Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2000р.
За позовом Селянського фермерського господарства "ХХХ" м. Н-ськ
До ЗАТ "Фінансово-лізенговий дім банку "УУУ"
Про визнання недійсним частини угоди
Представники
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи:
Про визнання недійсними п.п. 1.6; 1.7. договору № 1 від
ХХ.ХХ.1997р.
Відповідно до ст. 77 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в засіданні суду
оголошувалась перерва.
Селянське фермерське господарство "ХХХ" звернулось до суду з
заявою про визнання недійсними п.п. 1.6; 1.7 договору про
фінансовий лізінг № 1 мотивуючи свої вимоги тим, що зазначені
пункти протирічать ст. 169 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та порушують вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про
удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998р. № 1998
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те,
що в договорі грошові зобов'язання виражені і оплата мала місце в
національній валюті, що відповідає вимогам ст. 169 Цивільного
Кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Що стосується Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня
1998р. № 1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
, то вона не має зворотної сили і на
взаємовідносини сторін не поширюється.
Розглянувши матеріали справи та вислухав пояснення представників
сторін, суд встановив:
Сторони уклали договір про фінансовий лізінг № 1 ХХ.ХХ.19997 року
в п. 1.5. якого обумовлено, що вартість лізінга майна складає
142.246 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 23.712 гривень.
В засіданні суду представникам відповідача надана довідка та дані
платежів позивача за весь строк дії договору, з яких вбачається,
що Селянське фермерське господарство "ХХХ" здійснювало платежі
виключно в національній валюті.
Таким чином, вимоги ст. 169 Цивільного Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
про те,
що грошові зобов`язання в Україні повинні бути виражені і
підлягають оплаті в національній валюті не порушені.
Та обставина, що сторони добровільно домовились для запобігання
можливих інфляційних ризиків суми платежів фіксувати в доларах по
курсу НБУ на дату оплати, про що свідчать п. 1.6; п. 1.7 договору,
не є порушенням ст. 169 Цивільного Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, так як
фактично вартість майна виражена і оплачена в гривнях.
Крім того, укладення договорів на умовах в майбутньому з фіксацією
цін продажу не заперечується Законом "Про оподаткування прибутків
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Не обгрунтовано посилання позивача і
на Постанову Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку
формування цін" від 18 грудня 1998 року № 1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
з
таких міркувань.
Договір про фінансовий лізінг укладений між сторонами у червні
1997р., а Постанова Кабінету Міністрів датована 18 грудня 1998р.
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
і остання не має зворотної сили.
За таких обставин, відповідність чи невідповідність угоди вимогам
законодавства має оцінюватися стосовно законодавства, яке діяло на
момент укладення спірного договору. У разі коли після укладення
договору набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше
регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент
укладення, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим
нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.
Крім того, додатком до Постанови Кабінету Міністрів України
встановлений порядок перерахунку регульованих цін (тарифів) на
товари і послуги встановлені не у національній грошовій одиниці, а
при укладенні спірного договору суб`єктами підприємництва
застосовані вільні ціни.
За таких обставин відсутні підстави для визнання недійсними п.п.
1.6; 1.7 Договору про фінансовий лізинг.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 83 АПК України (1798-12 ), ст. 169 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, Постановою Кабінету Міністрів України № 1998
від 18 грудня 1998р. ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.