Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2000
За позовом Закритого акціонерного товариства ХХХ
До ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва
Про визнання частково недійсним рішення ДНІ у Н-ському р-ні
М.Києва №6 від ХХ.ХХ.2000
Представники
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи :
Рішення приймається ХХ.ХХ.2000 в зв`язку з оголошеною в судовому
засіданні ХХ.ХХ.2000 перервою відповідно до ст.77 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Закрите акціонерне товариство НВЦ "ХХХ" звернулося до суду з
позовом до ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва про визнаня недійсним
рішення №2 від ХХ.ХХ.2000 в частині донарахування ПДВ в розмірі
14267,52грн., нарахування пені в розмірі 20756,35грн. та
застосування фінансових санкцій в розмірі 14267,52грн.
Позивач звернувся до суду з заявами, в яких доповнив та уточнив
свої позовні вимоги, і просить визнати недійсним рішення ДНІ у
Н-ському р-ні М.Києва №2 від ХХ.ХХ.2000 в частині донарахування
ПДВ в розмірі 13124грн.21коп., нарахування пені в розмірі
20658грн.22коп., та в частині застосування фінансових санкцій в
розмірі 13124 грн 21коп.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в частині
податкового зобов'язання данні декларації занижено на суму 14
267грн.; частина ПДВ сплачена при придбанні сировини та матеріалів
не підтверджена документально; безоплатна передача товарів
відповідним бюджетним установам не підпадає під дію п. 5.1.21 ст.
5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(відзив на позовну заяву).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Рішенням заступника начальника ДПІ у Н-ському районі м. Києва від
ХХ.ХХ.2000 до позивача застосовані фінансові санкції за порушення
законодавства про оподаткування.
Оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки №1 від
ХХ.ХХ.2000 ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва.
Як вбачається з акту у перевіряємий період позивачем занижено ПДВ
від операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей та основних
засобів на загальну суму 92 344 95грн.
Як вбачається з пояснень позивача, останній дійсно у зазначений
період реалізовував частину придбаних раніше сировини і
матеріалів, але в порушення п.3.1.1 Закону "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не включав до складу операцій, що оподатковуються за ставкою 20%
та не збільшував свої податкові зобов'язання на суму нарахованого
у зв'язку з продажем вказаних сировини і матеріалів ПДВ, оскільки
помилково включав до суми свого валового доходу за відповідні
звітні періоди як вартість проданих матеріальних цінностей так і
суми нарахованого ПДВ.
Дане порушення було самостійно частково виправлено підприємством:
у декларацію з ПДВ за грудень 1999р. включено податкове
зобов'язання, яке виникло від операцій з продажу
товарно-матеріальних цінностей та основних засобів на суму 81
896.01грн.
Згідно до п. 7.4.5 ЗУ Про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податковим
органом, суми податку попередньо включені до складу податкового
кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом
документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на
суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим
підпунктом документами.
Таким чином, право на податковий кредит підтверджується виключно
податковими накладними, що видані постачальниками чи відповідними
митними деклараціями, а тому не відображення ПДВ у податкових
деклараціях, книгах придбання товарів, бухгалтерських розрахунках
та в інших документах не може бути підставою для позбавлення
позивача права на податковий кредит.
Згідно п. 7.4.1 ЗУ "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку із
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу).
П. 7.5 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнає датою виникнення права
платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з
наступних подій:
А) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг);
Б) дата отримання податкової накладної.
Відповідно до п.7.2.6 Закону України " Про ПДВ " ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт,
послуг) покупцю на його вимогу, тобто у необмежений законом строк.
На виконання ухвали арбітражного суду М.Києва від ХХ.ХХ.2000 р.
позивач здійснив перевірку наявності документів, що підтверджують
право на податковий кредит, за результатами якого складено
розрахунок податкових зобов'язань і податкового кредиту та
документальне підтвердження сплачених продавцям сум ПДВ (ТТН,
податкові накладні додаються).
Із приведеного розрахунку вбачається, що при придбанні
реалізованих в подальшому товарно-матеріальних цінностей позивачем
було сплачено податку на додану вартість на суму 9305,63грн., що
підтверджується податковими накладними, виданими постачальниками
(графа 8 розрахунку), тобто позивач отримав право на податковий
кредит у розмірі 9 305.63грн.
Відповідач не надав суду документальні підтверджені заперечення з
цього приводу.
Згідно п. 7.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" від 13.04.97р. №168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, сума податку,
яка підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою
податкового кредиту звітного періоду.
В даному випадку податкова інспекція документально не довела, що
позивач не здійснив сплату ПДВ за жовтень 1999р.
Щодо донарахування відповідачем ПДВ в розмірі 3818,58грн. на
операції з безоплатної передачі товарів набувачам благодійної
допомоги, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, то
відповідно до п.5.1.21 ст.21 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування операції з
безоплатної передачі товарів набувачам (суб"єктам) благодійної
допомоги відповідно до законодавства України".
Визначення терміну "набувачі благодійної допомоги" надається лише
в Законі України " Про благодійництво та благодійні організації "
( 531/97-ВР ) (531/97-ВР)
.
Благодійна допомога була надана організаціям, що утримуються за
рахунок державного бюджету, за рішенням правління ЗАТ НВЦ "ХХХ".
Оргтехніка була передана за цінами придбання. Крім того,
відповідачем не було перевірено твердження позивача щодо не
врахування в сумі свого податкового кредиту за відповідний звітний
період суми ПДВ, сплаченого при придбанні цих товарів,
підтвердженого податковими накладними постачальників.
Вищенаведене свідчить про те, що висновки і мотивація відповідача
є безпідставними, а оспорюване рішення ДПІ у Н-ському районі м.
Києва в частині донарахування ПДВ, штрафу та пені є таким, що не
відповідає вимогам законодавства про оподаткування.
За таких обставин рішення ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва № 2 від
ХХ.ХХ.2000 в частині донарахування ПДВ в розмірі 13124 грн. 21
коп., нарахування пені в розмірі 20658 грн. 22 коп., та в частині
застосування фінансових санкцій в розмірі 13124 грн. 21 коп.
підлягає визнанню недійсним.
Витрати по сплаті держмита підлягають стягненню з відповідача на
користь позивача в сумі 85 грн.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача 14110,34грн.
позов підлягає залишенню без розгляду в зв`язку з тим, що позивач
не вжив заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому
порядку і можливість такого врегулювання не втрачена.
Держмито в сумі 150 грн. 40 коп., перераховане пл.дорученням №5
від ХХ.ХХ.2000, яке знаходиться в матеріалах справи арбітражного
суду м Києва № 5 підлягає поверненню позивачу - ЗАТ НВЦ "ХХХ" - з
державного бюджету.
Керуючись ст.ст.47,49, п.3 ст.81, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва № 2 від
ХХ.ХХ.2000 по відношенню до Закритого акціонерного товариства НВЦ
ХХХ в частині донарахування ПДВ в розмірі 13124 грн. 21 коп.,
нарахування пені в розмірі 20658 грн. 22 коп., та в частині
застосування фінансових санкцій в розмірі 13124 грн 21коп.
Стягнути з рахунку ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва на користь
Закритого акціонерного товариства НВЦ ХХХ 85 грн. витрат по сплаті
держмита.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача 14110,34грн.
позов залишити без розгляду.
Повернути позивачу ЗАТ НВЦ "ХХХ"- з державного бюджету держмито в
сумі 150грн.40коп., перераховане пл.дорученням №000 від
ХХ.ХХ.2000, яке знаходиться в матеріалах справи арбітражного суду
м.Києва № 00/000.