АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                          Р І Ш Е Н Н Я
 
                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
 
    29.11.1999 р.
 
За позовом      ТОВ "ХХХ"
 
До              ДПІ у Н-му районі м. Києва
 
Про             визнання інкасового доручення № ХХХ6 таким, що не
                підлягає виконанню
 
Представники
 
Від позивача    присутній
 
Від відповідача присутній
 
Обставини справи
 
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-му районі м.  Києва № ХХХХХ2  від  ХХ.11.99  р.  в
частині,  яка стосується 2 % додаткового митного сбору та визнання
інкасових доручень № ХХХ6 від ХХ.10.99 р., № ХХХ2 від ХХ.11.99 р.,
№ ХХХ7 від ХХ.11.99 р.  такими, що не підлягають виконанню (згідно
уточенення наданого позивачем від ХХ.11.99 р. за № ХХХ\2).
 
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
 
Рішення прийнято  ХХ.11.99  р.,  оскільки  у  судовому   засіданні
ХХ.11.99 р. оголошувалась перерва.
 
Дослідивши матеріали  справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
 
ХХ.11.99 р.  ДПІ у Н-му районі м.  Києва було прийнято  рішення  №
ХХХХХ2,  згідно  якого  позивачеві був донарахований митний збір у
розмірі 260811,93 грн.
 
Зазначене рішення було прийнято на підставі акту перевірки  №  ХХ7
від ХХ.09.99 р.,  в якому зазначено,  що за результатами перевірки
позивача,  відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністра України
від  19.05.99 р.  № 840  "Про  внесення  доповнення  до  Постанови
Кабінету   Міністрів   України  від  27  січня  1997  року   № 65"
( 840-99-п ) (840-99-п)
          було   донараховано  2%   митних   зборів   на  суму
260811,93 грн.,  оскільки п. 1 Постанови ( 840-99-п ) (840-99-п)
         встановлено,
що  з  1  липня  по  31  грудня  1999  року при здійсненні митного
оформлення товарів,  що імпортуються на митну  територію  України,
додатково  справляється  митний  збір у розмірі 2 відсотків митної
вартості товарів; згідно діючого законодавства митні збори повинні
бути  сплачені  на момент завершення процедури митного оформлення,
але на той  момент  позивач  митне  формлення  природного  газу  у
обсязі,  заявленого  у  грузових  митних  деклараціях № ХХХХХ3 від
ХХ.06.99 р.,  № ХХХХХ8 від ХХ.07.99 р, № ХХХХХ9 від ХХ.08.99 р. не
закінчив;  вказаний  природний  газ  до моменту завершення митного
оформлення   знаходиться   під   митним   контролем    Центральної
енергетичної митниці та на позабалансовому рахунку підприємства; в
зв'язку з тим,  що позивач не має сховищ для зберігання природного
газу  та  враховуючи  специфіку  природного газу,  як товару,  газ
транспортується по газових  трубопроводах  через  митницю  напряму
споживачам,  згідно  попередніх  заявок,  таким чином вищевказаний
природний газ отриманий споживачами, згідно актів спожитого газу.
 
Постановою КМ  України  від  19.05.99р.  №   840   "Про   внесення
доповнення до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.99 р.
№ 65" ( 840-99-п ) (840-99-п)
         передбачено введення додаткового митного  збору
у розмірі 2 %  митної вартості товарів,  які імпортуються на митну
територію України.
 
Однак, згідно  з  Постановою   КМУ  від   16.06.95 р.  № 425  "Про
декларування  та митне оформлення природного газу,  що надходить в
Україну" ( 425-95-п  ) (425-95-п)
          митне  оформлення,  у  т.ч.  декларування
природного  газу,  який  імпортується в Україну,  здійснюється без
справляння митних зборів.  Відносно митного оформлення  природного
газу  дана  Постанова  КМУ  № 425  від 16.06.95 р.  ( 425-95-п ) (425-95-п)
         є
спеціальним нормативним актом,  який має пріоритет над нормативним
актом загального характеру,  що регулює, зокрема, митне оформлення
товарів, яким є Постанова КМУ № 840 від 19.05.99р ( 840-99-п ) (840-99-п)
        .
 
Враховуючи викладене,  а  також  те,  що  Постановою КМУ № 840 від
19.05.99 р.  ( 840-99-п ) (840-99-п)
          Постанова  КМУ  № 425  від  16.06.95 р.
( 425-95-п ) (425-95-п)
          не скасована,  суд  вважає, що висновки, викладені в
акті перевірки щодо 2%  митного збору, не грунтуються на законі, а
тому безпідставні,  в зв'язку з чим винесене  на  підставі  такого
акту  рішення  також  не  відповідає  закону  в цій частині і тому
підлягає визнанню недійсним  в  частині  донарахування  позивачеві
260811,93 грн. митного збору.
 
За таких  обставин  інкасові  доручення  № ХХХ7 від ХХ.11.99 р.  з
призначенням платежу "мито  на  товари,  що  ввозяться  суб'єктами
підприємницької діяльності,  згідно рішення ДПІ від 02.11.99 р." є
таким,  що не підлягає виконанню,  а інкасове доручення № ХХХ2 від
ХХ.11.99 р. з призначенням платежу "30 % від донарахованих сум для
ДПІ згідно рішення від  02.11.99  р."  є  таким,  що  не  підлягає
виконанню в частині 78243,58 грн. (30% від 260811,93 грн.).
 
Відносно позовної вимоги щодо визнання інкасового доручення № ХХХ7
від ХХ.10.99 р.  такими,  що не підлягаєть виконанню,  судом  було
встановлено,   що  дане  інкасове  доручення  було  виставлено  на
підставі рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва  від ХХ.09.99 р.  за №
ХХХХХ1.
 
В рішенні Арбітражного суду м. Києва від ХХ.10.99 р.  по  справі №
ХХ1 за позовом ТОВ "ХХХ"  до  ДПІ  у  Н-му  районі  м.  Києва  про
визнання  платіжної  вимоги  № ХХХ1 від ХХ.10.99 р.  такою,  що не
підлягає  виконанню  зазначено, що  рішення   ДПІ   у  Н-му районі
м. Києва № ХХХХХ7 від ХХ.09.99 р.  не передбачає стягнення взагалі
і є "нульовим рішенням".
 
Постановою Арбітражного суду м.  Києва  про  перевірку  рішення  в
порядку  нагляду,  рішення  Арбітражного  суду  по  справі  №  ХХ1
залишено без змін.
 
Враховуючи те,  що відповідно  до  ст. 35  АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
факти  встановлені  рішенням  арбітражного  суду  під час розгляду
однієї справи,  не доводяться знову при вирішенні інших спорів,  в
яких  беруть  участь  ті  самі  сторони,  суд вважає,  що інкасове
доручення  №  ХХХ6  від  ХХ.10.99  р.  є  таким,  що  не  підлягає
виконанню.
 
За таких обставин,  позовні вимоги є обгрунтованими та такими,  що
підлягають задоволенню частково.
 
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
 
                        В И Р І Ш И В :
 
Позов задовольнити частково.
 
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м.  Києва № ХХХХХ2 від
ХХ.11.99  р.  в  частині  донарахування позивачеві митного збору у
розмірі 260811,93 грн.
 
Визнати інкасові доручення ДПІ у Н-му районі м.  Києва № ХХХ6  від
ХХ.10.99 р.  та № ХХХ7 від ХХ.11.99 р.  такими,  що  не підлягають
виконанню.
 
Визнати інкасове доручення ДПІ у Н-му  районі м. Києва № ХХХ2  від
ХХ.11.99 р.  таким,  що  не  підлягає виконанню в частині 78243,58
грн.
 
Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь ТОВ "ХХХ" 42 грн.
50 коп. державного мита. Видати наказ.
 
В іншій частині у позові відмовити.