Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.1999 р.
За позовом: ВНДП "ХХХ"
До: ДПІ у Н-ському районі М.Києва
Про: визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.98р. № У
Представники:
Від позивача: Присутні
Від відповідача: Присутні
Обставини справи:
Позов подано про визнання недійсним рішення Державної податкової
інспекції у Н-ському районі м.Кисва № У від ХХ.ХХ.98р. в частині
застосування фінансових санкцій до ВНДП "ХХХ" в сумі 7493,80 грн.
за несплату податку на додану вартість у 1996р. Позовні вимоги
мотивовані тим, що оспорюване рішення ДПІ є незаконним, оскільки
суперечить нормам ст.7 Декрету КМ України №14-92 " Про податок на
додану вартість ", ( 14-92 ) (14-92)
п.17 Інструкції " Про порядок
обчислення та сплати ПДВ", затвердженої наказом Головної Державної
Податкової Інспекції України від 10.02.93р. № 3 ( z0018-93 ) (z0018-93)
.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що в порушення Декрету КМУ від 12.12.92.р.
№14-92 "Про податок на добавлену вартість" ( 14-93 ) (14-93)
та наказу №3
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.93р. №18 про
затвердження інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку
на добавлену вартість" від 10.02.93р. ( z0018-93 ) (z0018-93)
п.13 розділ 3
та п.75 розділ 9 НПП "ААА" передав по накладній № УУ від
ХХ.ХХ.96р., а ДП "ХХХ" прийняв по накладній №ХУ від ХХ.ХХ.96р. до
складу Статутного фонду матеріальні активи на суму 12 тис. грн. в
т. ч. ПДВ 2 тис.грн.; згідно установчих документів Статутний фонд
ДП "ХХХ" сформований в межах 10 тис. грн., а 2 тис. грн.
підприємство отримало понад розміру Статутного фонду, як фінансову
допомогу на поворотній основі, оскільки за вимогою НВП "ААА" ДП
"ХХХ" повертає цю суму, яка враховується в акті по взаємозаліку;
таким чином, розрахунки між ДП "ХХХ" і НВП "ААА" закриті і
відображати на ДТ 68 рахунку 2 тис. грн. позивач не має підстави.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.ХХ.99р. ДПІ у Н-ському районі М.Києва було прийнято рішення за
№ У, згідно якого до позивача були застосовані фінансові санкції
по податку на прибуток у розмірі 57,58 грн. та по ПДВ у розмірі
2000 грн.
Зазначене рішення було прийнято на підставі акту №УУ від
ХХ.07.98р., який був складений за результатами документальної
перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового
законодавства з ХХ.ХХ.96р. по ХХ.ХХ.98р.
Згідно акту № ХУХУ від ХХ.ХХ.98 р. ДПІ у Н-ському районі м. Києва
встановила, що у жовтні 1996 р. при передачі товарно-матеріальних
цінностей на суму 12 тис. грн. від ВАТ НВП "ААА" до ДП "ХХХ" в
якості внеску до Статутного фонду був занижений ПДВ на суму 2000
грн. При цьому ДПІ посилається на Декрет КМ України від 26.12.92
р. № 14-92 "Про податок на добавлену вартість" ( 14-92 ) (14-92)
та ст. п.
13 Інструкції "Про порядо-к обчислення та сплати податку на
добавлену вартість" від 10.02.93р ( z0018-93 ) (z0018-93)
.
Згідно видаткової накладної № УУУУУ від ХХ.ХХ.96 р. ВАТ НВП "ААА",
прибуткової накладної № 0У0У від ХХ.ХХ.96 р. ДП "ХХХ", перше
підприємство передало, а друге отримало матеріальні активи
-комплект цифрових радіорелейних станцій "Енергетик" - 2 шт. на
загальну суму 12 тис. грн. в т.ч. ПДВ - 2 тис. грн.
При цьому в бухгалтерському обліку ДП "ХХХ" були зроблені такі
бухгалтерські записи:
а) Дт 05 "Матеріали" - Кт 76 "Розрахунки з дебіторами та
кредиторами" - 10000,0 грн. - оприбуткування матеріальних активів,
отриманих від ВАТ НВП "ААА";
б) Дт 76 "Розрахунки з дебіторами та кредиторами" - Кт 85
"Статутний фонд" - 10000,0 грн. - формування Статутного фонду ДП
"ХХХ" матеріальними активами, одержаними від ВАТ НВП "ААА";
в) Дт 68 "Розрахунки з бюджетом" - Кт 76 "Розрахунки з дебіторами
та кредиторами" - 2000,0 грн. - виділено ПДВ на бюджетне
відшкодування.
Враховуючи те, що для вирішення питання щодо правильності
відображення в бухгалтерському обліку ДП "ХХХ" операцій по
отриманню матеріальних активів потрібні спеціальні знання, ухвалою
Арбітражного суду М.Києва від ХХ.ХХ.99р., за клопотанням позивача,
була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої
було доручено експертно-оціночній фірмі "ТТТ" і за результатами
якої був складений висновок від ХХ.ХХ.99р., в якому по поставленим
питанням зроблені такі висновки:
- Станом на ХХ.ХХ.99 р. Статутний фонд ДП "ХХХ" не сформований.
- При передачі матеріальних активів на суму 12 тис. грн. від ВАТ
НВП "ААА" до ДП "ХХХ" порушень порядку обчислення ПДВ при
відображенні в обліковій документації ДП "ХХХ" не було.
- Не можна вважати кредиторську заборгованість (матеріали на суму
10 тис. грн.) внеском до Статутного фонду.
- Віднесення суми ПДВ в розмірі 2 тис. грн. на відшкодування з
бюджету правомірне згідно Декрету КМУ від 12.12.92 р. № 14-92
( 14-92 ) (14-92)
та Інструкції № 3 "Порядку обчислення та сплати податку
на добавлену вартість" від 10.02.93 р.ст.7( z0018-93 ) (z0018-93)
.
У ході судового засідання відповідач надав суду відзив на позовну
заяву з урахуванням висновків судово-бухгалтерської експертизи, в
якому не погоджується з висновком експерта відносно того, що
бухгалтерія позивача не мала підстав розглядати передачу
матеріальних активів як внесок до Статутного фонду тому, що
відсутні документи, які б підтверджували цей факт, посилаючись на
те, що згідно виписки з протоколу № ХХ від ХХ.ХХ.96р. вказується,
що ДП "ХХХ" наділено Статутним фондом в розмірі 10000 грн. у
вигляді матеріальних активів.
Беручи до уваги те, що питання які були досліджені у ході
судово-бухгалтерської експертизи, потребують спеціальних знань, у
суду відсутні підстави для невизнання висновків експертизи
необгрунтованими.
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо
сформованості Статутного фонду позивача з посиланням на виписку
протоколу засідання правління ВАТ "НВП "ААА" № ХХ від ХХ.ХХ.96р.,
оскільки даний документ свідчить лише про намір ВАТ "ААА" наділити
ДП "ХХХ" статутним фондом у розмірі один мільярд крб. у вигляді
матеріальних активів, і не підтверджує факт його реальної
сформованості. До того ж відповідачем не були надані інші докази
та у судовому засіданні представниками відповідача не було
заявлене клопотання про проведення повторної та додаткової
експертизи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при здійсненні перевірки
дотримання вимог податкового законодавства ДП "ХХХ" за період з
ХХ.ХХ.96 р. по ХХ.ХХ.98 р. відповідачем за основу своїх стверджень
було взято запис головного бухгалтера, який вказував, що ТМЦ,
віднесені по активу в склад "Матеріалів", а по пасиву - до
"Статутного фонду", який був зроблений головним бухгалтером
помилково та безпідставно (що підтверджується висновком експерта),
так як документально цей бухгалтерський запис не був
обгрунтований, оскільки акт передачі, лист чи інші документи, які
б підтверджували, що цінності йдуть в Статутний фонд, були
відсутні.
Враховуючи викладене, а також те, що безпідставний помилковий
бухгалтерський запис не привів до заниження бази оподаткування,
суд вважає застосування штрафних санкцій по ПДВ до ДП "ХХХ"
необгрунтованим, і тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 42, 43, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі М.Києва № У від
ХХ.ХХ.98р. в частині застосування до ВН ДП "ХХХ" фінансових
санкцій по ПДВ у розмірі 2000 грн.
Стягнути з ДПІ у Н-ському районі м.Киева на користь ВН ДП "ХХХ" 85
грн. державного мита. Видати наказ.