Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2000р.
За позовом Державної податкової інспекції у Н-ському р-ні м. Києва
До 1) Приватного підприємства "ХХХ"
2) Київське державне геологічне підприємство "УУУ"
Про визнання угоди недійсною та стягнення до бюджету 98800.
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Відповідач1 - не з'явились
Відповідач2 - Присутні
Обставини справи:
ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва звернулася до суду з позовом до ПП
"ХХХ" та КДГП "УУУ" про визнання укладеного між ПП "ХХХ" та КДГП
"УУУ" угоди недійсною та стягнення з КДГП "УУУ" в доход держави
вартість товару отриманого за угодою з ПП "ХХХ" у сумі 98800 грн.
Відповідач - ПП "ХХХ" - відзив на позов не подав, в судове
засідання не з'явився, не виконав вимог суду, викладених в ухвалі
про порушення провадження у справі.
Відповідач - КДГП "УУУ" - проти позову заперечує, посилаючись на
безпідставність та необґрунтованість позовних вимог (відзив на
позовну заяву).
Відповідно до ст. 75 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа розглядається
за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи відповідачі уклали угоду.
Відповідно до даної угоди ПП "ХХХ" зобов'язалося поставити товар,
а КДГП "УУУ" - оплатити його вартість. Оплата товару була
проведена КДГП "УУУ", як зазначено в позовній заяві, пл.
дорученням №000 від ХХ.Хх.97 на загальну суму 98800 гри. (пл.
доручення, податкові накладні, надані позивачем, залучені до
матеріалів справи).
ПП "ХХХ" зареєстровано Н-ською райдержададміністрацією М.Києва
01.09.97. за №06374.
Рішенням Н-ського районного суду М.Києва від ХХ.ХХ.99 статут ПП
"ХХХ" було визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію ПП
"ХХХ".
Однак, жодним законодавчим актом України не передбачається
обов'язок покупця (також не надано йому права) перевіряти
достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних
документах, а також контролювати показники податкової звітності по
ПДВ (та інш.) іншого платника податку. Це саме стосується і
перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі
податків. Згідно ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
ніхто не
може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В позовній заяві ДНІ у Н-ському р-ні М.Києва зазначено, що угода
між ПП ХХХ та КДГП УУУ укладена всупереч інтересам держави та
чинного законодавства.
Відповідно до ст.49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо угода укладена з
метою, заздалегідь суперечною інтересам держави і суспільства, то
при наявності умислу у однієї з сторін все одержане нею за угодою
повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або
належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Визнання в судовому порядку статуту ПП "ХХХ" недійсними та
твердження позивача про укладання угоди невстановленою особою, яка
не мала повноважень, не є підставою для визнання угоди, укладеної
між ПП "ХХХ" та КДГП "УУУ" недійсною згідно ст.49 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки ці факти зовсім не свідчать про те, що угода
між КДГП " УУУ" та ПП "ХХХ" укладалась відповідачами (від-чем) як
юридичними особами умисно з метою заздалегідь суперечною інтересам
держави і суспільства.
Для даних угод характерними є такі ознаки:
а) вчинення їх об`єктивно призводить до порушення інтересів
держави і суспільства в цілому. А тому у даному випадку наявним
повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають
соціально - економічні основи держави і суспільства;
б) такі угоди характеризуються суб`єктивним наміром сторін
порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка
заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для
визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або
принаймі однієї) у формі умислу;
в) Факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку
посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи. А
відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути
встановлений відповідним компетентним органом держави і
підтверджений законодавче визначеними засобами доказування.
Із наданих суду доказів вбачається, що позивачем не доведено
належним чином в чому саме полягала заздалегідь суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була
вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також
наявність в діях відповідачів вини у формі умислу.
А також позивач не довів, що вищезазначений договір був укладений
відповідачами з метою саме заздалегідь суперечною інтересам
держави, а не з будь-якою іншою.
Несплата ПП "ХХХ" податків дійсно порушує інтереси держави, але це
не є достатньою підставою для визнання договору, укладеного
недоброчинним платником податків, недійсним.
Наведені позивачем факти є підставою для вжиття податковою
міліцією, яка є структурним підрозділом ДПІ. відповідних заходів
щодо притягнення винної особи до відповідальності, передбаченої
законодавством за здійснення нею реєстрації ПП ХХХ за загубленим
паспортом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги з підстав,
зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Однак, згідно ст. 2 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
суб`єктами підприємницької діяльності можуть бути юридичні особи
всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
.
Ст. 23 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що
юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене
майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих
немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами і відповідачами
в суді.
Згідно ст.25 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
юридична особа
діє на підставі статуту (положення).
Відповідно до ст. 26 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до
встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи
виникає з моменту затвердження її статуту або положення ... Якщо
статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає
в момент реєстрації.
В ст.29 Цивільною кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
зазначено, що
юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні
обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм
законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання
органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).
Визнання недійсним статуту ПП "ХХХ", свідчить про те, що зазначена
в статуті особа його не підписувала, первинні документи укладалися
від імені ПП "ХХХ" не уповноваженими на те особами. Тому ПП "ХХХ"
не могло бути стороною при укладанні спірної угоди і вчиняти дії
спрямовані на встановлення , зміну або припинення цивільних прав
або обов`язків.
За таких обставин, вищезазначена угода не відповідає вимогам
законодавства, зокрема ст.ст. 26, 29 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, що є
підставою для визнання даної угоди недійсною з підстав ст. 48
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне вийти за
межі позовних вимог і визнати вищезазначену угоду недійсною з
підстав ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Керуючись ст.ст. 33,49,82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.48 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд -
ВИРІШИВ :
Визнати недійсною угоду ХХ.ХХ.97, укладену між ПП ХХХ та КДГП УУУ
з підстав ст.48 ЦК України (1540-06 ).
У позові відмовити.