АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
 
    03.12.1999 р.
 
За позовом :          Відкритого акціонерного товариства "ХХХ",
                      м. Н-ск
 
До:                   КАСК "YYY", м.К-в
 
Про :                 визнання недійсним страхового полісу
 
Від позивача :      не з'явились
 
Від відповідача :   присутній
 
Обставини справи :
 
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
страхового полісу № ХХХ6 від ХХ.06.99 р. Позовні вимоги мотивовані
тим,  що  оспорюваний  страховий  поліс  був  укладений  внаслідок
помилки.
 
У відзиві на позовну  заяву  відповідач  проти  позову  заперечує,
посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним договору
страхування, укладеного між позивачем та відповідачем.
 
Листом від ХХ.11.1999 року №ХХ1 позивач звернувся до суду з заявою
про доповнення позовних вимог вимогою про зобов'язання відповідача
повернути позивачеві все отрамане від  останнього  за  оспорюваним
договором (страховим полісом).
 
Дослідивши матеріали  справи та заслухавши пояснення представників
сторін. суд встановив:
 
ХХ.06.1999 року відповідачеві -  КАСК  "YYY"  надійшла  заява  ВАТ
"ХХХ"  про  страхування  відповідальності останнього перед третіми
особами за заподіяну шкоду внаслідок реалізації  продукції  (копія
заяви   залучена   до   справи).   Цією   ж  датою  між  позивачем
(страхувальник)  та  відповідачем   (страховик)   був   підписаний
стаховий поліс № ХХХ6,  правомірність підписання якого оспорюється
позивачем.
 
Вимоги позивача  на  визнання  страхового   полісу   недійснми   з
посиланням на ст. 56 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         суд не
визнає  обгрунтованими,  оскільки  у  даному  випадку  страхування
відповідальності   перед   третіми  особами  за  шкоду,  заподіяну
внаслідок реалізації товарів,  є добровільним,  а не обов'язковим,
випадки   якого   передбачені   статтею   6  Закону  України  "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
        .
 
Посилання позивача на те, що страховий поліс не є фактом укладення
договору   страхування   також   не   можуть  бути  визнані  судом
обгрунтовними,  оскільки дане твердження суперечить вимогам ст. 17
Закону "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
        , згідно якої страховий поліс
є формою договору страхування.
 
Посилання позивача на те, що договір страхування підписаний з боку
позивача  неуповноваженою  особою  не  знайшло свого підтвердження
матеріалами справи.  Крім цього в матеріалах  справи  мають  місце
докази про наступне.  Такими доказами є довіреність від ХХ.06.1999
року на отримання страхового полісу та платіжне доручення позивача
№ ХХХ4 від ХХ.06.1999 року (засвідчені копії залучені до справи).
 
За таких  обставин  суд  не  вбачає підстав для визнання недійсним
страхового полісу.
 
З огяду на  викладене  також  не  підлягають  задоволенню  позовні
вимоги  позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачеві
усе отримане відповідачем  за  оспорюваним  договором  страхування
(страховим полісом).
 
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,-
 
                           ВИРІШИВ:
 
В позові відмовити.