Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                 АРБІТРАЖНИЙ СУД Н-СЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.02.2000
 
За позовом Міжгалузевого приватного підприємства "ХХХ"
 
До ВАТ "УУУ"
 
про стягнення 211240,94 грн.
 
Представники:
від позивача  Присутні
від відповідача присутні
 
 
Суть справи: МПП "ХХХ" звернулось до суду з позовом про спонукання
ЗАТ "УУУ" передати 12836 кг казеїну і 6692 кг масла вершкового  на
загальну суму 211240,94 грн.
 
Відповідач проти   позову  заперечує,  пояснив,  що  він  фактично
ніякого боргу перед підприємством не має і  на  те,  що  позивачем
порушений строк позовної давності.
 
Розглянувши матеріали справи, суд
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Між сторонами ХХ.ХХ.95р. укладений договір про сумісну діяльність.
 
Цим договором передбачено, що з об`єму виготовленого заводом масла
вершкового  воно  підлягає  розподілу  таким   чином:   І8   %   -
підприємству "ХХХ", 82 % - заводу.
 
Завод зобов'язався  надавати підприємству регулярно інформацію про
об`єм та якість виготовленого масла.
 
Раніше, ХХ.ХХ.93р.  також  був  укладений  договір   про   сумісну
діяльність   фактично   по  виготовленню  експортної  продукції  -
казеїну.  По  цьому  договору  сторони  домовились  про   те,   що
виготовлений   казеїн  підлягає  розподілу  таким  чином  -  35  %
підприємству і 65 % - заводу.
 
В позові вказано,  що заводом виготовлено було в 1996р.  36675  кг
казеїну   та   192300  кг  масла  вершкового.  Виходячи  з  цього,
підприємство вважає,  що заборгованість заводу  по  маслу  складає
6692 кг, а по казеїну 12836 кг.
 
Фактично казеїн  в  кількості,  вказаної  вище був виготовленій за
період з травня по вересень 1996 р.
 
Весь виготовлений  казеїн  був  переданий  заводом  підприємству в
рахунок  погашення  заборгованості  по  договору   купівлі-продажу
паливно-мастильних матеріалів від ХХ.ХХ.96 р. за період з ХХ.ХХ.96
р.  по ХХ.ХХ.96р.  по відповідним  накладним,  перелік  яких  є  в
рішенні  арбітражного  суду  від  ХХ.ХХ.99р.  по справі 0/00,копія
якого є у даній справі.
 
Тобто, підприємство   починаючи   з   травня  по  вересень  1996р.
регулярно одержувало від заводу казеїн.  І фактично договором  від
ХХ.ХХ.96р.  сторони  домовились  про  те,  що  виготовлений казеїн
повністю буде використаний для покриття  заборгованості  по  цьому
договору.
 
Передав позивачу  весь  виготовлений  казеін,  завод не мав ніякої
можливості (виробничої) виготовити ще 12836 кг, казеїну і позивачу
про  це  було  відомо,  але  він  і його дії по укладанню договору
купівлі-продажу  здійснили  неможливим  виконання   договору   про
сумісну діяльність від ХХ.ХХ.92 з боку заводу.
 
Крім того, суд приходить до висновку, що заводом взагалі порушений
строк позовної давності не тільки при надісланні позову  до  суду,
але і при пред`явленні претензії.
 
Претензія заявлена  ХХ.ХХ.99р.,  а  кінцева партія казеїну заводом
виготовлена у вересні 1996р.,  про  що  позивачу  достовірно  було
відомо,  посилання  позивача  на  те,  що по договорам про сумісну
діяльність строк позовної давності починається з першої вимоги про
перерахування боргу суд до уваги не приймає.
 
Стаття 71   АПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          не   передбачає   будь-яких
виключень.  Тому вимоги  про  погашення  боргу  і  заяву  до  суду
зобов`язано  надсилати  до підприємств і суду з урахуванням строку
позовної давності.
 
З матеріалів справи,  у  тому  числі  і  акту  взаємозвірки,  який
складений  лише  позивачем випливає,  що частина заборгованості по
маслу,  це борг за 1995 рік.  З його урахування (7751 кг)  в  І996
році завод зобов`язаний був передати підприємству 30413 кг. масла,
а передано лише 23 721кг.
 
Суд виключає з суми заборгованості 7751 кг.  за  І995рік.  Воно  в
1996  році  передано  підприємству.  Але,  як  випливає з наданого
заводом листа про випуск масла в 1996 році,  у  грудні  1996  року
масло заводом не виготовлялось.
 
Позивач про те зобов`язаний був знати.  По-перше,  відношення  між
сторонами  є відношеннями,  які випливають із сумісної діяльності,
по-друге  -  договором  від  ХХ.ХХ.95р.  завод  зобов`язаний   був
регулярно надавати інформацію про об`єм виготовленої продукції.
 
Доказів того, що ним це не було виконано позивачем не надано суду.
Факт  пред`явлення  заводу  претензії  про  нарахування  штрафу за
несвоєчасне отримання інформації  по  об`єму  виготовленого  масла
позивач не підтвердив. Нарахування цього штрафу передбачено ст.3.4
договору.
 
Тобто і по вимогам по маслу вершкового позивачем  порушений  строк
позовної давності при надісланні позову до суду.
 
Ніяких поважних   причин   пропуску  строку  позовної  давності  у
позивача не було.
 
На  підставі   викладеного,    ст.80  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
         керуючись ст.ст. 82,84 АПК Україна ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                             ВИРІШИВ:
 
У задоволенні позову відмовити.