ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
арбітражної наглядової колегії
23.11.1994 N 04-1/ЦА-5/П7-3/173
Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву малого
колективного багатопрофільного підприємства "Вокс" про перевірку
рішення Вищого арбітражного суду України зі справи N 5/117
за позовом прокурора Залізничного району м. Києва
в інтересах комерційного банку сприяння розвитку підприємництва
"Згода"
до приватного підприємства "Фаетон"
та малого колективного багатопрофільного підприємства "Вокс"
про стягнення 3 млрд.крб.
Рішенням від 18.10.94 суддя позов задовольнив, посилаючись на
те, що в обумовлений договором строк позивачеві не повернено суму
кредиту і проценти за користування ним. Відповідно до ст.192 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання зобов'язання боржник і
поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що й
передбачено договором поруки від 12.04.94.
Заявник просить рішення скасувати, оскільки порушено вимоги
ст.14 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в частині підвідомчості цієї
категорії справ. Також порушено вимоги ст.2 АПК України, оскільки
позов прокурором заявлено в інтересах комерційного банку, що діє у
формі - товариства з обмеженою відповідальністю. Рішення в порядку
нагляду перевіряється згідно зі ст.92 АПК України.
Перевіривши матеріали справи, арбітражна наглядова колегія
відзначає таке.
Підстави порушення справ в арбітражному суді визначені ст.2
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до якої прокурору надано право звертатися до
арбітражного суду з позовними заявами лише в інтересах державних
органів, державних підприємств та організацій.
Дану справу порушено Вищим арбітражним судом України за
позовом прокурора Залізничного району м. Києва, пред'явленого в
інтересах юридичної особи у формі товариства з обмеженою
відповідальністю (див. п.1.1 установчої угоди від 04.01.93), тобто
комерційний банк "Згода" не належить до державної структури.
За нормами арбітражного процесу така заява не підлягає
розгляду в арбітражних судах України; провадження у справі
порушено помилково і підлягає припиненню.
Передбачене ст.35 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
право прокурора вступити у справу в будь-якій стадії
процесу, якщо це зумовлено захистом інтересів держави та
суспільства, не означає розширення підстав, з яких справа може
бути порушена в арбітражному суді.
Крім того, предметом даного спору є угоди, укладені в процесі
господарської діяльності юридичних осіб; із змісту угод не
вбачається, що ними зачіпаються державні чи суспільні інтереси.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст.2, 29, 80, 106-108
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
арбітражна наглядова колегія П О С Т А Н О В И Л А:
1. Рішення Вищого арбітражного суду України від 18.10.94 у
справі N 5/117 скасувати.
2. Провадження у справі припинити.
3. На поворот виконання рішення від 18.10.94 стягнути з р/р
комерційного банку сприяння розвитку підприємництва "Згода" на
користь приватного підприємства "Фаетон" та малого колективного
багатопрофільного підприємства "Бокс" солідарне 2 млрд.крб.
заборгованості за кредитом та 1359904102 крб. процентів за
користування кредитом.
4. На поворот виконання рішення від 18.10.94 стягнути з р/р
комерційного банку сприяння розвитку підприємництва "Згода" на
користь приватного підприємства "Фаетон" стягнуті 1 млрд.крб.
заборгованості за кредит і 602739726 крб. процентів за
користування кредитом.
5. На поворот виконання рішення від 18.10.94 повернути з
державного бюджету України на р/р малого колективного
багатопрофільного підприємства "Вокс" 335990410 крб. стягнутого
держмита.
На поворот виконання рішення від 18.10.94 повернути з
державного бюджету України на р/р приватного підприємства "Фаетон"
160273973 крб. стягнутого держмита.
6. Видачу поворотних наказів доручити арбітражній колегії з
розгляду спорів Вищого арбітражного суду України після одержання
доказів про виконання рішення.
Ухвалу від 12.09.94 у справі N 5/117 про накладення арешту на
майно і рахунки відповідачів скасувати.
Надруковано:
Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ України, 1995, N 3