АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.1999 р.
За позовом : Відкритого акціонерного товариства "ХХХ",
м. Н-ск
До: КАСК "YYY", м.К-в
Про : визнання недійсним страхового полісу
Від позивача : не з'явились
Від відповідача : присутній
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
страхового полісу № ХХХ6 від ХХ.06.99 р. Позовні вимоги мотивовані
тим, що оспорюваний страховий поліс був укладений внаслідок
помилки.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним договору
страхування, укладеного між позивачем та відповідачем.
Листом від ХХ.11.1999 року №ХХ1 позивач звернувся до суду з заявою
про доповнення позовних вимог вимогою про зобов'язання відповідача
повернути позивачеві все отрамане від останнього за оспорюваним
договором (страховим полісом).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін. суд встановив:
ХХ.06.1999 року відповідачеві - КАСК "YYY" надійшла заява ВАТ
"ХХХ" про страхування відповідальності останнього перед третіми
особами за заподіяну шкоду внаслідок реалізації продукції (копія
заяви залучена до справи). Цією ж датою між позивачем
(страхувальник) та відповідачем (страховик) був підписаний
стаховий поліс № ХХХ6, правомірність підписання якого оспорюється
позивачем.
Вимоги позивача на визнання страхового полісу недійснми з
посиланням на ст. 56 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06) суд не
визнає обгрунтованими, оскільки у даному випадку страхування
відповідальності перед третіми особами за шкоду, заподіяну
внаслідок реалізації товарів, є добровільним, а не обов'язковим,
випадки якого передбачені статтею 6 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР) .
Посилання позивача на те, що страховий поліс не є фактом укладення
договору страхування також не можуть бути визнані судом
обгрунтовними, оскільки дане твердження суперечить вимогам ст. 17
Закону "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР) , згідно якої страховий поліс
є формою договору страхування.
Посилання позивача на те, що договір страхування підписаний з боку
позивача неуповноваженою особою не знайшло свого підтвердження
матеріалами справи. Крім цього в матеріалах справи мають місце
докази про наступне. Такими доказами є довіреність від ХХ.06.1999
року на отримання страхового полісу та платіжне доручення позивача
№ ХХХ4 від ХХ.06.1999 року (засвідчені копії залучені до справи).
За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання недійсним
страхового полісу.
З огяду на викладене також не підлягають задоволенню позовні
вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачеві
усе отримане відповідачем за оспорюваним договором страхування
(страховим полісом).
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12) ,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.