Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
( Рішення скасовано на підставі Постанови Вищого Арбітражного суду N 04-1/24-13/165 ( sp02/213-3 ) (sp02/213-3) від 18.02.2000 )
 
 
               АРБІТРАЖНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
За позовом Російсько-Українського спільного підприємства "ХХХ"
 
до АКБ  "УУУ"  в  особі Херсонської облдирекції "УУУ"
 
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
 
Представники:
від позивача - присутні
від відповідача- присутні
 
Суть справи:    Позивач    просить   визнати   недійсним   договір
купівлі-продажу б/н від ХХ.05.96 р.,  який укладений  між  ним  та
відповідачем.
 
Відповідач позов не визнає.
 
Розглянувши матеріали справи суд
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Позивач заявив   клопотання   про   відновлення   строку  позовної
давності,  оскільки  про  факти,  які  є  підставою  для  визнання
спірного договору недійсним,  йому стало відомо після одержання із
прокуратури Херсонської  області  ХХ.06.99р.  копії  акту  КРУ  по
Херсонській області від ХХ.05.97р.
 
За таких  обставин  суд  вважає  можливим  згідним  із ст.  53 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         відновити втрачені строки.
 
Між позивачем і  С-ськм  відділом  Херсонської  облдирекції  "УУУ"
правонаступником  якого  є  відповідач  по  цій справі,  укладений
договір  купівлі  продажу  б/н  від  ХХ.05.96р.   3-х   комплектів
міні-сирзаводів вартістю 9 636 428 729 крб.
 
Позивач вважає.  що  цей  договір  має  бути  визнаним  недійсним,
оскільки відповідач не набував  права  власності  на  продане  ним
майно.
 
При цьому  посилається  на  те  що  власником  цього майна є фірма
"ААА", це майно знаходилося в заставі у відповідача по цій справі,
на  баланс  ним  не  прийнято,  і  факт  передачі оформлений актом
прийому-пердачі  від  ХХ.04.96р.  ,  який  підписаний   одним   із
засновників фірми "ААА". Фактично засновників цієї фірми є ще двоє
фізичних  осіб,  без  згоди  яких  один  засновник  не  мав  права
розпоряджатися майном фірми.
 
В засіданні із додатково представлених документів встановлено,  що
між фірмою "ААА" і Банком "ВВВ" був укладений  кредитний  договір,
п.5.1.  якого  передбачено,  що  фірма  в разі непогашення кредиту
відповідає перед банком всім своїм  майном  ,  на  яке  може  бути
звернено стягнення боргу, тобто договору застави не було.
 
Із представлених  документів  також видно,  що в рахунок погашення
боргів Херсонська філія банку "ВВВ" передала  відповідачу  по  цій
справі  все  своє майно та реальну до повернення заборгованість по
позичках і депозитах.
 
Таким чином відповідач став правонаступником цього банку,  а  саме
мав  право  вимагати  від  фірми "ААА" повернення боргу по наданій
позичці і процентів за її користування.
 
Як указано   вище,   один   із   засновників   фірми   Ф.по   акту
прийому-передачі  від  ХХ.04.96р.  передав  відповідачу обладнання
згідно з доданим до нього переліком , який Ф. не підписаний.
 
Окрім того.  як встановлено перевіркою КРУ в херсонській  області,
відповідач  це  майно на баланс не прийняв,  а знаходилося воно на
схові у самого Ф. проти цього відповідач не заперечує.
 
Ст. 113  ЦК  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
           встановлено,  що    володіння,
користування   і   розпорядження  майном  при  спільній  власності
проводиться за згодою всіх учасників.
 
Враховуючи, що фірма "ХХХ" заснована трьома учасниками , Ф. не мав
права без їх згоди розпоряджатися спільним майном, Ф. не мав права
передавати його будь-кому.
 
Оскільки докази,  що  така  згода  засновниками  була   надана   в
матеріалах  справи  відсутні,  відповідач  не  набув  на  законних
підставах права власності на продане майно по спірному договору, а
матеріалами справи підтверджено , що він не набув і належним чином
права володіння і користування ним,  тобто не мав  права  укладати
договір купівлі-продажу цього майна,  так як відповідно із ст. 225
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         право продажу майна належить власникові.
 
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
 
На  підставі викладеного і керуючись ст.  53,  82 - 85 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                             ВИРІШИВ:
 
1. Відновити втрачені строки.
 
2. Визнати  недійсним  договір  купівлі продажу б/н від ХХ.05.96р.
укладений між україно-російським спільним підприємством  "ХХХ"  м.
Херсон. і С-ським відділом Херсонської облдирекції "УУУ" від імені
АКБ "УУУ".
 
3. Стягнути з р/рахунку Херсонської облдирекції "УУУ" АКБ "УУУ" на
користь  україно-російського  спільного підприємства "ХХХ" 85 грн.
держмита.
 
Видати наказ.