Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБIТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.1999 р.
За позовом : ДП " ХХХ "
До: ДПI у Н-ському районi м.Києва
Про : визнання недiйсним рiшення вiд ХХ.ХХ.99р.
Представникі
Вiд позивача: Присутнi
Вiд вiдповiдача: Присутнi
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недiйсним
рiшення ДПI у Н-ському районi м.Києва № У вiд 19.07.99р. Позовнi
вимоги мотивованi тим, що чинне законодавство не передбачає
вiдповiдальностi покупця за фiнансово - господарську дiяльнiсть та
розрахунки з бюджетом його контрагентiв, а також тим, що операцiї
з передачi векселей, проведенi пiдприємством, не опдатковуються
ПДВ.
У вiдзивi на позовну заяву вiдповiдач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що позивач в порушенння п. 7.4.5 Закону України
"Про податок на додану вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
необгрунтовано
вiднесло до податкового кредиту суму ПДВ у розмiрi 13301,91 грн.,
сплата якої контрагентами позивача до бюджету не пiдтверджена
зустричними перевiрками, що вiдповiдно призвело до зменьшення ПДВ
за перевiряємий перiод, який пiдлягає сплатi до бюджету на
вищевказану суму, крiм того вiдповiдач посилається на те, що
позивачем не були врахованi в податкових зобов'язаннях операцiї з
передачi векселей.
Дослiдивши матерiали справи та заслухавши пояснення представникiв
сторiн, суд встановив:
ХХ.ХХ.99р. ДПI у Н-ському районi м.Києва було прийнято рiшення № У
, згiдно якого позивачевi були донараховане ПДВ у сумi 27642,92
грн. та застосованi фiнансовi санкцiї по ПДВ у розмiрi 27642,92
грн., всього 55285,84 грн.
Оспорюване рiшення було винесено на пiдставi акту перевiрки вiд
ХХ.ХХ.99р. за № УУ, в якому зазначено, що пiдставою донарахування
позивачевi ПДВ у розмiрi 13301,91 грн. було встановлення факту про
те, що останнє сплатило ПДВ пiдприємствам-постачальникам ТОВ " ФФФ
", ТОВ " ЮЮЮ ", ККПРМ "ЯЯЯ ", якi, в свою чергу, перерахували цi
суми iншим юридичним особам, якi податкової звiтностi до ДПI не
надавали, податкiв до бюджету не нараховували та не сплачували.
Також вiдповiдачем було встановлено, що позивач не включив до
об`єкту оподаткування податком на додану вартiсть операцiї з
передачi векселiв Пенсiйного фонду та переказного векселя №3ХХХХХ
ВАТ " ЖЖЖ " в рахунок погашення заборгованостi перед останнiм на
загальну суму 425124,00 грн, в т.ч. 85024,80 грн.
На пiдставi викладеного вiдповiдачем був зроблений висновок про
те, що податковi накладнi, виписанi зазначеними контрагентами, на
суму 79811,46 грн. у т.ч ПДВ 13301,91 грн., не дають право ДП
" ХХХХХ " на включення до податкового кредиту зазначеної суми ПДВ,
оскiльки вiдповiдно до п.5 "Порядку заповнення податкової
накладної" № 165 вiд 30.05.97р.( z0233-97 ) (z0233-97)
не вiдповiдає
фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем.
При проведеннi вiдповiдачем зустрiчної перевiрки контрагентiв
позивача, що виписивалi податковi накладнi, встановлено, що вони
зареєстровано в якостi платникiв ПДВ та отримали вiдповiдне
свiдоцтво.
Вищевикладене пiдтверджується актом перевiрки позивача
вiдповiдачем та не оспорювалось представником вiдповiдача в
судовому засiданнi.
Згiдно з п. 7.4.1 Закону України вiд № 168/97-ВР "Про податок на
додану вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звiтного перiоду
складається iз сум податкiв, сплачених (нарахованих) платником
податку у звiтному перiодi у зв'язку iз придбанням товарiв (робiт,
послуг), вартiсть яких вiдноситься до складу валових витрат
виробництва (обiгу) . П.7.5 зазначеного Закону визнає датою
виникнення права платника податку на податковий кредит дату
здiйснення першої з наступних подiй:
а) дата списання коштiв з банкiвського рахунку платника податку в
оплату товарiв (робiт, послуг)
б) дата отримання податкової накладної.
Поряд iз тим в п.7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається,
що "...не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплатi податку, що не пiдтвердженi податковими
накладними...". Таким чином Закон України "Про податок на додану
вартiсть" визначає лише один випадок не включення до складу
податкового кредиту витрат по сплатi податку - вiдсутнiсть
податкової накладної. Iнших пiдстав для не включення до складу
податкового кредиту витрат по сплатi податку зазначений Закон
України не передбачає.
На момент перевiрки позивач надав вiдповiдачевi всю необхiдну для
перевiрки iнформацiю (включаючи договора, прибутковi та розхiднi
накладнi, податковi накладнi тощо), що пiдтверджується актом
перевiрки позивача та не оспорюється представником вiдповiдача в
судовому засiданнi.
Посилання вiдповiдача на п.5 "Порядку заповнення податкової
накладної" (затв. Наказом ГДПА України вiд 30.05.97 року № 165 ,
зареєстр. Мiнiстерством юстицiї вiд 23.06.97 року №
233\2037)( z0233-97 ) (z0233-97)
суд вважає безпiдставним в зв'язку iз тим,
що податкова накладна, яка були предметом судового дослiдження та
вiдображена в актi перевiрки позивача вiдповiдачем вiд ХХ.ХХ.99р.
виписана належним чином зареєстрованим платником ПДВ та не мiстить
жодних порушень порядку її заповнення, що пiдтверджується актом
перевiрки вiд ХХ.ХХ.99р. та не оспорюється представником
вiдповiдача в судовому засiданнi .
Законом України вiд 25.06.91 року № 1251-12 "Про систему
оподаткування"( 1251-12 ) (1251-12)
для платника податку не передбачено
обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати вiд iншого
платника податку будь-яких вiдомостей (в т.ч. i щодо реєстрацiї в
якостi платника податку, ведення останнiм будь-яких бухгалтерських
книг, журналiв тощо). Закон України "Про податок на додану
вартiсть"( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає обов'язку або права одного
платника податку контролювати показники податкової звiтностi по
податку на додану вартiсть iншого платника податку.
Вiдповiдачем безпiдставно застосовується п. 7.4.5 Закону України
"Про податок на додану вартiсть",( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
оскiльки згiдно
частини 2 п.7.4.5. вищезгаданого Закону фiнансовi санкцiї
застосовуються до платника податку у разi, коли на момент
перевiрки буде встановлена непiдтвердженнiсть сум, вiднесених до
податкового кредиту, податковими накладними. Враховуючи те, що
позивач на момент вiднесення сум ПДВ до податкового кредиту i на
момент здiйснення перевiрки мав податковi накладнi суд вважає, що
позивач не вчинив дiй, направлених на приховування або заниження
податкiв, а тому фiнансовi санкції у вiдношеннi нього застосуванню
не пiдлягають.
Посилання вiдповiдача на те, що позивач порушив норми ЗУ "Про
податок на додану вартiсть"( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
тим, що не включив до
об'єктiв оподаткування операцiї з передачi векселей, є
безпiдставним тому, що пунктом 3.2. статтi З згаданого Закону данi
операцiї вiднесенi до таких, що не є об'єктом оподаткування. До
того ж векселя у господарському обiгу виступають не в якости
товару, а виступають пiдтвердженням боргових зобов'язань
векселедателя i є грошовою формою розрахунку. Частиною 1, ст.1 ЗУ
"Про цiннi папери i фондову бiржу"( 1201-12 ) (1201-12)
передбачається, що
"цiннi папери - грошовi документи, якi... передбачають...
можливiсть передачi грошових та iнших прав, що витiкають з цих
документiв, iншим особам".
За таких обставин суд вважає, що позивачем не було допущено
порушення податкового законодавства, а тому оспорюване рiшення про
застосування до нього фiнансових санкцiй є таким, що прийнято без
достатнiх пiдстав i позовнi вимоги пiдлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 АПК
України( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недiйсними рiшення ДПI у Н-ському районi м.Києва № У вiд
ХХ.ХХ.99р. Стягнути з Державної податкової iнспекцiї у Н-ському
районi м.Києва на користь ДП " ХХХ " 85 грн. державного мита.
Видати наказ.