Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.1999 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними
інвестиціями "ХХХ "
До Акціонерного товариства закритого типу "УУУ"
Про стягнення 85435,35 грн.
Представники:
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Обставини справи :
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача
заборгованості за договорами №№ 1 від ХХ.ХХ.99 та 2 від ХХ.ХХ.99 у
сумі 85435,35 грн.
Відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись на слідуючі
обставини:
Укладені сторонами договори №№'1 та 2 від ХХ.ХХ.99 за своєю
правовою природою є договорами підряду, тому згідно з вимогами
ст.ст.164, 344; 347 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
позивач (підрядчик)
несе перед замовником (відповідач) всю відповідальність за
виконання умов договору.
Не визнає форс-мажорними обставинами заборону демонстрації
рекламних плакатів у відповідності з приписом ГУ КБМ Київської
міськдержадмінстрації від ХХ.ХХ.99.
Стверджує, що неналежним виконанням умов договорів позивач
заподіяв відповідачу збитки у сумі 55579,52 грн.
Не визнає належними доказами понесених позивачем збитків акти
виконаних робіт, представлені позивачем.
Визнав, що не виконав грошових зобов`язань перед позивачем на суму
74438,85 грн. Але, просить врахувати, що позивач також не виконав
свої зобов`язання перед відповідачем на суму 56922,39 грн.
Тому просить провести згідно зі ст.217 ЦК України зарахування
однорідних, пов`язаних між собою вимог.
Визнає правомірними вимоги позивача на суму 17516,46 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін,
встановив:
ХХ.ХХ.99 АТ "УУУ" - "рекламодавець" та Товариство з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" - "агентство" уклали договір №1, згідно з
яким позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов"язання
від свого імені та за рахунок позивача здійснити проект в порядку
та строки, передбачені договором.
"Рекламодавець" - позивач зобов`язався прийняти надані послуги по
здійсненню проекту та сплатити витрати на здійснення проекту та
комісію "агентства" у відповідності з умовами договору (п.1.1
договору).
Ст.ІІ. договору обумовлений - порядок розрахунків та загальна сума
договору.
Так, п.2.1 визначено, що вартість виготовлення плакатів складає на
момент укладення договору 54313,85 грн. (ПДВ - 9052,31, вартість
розробки макетів 3278 грн.). Вартість підготовки конструкцій для
розміщення плакатів складає на момент укладення договору 51274,3
грн. (ПДВ 8545,72 грн., податок на рекламу 212,58 грн.). Ці суми
позивач повинен був перерахувати до 26.П.99 (п.2.2 договору).
Вартість розміщення плакатів за цим договором протягом 3 місяців
складає на момент укладення договору 284245,09 грн. (ПДВ -
47374,18 грн., податок на рекламу 1178,46 грн., комісія
"агентства" 11223,45 грн.) (п.2.3).
"Рекламодавець" повинен був сплачувати вартість розміщення
плакатів щомісячно на підставі виставленого "агенством"
рахунку-фактури до 5 числа кожного місяця розміщення плакатів.
Позивач - "агентство" зобов'язався розробити концепцію проекту та
оригінал-макети рекламних плакатів з сюжетом "А 1" та "А 2" (п
3.1.1 договору).
П. 3.1.5 договору визначено, що після повного виконання проекту
"Агентство" підписує акт прийомки-здачі виконаних робіт.
П.5.1 договору було обумовлено, що сторони звільняються повністю
або частково від виконання умов договору при настанні
форс-мажорних обставин.
Поряд зі стихійним лихом були вказані як форс-мажорні обставини
рішення компетентних державних органів.
ХХ.ХХ.99 р. між ЗАТ "УУУ" - "рекламодавець" та Товариство з
обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ХХХ" -
"агентство" уклали договір № 2 , згідно з яким "рекламодавець" -
позивач доручає, а "агентство" - відповідач приймає на себе
зобов`язання від свого імені та за рахунок "рекламодавця"
здійснити роботи та надати послуги по виготовленню рекламних
буклетів та розміщенню рекламного ролика на радіо, а також
виготовлення матеріалів для публікації в газетах (п.2.1 договору).
Вартість виготовлення рекламних буклетів визначена на момент
укладення договору - 6930,85 грн. (ПДВ - 1155,1 грн., податок на
рекламу 28,73 грн., винагорода "анентству" 2841,49 грн.). Вартість
виробництва матеріалів для публікації в газетах - 2115,04 грн.
(ПДВ 352,5 грн., податок рекламу 8,76 грн., комісія "агентства"
159,44 грн.). Вартість виробництва рекламного ролика для
розміщення на радіо складає 1880,05 грн. (ПДВ 313,34 грн., податок
на рекламу 7,79 грн., комісія "агентства" 141,72 грн.) )п.2.1
договору).
Відповідач здійснив виготовлення плакатів з сюжетом "А 1" та "А
2", що підтверджено підписаною позивачем кольоровою пробою
ХХ.ХХ.99.
Як передбачалось прийнятими на себе зобов`язаннями позивача по
договору № 1 "агенство" повинно було здійснити розміщення плакатів
протягом 3 місяців після укладення договору (тобто до ХХ.ХХ.99).
ХХ.ХХ.99 СП "ААА", яке здійснювало як підрядчик позивача
розміщення рекламних плакатів отримало приписи Головного
управління по контролю за благоустроєм міста Київської міської
держадміністрації, в яких СП "ААА" зобов`язувалось привести у
відповідний технічний стан та замінити сюжети на об`єктах
зовнішньої реклами, розміщеної у Ч-ському районі М.Києва.
Позивач вважає ці приписи форс-мажорними обставинами,
передбаченими п.5.1 договору №1 від ХХ.ХХ.99 і тому наполягає на
стягненні з позивача суми витрат, понесених позивачем на
розміщення рекламних плакатів з сюжетом "А 3", підтвердженням яких
є, на думку позивача, акти виконаних робіт, підписані з ТОВ з
іноземними інвестиціями "ААА".
Позивачем сума витрат від невиконання відповідачем п.3.2.1
договору № 1 становить 78496,84 грн.
Крім того, позивач посилається на заборгованість відповідача за
виконані роботи по розміщенню реклами на радіо та з газетах у сумі
6938,51 грн.
Визначає загальну заборгованість відповідача по двом договорам у
сумі 85435,35 грн.
Для вирішення спору по суті необхідно, по-перше, дати оцінку
правовій природі укладених між сторонами договорів, незалежно від
того, як їх називають сторони.
Позивач стверджує, що укладені між сторонами договори є договорами
комісії і випливаючі з умов договорів відносини регламентуються
главою 35 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідач вважає укладені договори № 1 та № 2 договорами підряду,
взаємовідносини по яким регламентуються главою 28 ЦК України.
Згідно з договором комісії одна сторона (комісіонер)
зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за
винагороду вчиняти одну або кілька угод від свого імені за рахунок
комітента (ст.395 ЦК України( 1540-06 ) (1540-06)
).
Комітент дає комісійне доручення, а комісіонер приймає це
доручення. Договір комісії укладається комісіонером від свого
імені.
Згідно зі ст.397 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за угодою, укладеною
комісіонером з третьою особою, набуває права і стає зобов`язаним
комісіонера.
Предметом договору комісії за чинним законодавством є угода, яку
комісіонер укладає з третьою особою за рахунок комітента.
Ч.2 ст.402 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачає, що комісіонер не
відповідає перед комітентом за виконання угоди третьою особою.
Ст.406 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що при виконанні
доручення комісіонер вправі одержати від комітента винагороду.
За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується
виконати на свій ризик певну роботу за завданням Іншої сторони
(замовник) з її або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується
прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
)
Предметом договору підряду є матеріалізований результат створення,
перетворення, ліквідація речей. Підрядчик має право доручати
виконання певної роботи третім особам - субпідрядникам.
З наведеного вище та аналізу правової природи укладених сторонами
договорів, суд дійшов висновку, що сторони уклали договори підряду
№ 1 та № 2 , оскільки вони передбачають доручення відповідача
позивачу здійснення певних робіт за оплату, в обумовлені строки.
Матеріалами справи не підтверджується посилання позивача на те, що
укладені ним договори є комісійними, оскільки договори укладались
на виконання певних робіт: по виготовленню рекламних буклетів,
розміщенню їх, виготовленню та розміщенню рекламних плакатів.
Спірні договори самими сторонами укладались як договорами підряду,
підтвердженням чого може бути не тільки зміст статей III
договорів, в яких чітко пропускається обов`язок "агентства"
здійснити певні роботи, а й зміст та текст ст.ІV договорів, в яких
прямо записано, що у випадку недотримання "агентством" строків
"виконання послуг (виконання робіт)", встановлених договором
наступає відповідальність у вигляді сплати санкцій.
Позивач укладав ряд договорів субпідряду з метою виконання власних
зобов`язань перед відповідачем по виробництву та розміщенню
плакатів, тому безпідставним є спроба перекласти відповідальність
за невиконання його контрагентів умов договорів на відповідача.
Не приймається судом також посилання позивача на отримані приписи
Головного управління по контролю за благоустроєм міста Київської
держадміністрації як форс-мажорні обставини, бо вони ніяк не
можуть бути такими.
Форс-мажорними обставинами є надзвичайна і непереборна за даних
умов сила (стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія
суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни,
терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові
заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму,
блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу
або ожеледь,нестача води через погодні чи довкільні умови, вибух,
вина чи невиконання станцією своїх зобов`язань), дію якої
неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики
персоналу і яка є обставиною, що звільняє від відповідальності за
невиконання зобов'язань. Така непереборна сила засвідчується
Торговлельно-промисловою палатою України згідно з Указом
Президента України " Про Торговельно-промислову палату України "
( 357/94 ) (357/94)
.
Посилання позивача на форс-мажорні обставини, якими приписи
Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва міської
державної адміністрації не може бути прийняте судом, оскільки для
розміщення рекламних плакатів контрагенти позивача повинні були
отримати дозвіл відповідних органів.
Сторони у текстах договорів № 1 та 2 (статті ІІ) обумовили всі
складові витрати на здійснення проекту, відсутні будь-які
посилання на додаткові витрати, або порядок їх оплати. Тому
понесені позивачем збитки перед власними контрагентами не можуть
перекладатись на відповідача.
Матеріалами справи підтверджено взаємне невиконання кожного з
сторін своїх зобов`язань перед другою. А саме, відповідач частково
не сплатив вартість за розміщення реклами на суму 74438,85 грн.,
зменшивши на суму 269593,28 грн., що становлять вартість фактично
розміщеної реклами протягом 92 днів (проти обумовлених у договорі
97 днів).
В свою чергу позивач не надав рекламні послуги протягом 10 днів у
березні (40777,66 грн., а також друк плакатів на заміну
заборонених призвів до додаткових витрат у сум 16144,73 грн.
На підставі викладеного, зважаючи на існуючу взаємну
заборгованість сторін (відповідача перед позивачем на суму
74438,85 грн., а позивача перед відповідачем на суму 56922,39
грн.), керуючись ст.217 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд вважає
можливим припинити зобов"язання зарахуванням цих сум, стягнути з
відповідача заборгованість за неоплачені роботи у сумі 17516,46
грн.
Керуючись ст. ст.217, 332, 344 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст.49,
77, 82,83 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги частково у сумі 17516,46 грн. -
основний борг, 8758,83 грн. - держмито.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.