доларів США х 0,3% х 1,901 (курс НБУ) х 443 дні (353 днів +
90 днів) - 236768,50грн.
Позивач з висновками не погоджується і надав в обгрунтування своєї
позиції документи, оригінали для огляду та копії в матеріали
справи, які підтверджують наявність факту господарських відносин
та акти сдачі прийомки N 2\ХХХХ1 від ХХ.10.97 р. та від ХХ.08.
97 р. N 1\ХХХХ1.
На сторінці 17 акту перевірки Відповідач зазначає, що в порушення
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в редакції від
07.05.1996 p ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. ЗAT "ХХХ" перерахувало ХХ.04.1997 р. з
валютного рахунку 5780,75 доларів США та ХХ.06.1997 р. - 5302,44
долари США як членський внесок фірмі "AAA" (Великобританія).
На момент перевірки первинні документи, які б підтверджували
здійснення господарської операції на підприємстві ЗАТ "ХХХ" та
контракт з даною фірмою відсутні. Граничний термін підтвердження
виконання послуг - ХХ.07.1997 р. (ХХ.04.1997 р. + 90 днів),
ХХ.09.1997 р. (ХХ.06.1997 р. + 90 днів).
Дебіторська заборгованість станом на ХХ.04.1999 р. з фірмою "AAA"
(Великобританія) становить 11083,19 доларів США.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в
редакції від 07.05.1996 р ( 184/96-ВР ) (184/96-ВР)
. відсутність підтвердження
виконаних послуг тягне за собою нарахування пені за кожний день
прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми 11083,19 доларів США,
перерахованої у грошову одиницю України, за валютним курсом НБУ на
день виникнення заборгованості, тобто на ХХ.07.1997 р. та на
ХХ.09.1997 р.
Розрахунок пені з фірмою "AAA" (Великобританія):
5780,75 доларів США х 0,3% х 1,857 (курс НБУ) х 622 дні (167 днів
+ 365 днів + 90 днів) = 20028,64 грн.
5302,44 долари США х 0,3% х 1,866 (курс НБУ) х 550 днів (95 днів +
365 днів + 90 днів) = 16328,43 грн.
Підприємству ЗАТ "ХХХ" нарахована пеня на загальну суму
421519,71 грн.
До матеріалів справи залучені, надані позивачем, оригінали
документів, які підтверджують факт статусу позивача як учасника
міжнародного стандарту ERMES та рахунку-фактури про оплату
членських внесків.
Враховуючи те, що у даному випадку відсутній імпорт, експорт
(товарів, робіт, послуг), суд вважає нарахування відповідачем пені
щодо даного епізоду безпідставним.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 77, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст. ст.
82 - 85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Р-му районі м. Києва N ХХХХ7 від
ХХ.05.99 р. в частині стягнення 152969,16 грн. податку на
прибуток, 34472,63 грн. фінансових санкцій по податку на прибуток,
420963,94 грн. "валютної пені".
В частині визнання недійсним рішення ДПІ у Р-му районі м. Києва
N ХХХХ7 від ХХ.05.99 р. щодо стягнення 309361,04 грн. ПДВ та
401905,20 грн. фінансових санкцій по ПДВ провадження у справі
припинити.
В частині визнання недійсним рішення ДПІ у Р-му районі м. Києва
N ХХХХ7 від ХХ.05.99 р. щодо стягнення 78836,62 грн. податку на
прибуток та 23650,99 грн. фінансових санкцій по податку на
прибуток позов залишити без розгляду.
В частині визнання недійсним рішення ДПІ у Р-му районі м. Києва
N ХХХХ7 від ХХ.05.99 р. щодо стягнення 555,77 грн. "валютної пені"
у позові відмовити.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Р-му районі м. Києва та N Х4 від
ХХ.06.99 р.
Визнати недійсним рішення (внутрішнє) ДПІ у Р-му районі м. Києва
N ХХХ\1 від ХХ.06.99 р.
Визнати недійсним рішення (внутрішнє) ДПІ у Р-му районі м. Києва
N ХХХ2 від ХХ.01.2000 р.
Визнати такими, що не підлягають виконанню інкасові доручення ДПІ
у Р-му районі м. Києва N Х5 від ХХ.06.99 р., N Х0 від ХХ.07.99 р.,
N Х від ХХ.01.2000 р.
Визнати таким, що не підлягає виконанню інкасове доручення ДПІ у
Р-му районі м. Києва N Х2 від ХХ.06.99 р. в частині стягнення
294508,02 грн.
Стягнути з ДПІ у Р-му районі м. Києва на користь 42 грн. 50 коп.
державного мита. Видати наказ.