Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про перевірку рішення в порядку нагляду
06.03.2000 р.
Заступник Голови Арбітражного суду м. Києва розглянувши заяву
Державної податкової інспекції у Н-ському районі М.Києва про
перевірку рішення Арбітражного суду м. Києва , від ХХ.ХХ.99 справа
№ 00/000 за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "ХХХ"
до ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва про визнання недійсним рішення та
визнання інкасових доручень такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.99 позов
задоволений. Рішення ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва № 0 від ХХ.ХХ.99
визнано недійсним. Інкасові доручення № 1 від ХХ.ХХ.99, № 2 від
ХХ.ХХ.99 визнано такими, що не підлягають виконанню.
Відповідач (ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва) оскаржив рішення суду,
посилаючись на те, що:
Ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
22.05.97 №283/97-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відповідальність за утримання та
перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів несуть
платники, які проводять відповідні плати.
Порядком подання звітів про утримання та внесення до бюджету
податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України
від 16.01.98 № 28 і зареєстрованого в міністерстві юстиції України
30.01.98 № 56/2496 ( z0056-98 ) (z0056-98)
не передбачено самостійного
зменшення ставки податку на репатріацію доходів нерезидента
утримувачем податку;
Конвенція про усунення подвійного оподаткування між Урядом
Республіки Австрія і Урядом України набула чинності 20.05.99
( 040_015 ) (040_015)
, тобто після перерахування лізінгового платежу на
адресу фірми "УУУ" (Відень, Австрія):
Відповідачем при здійсненні перевірки правомірно було застосовано
ст. 6 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього
господарства України" ( 1562-12 ) (1562-12)
при розрахунках внесків на
фінансування шляхового господарства України.
Перевіркою матеріалів справи встановлено:
З ХХ.ХХ.99 по ХХ.ХХ.99 відповідачем була здійснена перевірка
позивача щодо дотримання вимог законодавства України про
оподаткування за період з ХХ.ХХ.98 по ХХ.ХХ.99, про що був
складений акт за № 00-00/000, на підставі якого за рішенням № 0
від ХХ.ХХ.99 до позивача застосовані фінансові санкції по податку
на прибуток у розмірі 4419 грн.
Оспорюваним рішенням не передбачено стягнення в безспірному
порядку на підставі акту перевірки донарахованих податку на
репатріацію доходів нерезидентів в сумі 14730 грн., пеня в сумі
17786 грн. та внесків на фінансування дорожнього господарства в
розмірі 348500 грн., пеня в сумі 120026 грн., всього на загальну
суму 501042 грн.
За таких обставин судом правомірно визнано, що спірні інкасові
доручення №1 та № 2 на стягнення податку на прибуток та
відрахувань на фінансування дорожнього господарства, виставлені
безпідставно, через відсутність відповідного рішення з боку
відповідача.
Стосовно стягнення фінансових санкцій по податку на прибуток, то
як вбачається з акту перевірки підставою для донарахування податку
стало наявність порушення позивачем п.п. 2 п. 13.1 ст. 13 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємства" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а
саме не враховано та не сплачено податок на репатріацію доходу
нерезидента з лізінгової плати в частині, що не включає
компенсацію вартості придбаних автомобілів.
Виходячи з акту перевірки, лізінгові платежі сплачувались на
користь фірми "УУУ", яка є резидентом Австрійської республіки.
П. 18.1 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що якщо міжнародним
договором, ратифікованим Верховною Радою України встановлені інші
правила, ніж Законом, то застосовуються норми міжнародного
договору.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.09.92 р.
( 2608-12 ) (2608-12)
України є учасником Віденської Конвенції про
правонаступництво держав щодо договорів, а тому договори Союзу
РСР, які були чинними у момент правонаступництва України
продовжують бути чинними по відношенню до України (ст. 34
Конвенції).
Згідно ст. 12 Угоди між Союзом РСР та Австрійською Республікою
" Про уникнення подвійного оподаткування " від 10.04.81 р.
( 040_010 ) (040_010)
, яка набула чинності з 01.10.82 р., доход австрійської
фірми "УУУ" підлягає оподаткуванню в Австрійській Республіці.
Чинність даної Угоди, до набуття чинності нової угоди, була також
підтверджена листом ДПА України від 26.02.98 № 2027/10/12-0117
( v0117225-98 ) (v0117225-98)
.
Крім того 17.03.99 ратифікована Конвенція "Про усунення подвійного
оподаткування" ( 040_015 ) (040_015)
, яка укладена між Урядами України і
Австрійської Республіки, де теж визначено, що прибуток
австрійської фірми "УУУ", отриманий в Україні, оподатковується в
Австрійській Республіці.
Посилання відповідача на "Порядок складання розрахунку податку на
прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України
через постійне представництво" ( z0554-97 ) (z0554-97)
слід визнати
помилковими, оскільки положення цього Порядку стосуються
нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через
постійне представництво. Докази, які б свідчили, що фірма "УУУ"
здійснює діяльність на території України через постійне
представництво в матеріалах справи відсутні.
Таким чином рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства
і прийняте з врахуванням всіх обставин справи.
Керуючись ст.ст. 106, 108 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Арбітражного суду м. києва від ХХ.ХХ.99 по справі № 00/000
залишити без зміни.