Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Арбітражний суд Київської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26-28.04.2000 р.
Арбітражний суд Київської області у складі:
головуючого судді
судді
судді
за участю представників сторін:
від позивача
Кооператив "ХХХ": Присутні
ТОВ "УУУ": Присутні
від відповідача Присутні
від третіх осіб Присутні
Розглянувши справу за позовом Кооперативу "ХХХ", м.Київ, ТОВ
"УУУ", м. Київ,
треті особи: Приватне сільськогосподарське підприємство ААА ,
с.Н-ське, Т-ського р-ну., Акціонерне товариство ВВВ , м.Київ,
Т-ське міжміське бюро технічної інвентаризації, Т-ськаська
об`єднана державна податкова інспекція
до Т-ської районної державної адміністрації
про визнання недійсним розпорядження №1 від ХХ.ХХ.99р. та визнання
права власності на будівлю.
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні на підставі ст. 77 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошувалася перерва до ХХ.ХХ.00.
Кооператив "ХХХ" звернувся з позовом до арбітражного суду про
визнання недійсним розпорядження Т-ської райдержадміністрації від
ХХ.ХХ.99 № 1, обґрунтовує свої вимоги тим, що він набув право
власності приміщення спірного зерносховища на підставі угоди
купівлі-продажу від ХХ.ХХ.91, і з цього моменту став власником
будівлі зерносховища. А названим розпорядженням зазначена будівля
неправомірно визнана безхазяйною. В ході розгляду справи позивач
неодноразово змінював свої вимоги, але в заяві від ХХ.ХХ.00 б/н на
підставі ст.22 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
уточнив їх і просив окрім
зазначеного вище визнати за ним право власності на спірну будівлю
та скасувати реєстрацію права власності на цех з обробки каменю за
ТОВ "УУУ". В судовому засіданні представники позивача підтримали
зазначені вище вимоги.
Другий позивач - ТОВ "УУУ" звернувся до арбітражного суду з
позовом про визнання недійсним розпорядження Т-ської
райдержадміністрації від ХХ.ХХ.99 № 1 та визнання права власності
на будівлю зерносховища в с. Н-ське, Т-ського району Київської
області, посилаючись на те. що він став власником спірної будівлі
на підставі ст 26 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
набувши право власності на неї внаслідок господарської діяльності
товариства. На думку позивача, оскаржуване розпорядження прийнято
відповідачем всупереч вимогам ст. 137 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Свої
вимоги даний позивач остаточно виклав у заяві від ХХ.ХХ.00 № 2. В
судовому засіданні представники позивача підтримали зазначені
вимоги.
Відповідач, як вбачається з відзиву від ХХ.ХХ.00 № 3 позовні
вимоги не визнав, оскільки, на його думку, на дату прийняття
оскаржуваного розпорядження жодна особа не була визначена
власником спірного майна, дане розпорядження було прийнято у
відповідності з вимогами закону, в межах компетенції
райдержадміністрації. Реєстрація права власності на спірний об'єкт
нерухомості повинна проводитися Т-ським МБТІ, а
райдержадміністрація дану реєстрацію не проводить. В судовому
засіданні представник відповідача підтримав доводи названого
відзиву.
Ухвалою арбітражного суду Київської області від ХХ.ХХ.00 на
підставі ст. 27 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до участі в справі були
залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на
предмет позову, - АТ "ВВВ", ПСП "ААА", Т-ськеське МБТІ, Т-ська
ОДНІ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору. АТ
"ВВВ" свою правову позицію виклала у відзиві на позовну заяву від
ХХ.ХХ.00 № 0 . В судовому засіданні представник цієї третьої
особі; підтримав доводи названого відзиву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
ПСП "ААА" (яке є правонаступником КСП "ААА", а КСП "ААА", в свою
чергу, було правонаступником радгоспу "ААА" виклала свою правову
позицію у відзиві на позвину заяву, зазначивши, що підтримує
позовні вимоги про визнання права власності за кооперативом "ХХХ".
В судовому засіданні представник даної третьої особи підтримав
доводи названого відзиву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор,.
Т-ське міжміське бюро технічної інвентаризації, свою позицію зі
спору виклала в листі від ХХ.ХХ.00 № 00. В судовому засіданні
представник цієї третьої особи пояснив, що на час прийняття
оскаржуваного розпорядження Т-ської райдержадміністрації власник
спірної будівлі не був визначений, оскільки державна реєстрація
права власності на цю будівлю не проводилася, а в даний час
власник названого зерносховища також не визнаний.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Н-ська об'єднана державна податкова інспекція відзив на позовні
заяви не подала, але її представник пояснив в судовому засіданні,
що за даними перевірки, яка була проведена на підставі листа
прокуратури Т-ського району від ХХ.ХХ.98 № 18-д, встановлено, що
фактично станом на час прийняття розпорядження від ХХ.ХХ.99 № 1
Н-ською райдержадміністрацією спірна будівля була безхазяйною
досить тривалий час. Тому за результатами звернення Т-ської ОДПІ
відповідачем було прийнято оскаржуване розпорядження. підстав для
визнання недійсним якого немає.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін і третіх осіб, залучених до участі в справі арбітражним
судом, врахувавши уточнені позовні вимоги, дослідивши додатково
подані документи і матеріали. арбітражний суд встановив наступне.
ХХ.ХХ.99 Т-ською районною державною адміністрацією було прийняте
розпорядження № 1 "Про визнання безхазяйним майна".
Даним розпорядженням було визнано безхазяйним приміщення
зерносховища по вул. Кубайчука в с. Н-ське Т-ського району
Київської області.
Згідно ст. 137 Цивільного кодексу України майно ( 1540-06 ) (1540-06)
, яке
не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно),
надходить у власності держави за рішенням виконавчого комітету
районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою
фінансового органу.
Арбітражний суд приймає до уваги, що у відповідності з
розпорядженням Представника Президента України в Т-ському районі
Київської області від ХХ.ХХ.92 "Про утворення Т-ської районної
державної адміністрації та припинення виконавчої і розпорядчої
діяльності виконавчого комітету Т-ської районної Ради народних
депутатів" Т-ська райдержадміністрація стала правонаступником
виконавчого комітету Т-ської районної Ради народних депутатів,
діяльність якого було припинено. За таких обставин арбітражний суд
вважає, що питання щодо визначення майна безхазяйним входить до
компетенції зазначеної райдержадмністрації.
У відповідності з частиною 3 ст. 137 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
заяви про визнання майна безхазяйним може бути подана
не раніше як через один рік після прийняття майна на облік
відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної,
сільської Ради народних депутатів.
Як видно з матеріалів справи, спірне зерносховище було виявлено та
взято на облік Т-ською ОДПІ після надходження в листопаді 1998р.
листа прокуратури Т-ського району від ХХ.ХХ.98 №УУ.
В свою чергу, Т-ська ОДПІ звернулася до Т-ської
райдержадміністрації з заявою про визнання названого зерносховища
безхазяйним в лютому 1999р. (вих. № УУУ від ХХ.ХХ.99). тобто до
закінчення річного терміну після прийняття майна на облік.
На підставі названої вище заяви Т-ською райдержадміністрацією
прийнято розпорядження від ХХ.ХХ.99 № 1 "Про визнання безхазяйним
майна"
З урахуванням того, що оскаржуване розпорядження не відповідає
вимогам ч.3 ст.137 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
арбітражний суд вважає, що його слід визнати недійсним.
ХХ.ХХ.91 виробничий кооператив "ХХХ", як покупець, і радгосп
"ААА", як продавець, склали акт купівлі-продажу спірного
зерносховища.
Відповідна реєстрація спірного приміщення зерносховища на підставі
акту купівлі-продажу від ХХ.ХХ.91 у встановленому законом порядку
на час розгляду спору здійснена не була.
В судовому засіданні представник позивача Пржевальський Б.Я.
пояснив арбітражному суду, що реєстрація права власності на спірну
будівлю проведена не була у зв'язку з тим, що кооператив "ХХХ"
вважав, що він набув це право автоматично з моменту укладення акту
купівлі-продажу від ХХ.ХХ.91. Проте, дане довід не може бути
прийнято до уваги, оскільки у відповідності з діючим на час
передачі спірної будівлі радгоспом "ААА" позивачеві законодавством
реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна згідно п. 4
Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у
містах і селищах міського типу Української РСР (затв. наказом
Міністерства комунального господарства Української РСР від
31.01.66) була обов'язковою.
Відповідно до вимог чинного законодавства державна реєстрація
об`єктів нерухомого майна є також обов'язковою (Інструкція про
порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб,
затв. наказом Державного комітета будівництва; архітектури та
житлової політики України від 09.06.98 № 121( z0399-98 ) (z0399-98)
).
Крім того, рішенням арбітражного суду Київської області від
ХХ-ХХ.ХХ.00 у справі № 000 названу угоду (акт купівлі-продажу від
ХХ.ХХ.91зерносховища) визнано недійсною на підставі ст.48
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що акт купівлі-продажу
від ХХ.ХХ.91р. не може бути доказом набуття кооперативом "ХХХ"
права власності на спірну будівлю.
За таких обставин арбітражний суд вважає, що правових підстав для
визнання за кооперативом "ХХХ" права власності на зерносховище
немає.
Відносно вимог позивача про скасування державної реєстрації права
власності на спірну будівлю за ТОВ "УУУ" арбітражний суд приймає
до уваги, що зазначена позовна вимога була предметом спору у
справі № 000 за позовом кооперативу "ХХХ" до ТОВ '"УУУ" та ін. про
визнання недійсним рішення сесії Н-ської сільської Ради від
ХХ.ХХ.97 визнання недійсним виданого на підставі цього рішення
Державного акту від ХХ.ХХ.97 на право постійного користування
землею, виселення ТОВ "УУУ" з приміщення цеху з обробки каменю по
вул. Кубайчука в с. Н-ське Т-ського району, про скасування
реєстрації права власності на зерносховище (цех з обробки каменю)
тощо, тому у даній справі не розглядається, про що зазначено
арбітражним судом в судовому засіданні.
Щодо вимог ТОВ "УУУ" про визнання за ним права власності на спірну
будівлю арбітражний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 86 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
і п.1
ст.2 Закону України "Про власність" від 26.03.91 (з наступними
змінами і доповненнями,) ( 697-12 ) (697-12)
право власності - це
врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння
користування і розпорядження майном.
Як видно з матеріалів справи і встановлено в ході судового
розгляду, ТОВ "УУУ" тривалий час користується спірним
зерносховищем (цехом з обробітку каміння), несе відповідні витрати
по утриманню спірної будівлі, і на підставі Державного акту від
ХХ.Х.97 на право постійного користування земельною ділянкою №
00000, виданого Н-ською сільською Радою, є користувачем прилеглої
до даної будівлі земельної ділянки.
Але з урахуванням того, що цей позивач не довів відповідно до ст,
33 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
того факту, що він набув права щодо
володіння та розпорядження спірним майном, арбітражний суд вважає,
що ТОВ "УУУ" за змістом ст. 86 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
і п.1 ст.2 Закону України " Про власність " ( 697-12 ) (697-12)
на час розгляду даного спору є лише користувачем спірної будівлі,
але не її власником.
Таким чином, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, арбітражний
суд вважає, що позовні вимоги кооперативу "ХХХ" та ТОВ "УУУ" в
частині визнання за ними права власності на приміщення
зерносховища (цеху по обробітку каміння) не підлягають
задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 82-84 Арбітражного у
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 86, ст. 137
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 2 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
,-
ВИРІШИВ:
1. Розпорядження Т-ської районної державної адміністрації від
ХХ.ХХ,99р. №1 "Про визнання безхазяйним майна" визнати недійсним.
2. Кооперативу "ХХХ" і ТОВ "УУУ" у позові в частині визнання права
власності на зерносховище по вул.Кубайчука в с. Н-ське Т-ського
району Київської області - відмовити.