Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2003 р.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
Головуючого
суддів:
за участю секретаря судового засідання
представників сторін:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
відповідача 2: присутній
відповідача 3: присутній
Представник розпорядника майна ВАТ "ZZZ" арбітражного керуючого
А.А.А. - не з'явнвся
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "XXX", м. Н-ськ.
На рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.08.2003 р.
по справі N Х/ХХ5
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "XXX", м.
Н-ськ.
до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства "ZZZ",
м. П-а.
відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "SSS"
м. П-а.
відповідача 3: закритого акціонерного товариства
наукововиробниче підприємство "YYY",
м. Н-ськ.
про визнання угоди переводу боргу недійсною
ВСТАНОВИВ:
товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" м. Н-ськ (далі - ТОВ
"XXX") звернулося з позовом до відповідача 1 - відкритого
акціонерного товариства "ZZZ", м. П-а (далі - ВАТ "ZZZ"),
відповідача 2 - відкритого акціонерного товариства "SSS", м. П-а
(далі - ВАТ "SSS") та відповідача 3 - закритого акціонерного
товариства науково-виробниче підприємство "YYY", м. Н-ськ (далі -
ЗАТ "YYY") про визнання недійсним договору переводу боргу від
ХХ.09.1997 p., що був укладений між відповідачем 3 та відповідачем
1.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.08.2003 р. по
справі N Х/ХХ5 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
ТОВ "XXX" не погодилося з вказаним рішенням та звернулося з
апеляційною скаргою, в якій вважає рішення прийнятим з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
При цьому позивач посилається на неспроможність висновку суду про
те, що за змістом генеральний договір виходить за межі норм ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, що регулюють сумісну діяльність. Також
апелянт вважає, що не відповідає дійсності твердження
господарського суду про відсутність достатніх підстав для визнання
спірного договору недійсним.
Апелянт вважає, що господарським судом не враховано той факт, що
ні один із відповідачів не довів наявність боргу за договором про
сумісну діяльність та не досліджені в повному обсязі матеріали
справи і невірно застосовані норми матеріального права, а тому
зроблені помилкові висновки про правомірність укладення угоди
переводу боргу.
ТОВ "XXX" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення
господарського суду та задовольнити позовні вимоги позивача в
повному обсязі.
ВАТ "SSS" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, шо
оспорюване рішення є правильним та законним і просить залишити
вказане рішення без змін.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін,
дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
відкрите акціонерне товариство "SSS", м. П-а, та закрите
акціонерне товариство науково-виробннче підприємство "YYY", м.
Н-ськ ХХ.07.1995 р. уклали договір про сумісну внробничо-фінансову
діяльність N Х.
ХХ.09.1997 р. ЗАТ НВП "YYY" та відкрите акціонерне товариство
"ZZZ", м. П-а (далі - ВАТ "ZZZ") уклали договір переводу боргу (а.
с. 26).
Відповідно до умов данного договору ЗАТ НВП "YYY" передає, а ВАТ
"ZZZ" приймає на себе зобов'язання по виконанню договору про
сумісну виробничо-фінансову діяльність від ХХ.07.1995 p., а саме
зобов'язання по погашенню боргу в розмірі 829997,58 грн.
ХХ.10.1997 р. сторони договору про перевід боргу уклали додаткову
угоду, відповідно до якої ЗАТ НВП "YYY" передає, а ВАТ "ZZZ"
додатково приймає на себе зобов'язання з погашення суми боргу
перед ВАТ "SSS" в розмірі 15231,99 грн. (а. с. 27, 54).
Між НВП "YYY" та BO "SSS" було проведено прийомпередачу первинних
документів до договору переводу борга від ХХ.09.1997 р. на суму
829997,58 грн., про що було складено акти від ХХ.09.1997 р. (а. с.
53), від ХХ.10.1997 р. (а. с. 55).
Відповідно до ст. 201 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
договір про перевід
боргу був укладений з письмового погодження кредитора, яке було
викладено в листі N ХХХХ/Х0 від ХХ.09.1997 р.
Генеральний договір N Х про сумісну виробничо-фінансову діяльність
від ХХ.07.1995 р. (далі - Договір), (а. с. 62) укладений між ЗАТ
НВП "YYY" та ВАТ "SSS", зокрема розділ 2 передбачає серед
обов'язків ВАТ "SSS" подачу газу, електроенергії, води та
теплоносія у взаємопогоджених обсягах та за рахунок коштів ЗАТ НВП
"YYY". В договорі зазначено, що взаєморозрахунки між сторонами
здійснюються шляхом перерахування коштів на відповідні рахунки в
банках або на бартерній основі.
Відповідно до ст. 430 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором про
сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для
досягнення спільної господарської мети. Для досягнення мети
учасники договору роблять внески грошима ми іншим майном або
трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників
договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх
спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Також відповідно до ст. 433 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
та п. 8
роз'яснення Президіума Вищого арбітражного суду України від
28.04.1995 p. N 02- 5/302 ( v_302800-95 ) (v_302800-95)
, порядок покриття
витрат, передбачених договором про сумісну діяльність, і збитків,
що виникли в результаті сумісної діяльності, визначається
договором.
За змістом Договір виходить за межі норм ЦК Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, що регулюють сумісну діяльність, а тому можливе
виникнення зобов'язань однієї строни перед іншою, тобто
заборгованості.
Відповідно до ст. 201 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
перевід боргу
можливий лише за наявністю боргу.
Таким чином, сторони Договору мали право на укладання договору про
перевід боргу.
До того ж рішенням господарського суду Н-ської області від
ХХ.09.2002 р. по справі N Х/ХХ9 констатовано факт дійсності
договору переводу боргу від ХХ.09.1997 р. та додаткової угоди до
нього від ХХ.10.1997 р. між ЗАТ НВП "YYY" та ВАТ "ZZZ".
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.2002 р. рішення господарського суду по справі N Х/ХХ9
залишено без змін.
Таким чином, правова оцінка спірному договору про перевід боргу
вже була дана господарським судом і апеляційною інстанцією.
Відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні іншіх спорів.
З урахуванням наведеного, Дніпропетровський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів вважає, що рішення
господарського суду у справі N Х/ХХ5 відповідає матеріалам справи
та чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX",
м. Н-ськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.08.2003 р. по
справі N Х/ХХ5 залишити без змін.