Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2002 р.
Судова колегія у складі:
головуючий суддя
судді
при секретарі
за участю представників сторін:
позивача - присутні
1-го відповідача - присутні
2-го відповідача - не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні
апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого
відповідача на рішення господарського суду Харківської області від
ХХ.ХХ.02 по справі № 000
за позовом ПФ "ХХХ" м. Харків
до 1) ВАТ "УУУ" м. Куп'янськ; 2) ПП В. м. Харків
про стягнення 240723,75 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002 р.
позовні вимоги задовольнив, стягнув з відповідача на користь
позивача 17,452 тн. соняшнику, 259028,55 грн. вартості нестачі
соняшника, з посиланням не необгрунтоване переоформлення форми №
13 на 209 тн. соняшнику на 2-го відповідача, тому що згідно з
п.3.3 договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р. право власності на продукцію
переходить до покупця з моменту підпису накладної на передачу
продукції, яка в свою чергу видається після зарахування коштів від
покупця, відміну розпорядження позивачем.
Перший відповідач з рішенням суду не погоджується, просить його
скасувати, в позові відмовити, посилаючись на переоформлення
соняшнику на ПП В. по листу та довіреності позивача, з моменту
переоформлення соняшнику договір зберігання з ПФ "ХХХ" втратив
свою силу та значення.
Другий відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належно
повідомлений про час і місце розгляду справи.
Позивач у відзиві на скаргу з обставинами, викладеними в
апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення суду
обгрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
В судовому засіданні ХХ.ХХ.2002 р. було оголошено перерву до
ХХ.ХХ.2002 р.
Судова колегія, заслухавши представників сторін та дослідивши
матеріали справи становила:
Суд першої інстанції правомірно встановив, що між позивачем та
першим відповідачем був укладений договір № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. з
надання послуг по зберіганню, просушці соняшника, згідно з яким
позивач передав першому відповідачу на зберігання за період
вересень-жовтень 2001 р. по накладним №№ 8, 9, 6 , 1, 2, 3 4, 5 -
229870 кг соняшника.
Пунктом 5.6 договору № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. передбачено, що
продукція не може бути передана у власність іншому товаровласнику
без повідомлення першого відповідача і проведення остаточних
розрахунків з переоформленням на іншого власника відповідно до
встановленого порядку. Переоформлення проводиться на підставі
листа товаровласника за підписом перших осіб завіреного печаткою і
дорученням на переоформлення в присутності уповноваженої особи
нового власника.
Отже договором не встановлений порядок передачі у власність товару
іншому власнику, а передбачається повідомлення першого відповідача
про передачу у власність, проведення остаточних розрахунків з
переоформленням на іншого власника, відсутня також умова про
розірвання договору схову при зазначеному переоформленні.
Між позивачем і другим відповідачем був укладений договір
купівлі-продажу сільгосппродукції № 1 від ХХ.ХХ.2002 р., згідно з
яким продавець зобов'язується передати у власність покупця
соняшник у кількості 209,325 тн., пунктами 3.3, 6.1, 6.4 договору
передбачене, що право власності на товар переходить від продавця
до покупця з моменту підписання накладної на передачу товару, яка
підписується після одержання коштів на розрахунковий рахунок
продавця, а оплата повинна проводиться на підставі рахунку і ф.
13.
Відповідно до умов зазначеного договору позивач листом від
ХХ.ХХ.2001 р. просив першого відповідача переоформити форму 13 на
збереження соняшника в кількості 209 тн. на ПП В., у зазначеному
листі не повідомлялося про перехід права власності на товар до ПП
В., були відсутні печатка і підпис другої особи, а також відсутні
прохання про розірвання договору схову з проведенням остаточного
розрахунку.
Перший відповідач необгрунтоване порахував зазначений лист
підставою для переходу права власності на товар і без розірвання
договору схову, проведення остаточних розрахунків зробив
переоформлення товару на другого відповідача, що є порушенням умов
договору № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. і договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач листом № 2
від ХХ.ХХ.2002 р. відмінив своє розпорядження і просив відповідача
форми № 13, переоформлені на 2-го відповідача вважати недійсними,
в зв'язку з невиконанням останнім умов договору, а також
підтверджує своє право власності на 209 тн. соняшника.
В зв'язку з чим посилання першого відповідача на те, що він не був
стороною по договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р., а договір зберігання з
ПФ "ХХХ" втратив свою силу та значення, в зв'язку з оформленням ф.
13 необгрунтоване і спростовується матеріалами справи, зокрема
договором № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. не передбачено розірвання договору
при переоформленні товару, договір належним чином не був
розірваний, а згідно з умовами договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р.
право власності на товар до ПП В. не перейшло, квитанція ф. 13 не
є документом на підставі якого переходить право власності.
Рішення господарського суду узгоджується з наявними у справі
доказами і відповідає вимогам норм матеріального права, а мотиви
першого відповідача не можуть бути підставою для його скасування,
керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002 р.
у справі № 000 залишити без змін, а апеляційну скаргу без
задоволення.