19/13 Про визнання неукладеним Договору на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного будинку - 26.12.2008 Прийняття

Позовні вимоги заявлено ДПІ у Золочівському районі, м.Золочів, Львівської обл. до Відповідача: ТзОВ "Золочівагробуд", м.Золочів, Львівської обл. за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області", м.Львів про визнання неукладеним Договору №2 від 04.01.2000р. на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного будинку в м. Золочів.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 08.02.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 20.02.2008р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та визнати неукладеним Договір №2 від 04.01.2000р. між Золочівської МДПІ та ТзОВ "Золочівагробуд" на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного житлового будинку в м.Золочеві, за вимогами ст.ст. 6, 153, 332, 353 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963р., із змінами та доповненнями).

Представник Відповідача ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської обл. проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому Поясненні на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідачем зазначено, що Позивач вже звертався до суду з подібними позовами, і подання таких позовів обумовлено не юридичними підставами, а небажанням виконувати Договір №2 від 04.01.2000р. між Золочівською МДПІ та ТзОВ "Золочівагробуд".

Також Відповідач вважає, що правомірність позову та обґрунтованість позовних вимог Позивачем не доведено.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ЛДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області", м. Львів заперечила факт укладення нею будь-яких договорів з ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської обл.

Справа розглянута судом в порядку вимог ст. 1, 22 ГПК України. В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали судової справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, судом встановлено наступне:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.12.2005р. було порушено справу №5/2447-13/449, за позовом ТзОВ "Золочвагробуд", м. Золочів Львівської облсті до Відповідача Золочівської МДПІ, м. Золочів, ЛЬвівської області про стягнення 345 499,00грн.

В зв’язку із порушенням даної справи судом ДПІ у Золочівському районі стало відомо про існування Договору №2 від 04.01.2000р. між Золочівською, м. Золочів Львівської області МДПІ та ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської області.

Згідно з даними бухгалтерського обліку у ДПІ у Золочівському районі вищезгадана заборгованість не рахується, і вказаний договір не укладався, що дало підстави поставити під сумнів легітимність цього документу.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із вимогами ст. 34 ГПК України, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На підставі вимог статті 153, статті 332, статті 353 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963р., із змінами та доповненнями), договір №2 від 04.01.2000р. між ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської області та Золочівською МДПІ, м. Золочів, Львівської області слід вважати неукладеним через відсутність у ньому істотних умов:

- предмету договору (суть та види будівельно-монтажних робіт, їх обсяг, вартість робіт);

- суми договору;

- у договорі не зазначено всіх сторін, що його укладають, що дає підстави сумніватись у тому, скільки фактично сторін укладали цей договір;

- договір не підписано третьою стороною, і відповідно, він не набрав чинності.

Зі змісту договору №2 від 04.01.2000р. не вбачається, що саме сторони визначили предметом Договору. Позивач небезпідставно вважає, що у випадку укладення договору №2 від 04.01.2000р., досягнуті домовленості неможливо виконати саме через невизначеність умов.

В договорі №2 від 04.01.2000р. не визначено ні об"єму робіт, ні точного обсягу, ні якості робіт, ні точної ціни договору.

За своїми фактичними ознаками спірний договір №2 від 04.01.2000р. можна класифікувати як протокол намірів на виконання підрядних робіт (обсяг, вартість яких мали бути визначені пізніше), а не як угоду.

В договорі №2 від 04.01.2000р. не визначено його предмета, відсутні вимоги до якості та обсягу виконаних робіт, не вбачається домовленості про конкретну суму договору.

За аналізом змісту договору N2 від 04.01.2000р. між ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської обл. та Золочівською МДПІ м. Золочів, Львівської обл., що в пункті 1 договору N2 від 04.01.2000р. не визначено, які саме будівельно-монтажні роботи мав би виконати замовник: зведення стін, монтаж плит, матеріалу з якого мають бути викладені стіни і перекриття. У договорі не зазначено, чи вікна мають бути дерев’яні чи пластикові. Не зазначено, з якого матеріалу має бути викладена підлога: деревом чи плиткою. У договорі не зазначено наявності під"єднання до комунікацій.

Тобто, в договорі відсутня одна з істотних умов, а саме: предмет договору.

Кошторис за даним договором не складався.

Крім того, в договорі не визначено конкретної договірної суми, а зазначається, що сума 100 тис. грн. є динамічною договірною ціною. Яким чином тлумачити поняття за динамічна ціна,- договором не визначено. Зі слів позивача, та за матеріалами справи встановлено, що додаткові угоди про зміну суми договору між сторонами не укладались.

Як встановлено у ході розгляду справи, фактично замовник не перераховував авансу, і жодних розрахунків не проводив.

Суд зазначає, що у пункті 9.2. договору №2 від 04.01.2000р. визначено, що він оформлений у трьох примірниках –по одному для кожної із сторін, однак підписано договір двома сторонами: ТзОВ "Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської обл. та Золочівською МДПІ м. Золочів, Львівської обл.

У пункті 9.3. договору №2 від 04.01.2000р. вказано, що замовник проводить розрахунки по оплаті за виконані роботи з підрядчиком напряму.

Відповідач не зміг пояснити, чому сторони передбачили розрахунки напряму, якщо у договорі вказано лише дві сторони. Адже прямі розрахунки передбачають усунення третьої сторони від проведення фінансових операцій, тому можливо долучити, що договір мав би бути багатостороннім, а не двостороннім, просто у ньому не вказано всіх сторін. Очевидно, що домовленість сторін є багатосторонньою, і договір №2 від 04.01.2000р. є не тим документом, який свідчить про фактичну домовленість.

У пункті 9.4. договору №2 від 04.01.2000р. зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення гарантійного строку.

Тобто, договір укладався трьома сторонами, а оскільки третьою стороною він не підписаний, це є ще однією підставою для визнання договору неукладеним, оскільки він не набрав чинності, і відповідно, є неукладеним.

Судом взято до уваги те, що ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Львівській області" укладено з громадянами договори, за якими громадяни виступили пайовиками-замовниками у будівництві житлового будинку. Тим самим підтверджено, що фактичним виконавцем будівництва будинку було ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Львівській області". Замовниками будівництва були громадяни-пайовики, про що свідчить, зокрема, договір №А-7 від 25.02.2004р., який долучено до матеріалів справи.

У договорі №2 від 04.01.2000р. зазначено строки виконання робіт: початок 01.08.2000р. та завершення 30.12.2000р.

Письмовим поясненням головного бухгалтера ДПІ у Золочівському районі Олійник М.М. від 12.11.2007р., підтверджено, що згідно із затвердженими кошторисами видатків на утримання інспекції кошти по коду економічної класифікації видатків 2121 "Будівництво житла" не виділялись, будівництво житла не проводилось.

Заслуговує на увагу той факт, що вищезгадані договори з громадянами-пайовиками укладено у лютому 2004 року, а будинок здано у жовтні 2004 року. Відповідно, громадяни-пайовики, згідно із вищевказаними договорами могли надати кошти для будівництва лише в 2004 році.

Як свідчать матеріали справи, фактично 15-квартирний будинок у м.Золочеві по вул.Шашкевича,24а почав будуватись у 2004 році, і в цьому ж році був збудований ДП "УЕА по Львівській області" без участі ТзОВ "Золочівагробуд", і не на підставі договору №2 від 04.01.2000р., а на підставі договорів про пайову участь у будівництві.

Згідно з Рішенням 21 сесії Золочівської міської ради від 05.10.2004р. №573,- міською радою погоджено проект відведення у постійне користування земельної ділянки ДП "УЕА по Львівській області" по вул.Шашкевича для будівництва 15-ти квартирного житлового будинку.

У рішенні Золочівської міської ради вказано, що ДП "УЕА ДПА у Львівській області" може приступити до користування земельною ділянкою після виготовлення державного акту на право постійного користування землею для одержання дозволу на проведення будівництва в інспекції Держархбудконтролю.

Цей документ свідчить про те, що на момент прийняття рішення міською радою (05.10.2004р.), будівництво будинку ще не розпочиналось. Документ свідчить також також про те, що земельну ділянкою надано не Золочівській МДПІ, а ДП "УЕА по Львівській області".

Золочівською райдержадміністрацією надано копію Розпорядження Золочівської райдержадміністрації від 28.10.2004р. №443, яким затверджено вищезгаданий Акт державної технічної комісії від 22.10.2004р. В цьому Рішенні райдержадміністрації зафіксовано, що затверджується Акт про готовність закінченого будівництвом 15-квартирного житлового будинку Державного підприємства "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Львівської області". Тобто готовність будинку, який належить Державному підприємству "Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Львівської області".

Згідно з Рішенням 21 сесії Золочівської міської ради від 05.10.2004р. №573, Золочівська міська рада дозволила ДП "УЕА ДПА у Львівській області" приступити до користування земельною ділянкою після виготовлення державного акту на право постійного користування землею для одержання дозволу на проведення будівництва в інспекції Держархбудконтролю, а 22.10.2004р. будинок вже здано в експлуатацію. Сумнівним є зведення житлового будинку за 17 днів.

Позивачем обґрунтована неможливість ведення будівництва протягом 2002-2008р.р. тим, що в частині 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.1998рю за №1369 "Про проведення торгів (тендерів) у будівництві" (1369-98-п) зазначено: "Встановити, що підрядні контракти на будівництво нових об'єктів та споруд, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, капітальний ремонт об'єктів і споруд, реставрацію пам'яток архітектури та містобудування (далі - будівництво), що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, державних позабюджетних фондів, коштів підприємств і організацій, понад 50 відсотків статутного фонду яких належить державі, а також іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, укладаються тільки за результатами торгів (тендерів), які проводяться згідно з цим Положенням".

Згідно із вимогами статті 153 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 332 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), за договором підряду підрядчик зобов"язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов"язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Згідно із вимогами статті 334 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис.

Статтею 347 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями) передбачено, що коли підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із статтею 353 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), за договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядчик зобов"язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об"єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов"язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об"єкти і оплатити їх.

Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним та загально-заводським устаткуванням і апаратурою покладається на замовника, крім випадків, передбачених спеціальними постановами.

Судом не прийнято до уваги заперечення Відповідача проти позову, яке обґрунтовується наявністю інших позовів, зокрема, про визнання недійсним договору №2 від 04.01.2000р. між Золочівської МДПІ та ТзОВ "Золочівагробуд" на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного житлового будинку в м.Золочеві з різних підстав.

Відповідач зазначає, що ДПІ у Золочівському районі зверталась з аналогічними позовами до суду, справи перебувають у розгляді. Відповідно, суд не повинен розглядати даний позов про визнання договору неукладеним.

Згідно з п.2 статті 62 ГПК України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору. Оскільки позов вже прийнято до розгляду судом, ухвалою від 02.02.2008р. №19/13, посилання відповідача на п.2 статті 62 ГПК України є неналежним.

Судом встановлено, що безпідставною є вимога Відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.2 статті 80 ГПК України, оскільки відсутнє рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2007р. №3/348 було відкрито провадження у справі за позовом про визнання недійсним господарського зобов"язання, укладеного з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Позов було подано з посиланням на частину 1 статті 202, частину 1 статті 203, частину 1 статті 215 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003р. №435-IV), ст. 49, 58 ЦК України (в редакції, чинній в 2000 році), частиною 1 статті 207, частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, п.11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 1, 2, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Як основну підставу позову Позивачем: ДПІ у Золочівському районі зазначено, що договір №2 від 01.01.2000р. укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки договір складено таким чином, що його умови є вкрай невигідними для сторін. Крім цього ДПІ у Золочівському районі, м. Золочів Львівської області не отримано погодження ДПА у Львівській області на будівництво, а також їй не виділялись на це кошти. Без кошторисного фінансування державна установа не могла ні укладати подібні договори, ні здійснювати будівництво. В ході судового розгляду справи, Позивачем: ДПІ у Золочівському р-ні, м. Золочів, Львівської області зазначено, що відсутність істотних умов у договорі є підставою вважати його нікчемним.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2008р. №18/17А було відкрито провадження у справі за позовом про визнання недійсним господарського зобов"язання, укладеного з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Позовну заяву було подано з посиланням на частину 1 статті 207, частину 1 статті 208 ГПК Украни, п.11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 49, 58 ЦК України (в редакції, чинній в 2000 році), ст.ст. 1, 17, 51, 104, 107 Кодексу адміністративного судочинства.

Як основну підставу позову Позивачем:ДПІ у Золочівському, м. Золочів, Львівської обл. районі зазначено, що договір №2 від 01.01.2000р. укладено з метою суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки договір складено з порушенням податкового законодавства, з метою ухилення зі сплати податків (зокрема, ПДВ в сумі 69099,8 грн.).

Справа про визнання недійсним договору розглядалась за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

У справі №19/13, яка порушена згідно з ухвалою від 02.02.2008р. позовні вимоги про визнання договору обґрунтовуються невизначеністю істотних умов договору, з чого можна зробити висновок про недосягнення домовленості і відповідно, його неукладення, з посиланням на вимоги ст.ст. 6, 153, 332, 353 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963р., із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 22 ГПК України.

Крім цього, Позивач зосередив увагу на тому, що договір №2 від 01.01.2000р. не набрав чинності, оскільки не підписаний третьою стороною.

З вищевикладеного можна зробити висновок про те, що в провадженні судів не було, і не має ідентичних справ, в яких були б ті ж самі сторони, той самий предмет і позовні вимоги ґрунтувалися б на тих самих підставах.

Вивчивши матеріали судової справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), статтею 332 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), статтею 334 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), статтею 347 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963р., із змінами та доповненнями), статтею 353 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.07.1963 р., із змінами та доповненнями), договір підряду має містити такий необхідний елемент, як його предмет. Зміст домовленості має бути викладено чітко, чого не дотримано в даному випадку.

Договір №2 від 04.01.2000р. мав би набрати чинності з моменту його підписання сторонами, як це зазначено в п.9.4. Сторін у договорі №2 від 04.01.2000р. є три, про що свідчить п.9.2., 9.3. цього ж договору. Про те, що договір передбачалось підписати за участю трьох сторін свідчать довідки про вартість підрядних робіт за жовтень 2000р., де вказано: замовник –МДПІ у Золочівському районі, підрядчик –Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Львівській області, субпідрядник –ТзОВ "Золочівагробуд".

Про неукладеність договору побічно свідчить і факт його невиконання сторонами, зокрема в частині дотримання строків виконання підрядних робіт, авансоване фінансування робіт замовником.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Договір №2 від 04.01.2000р. між Золочівською МДПІ, м. Золочів, Львівської обл. та ТзОВ Золочівагробуд", м. Золочів, Львівської обл. на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного будинку в м. Золочів,- визнати неукладеним.

3. Стягнути з ТзОВ "Золочівагробуд" (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Вокзальна, 28а, рах. 2600033627 в ЛОДАППБ "Аваль" м. Золочів, МФО-325570) державне мито в сумі 85,00грн., оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.,- до державного бюджету;