Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
За позовом Приватного підприємця Г.
 
До ДПІ у Н-ському районі м. Києва
 
Про визнання неправомірним (недійсними) рішень.
 
Представники
Від позивача присутні
Від відповідача писутні
 
Обставини справи:
 
Позивач звернувся з позовом про  визнання  неправомірними  рішення
ДПІ у Н-ському районі м.  Києві від ХХ.ХХ.98,  ХХ.ХХ.99, ХХ.ХХ.99,
ХХ.ХХ.99.
 
У відзиві на позовну  заяву  відповідач  проти  позову  заперечує,
посилаючись  на  те,  що  оспорювані  рішення прийняті у зв`язку з
порушенням позивачем Закону України "Про застосування ЕККА та  ТКК
при  розрахунках  із  споживачами  у сфері торгівлі,  громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Рішення прийнято ХХ.ХХ.1999 року.  Оскільки у  судових  засіданнях
ХХ.ХХ.1999 року та ХХ.ХХ.1999 року оголошувались перерви.
 
Дослідивши матеріали  справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
 
1. ХХ.ХХ.1998 року ДПІ у Н-ському  районі  м.Києва  було  прийнято
рішення  №1  про  застосування  до  позивача  фінансових санкцій у
розмірі 680 грн.  за порушення встановленого порядку  застосування
ЕККА  -  проведення  розрахунків за готівку без застосування ЕККА.
Дане рішення прийнято на підставі акту  перевірки  від  ХХ.ХХ.1998
року  №4,  в  якому  зазначено,  що  позивач в особі його продавця
здійснював торгівлю без застосування  ЕККА;  товарно-касова  книга
відсутня. В акті перевірки, підписаному продавцем, має місце запис
продавця про те,  що сума 70 коп.  не була  проведена  по  касі  з
причини ремонту електролічильника.
 
Згідно ст.1  Закону  України " Про  застосування  ЕККА  та ТКК при
розрахунках  із  споживачами  у   сфері   торгівлі,   громадського
харчування   та   послуг "   ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          у   разі  неможливості
використання ЕККА розрахунки із споживачами повинні  здійснюватись
із застосуванням товарно-касової книги.
 
В акті перевірки зазначено,  і про це свідчить підпис продавця, що
ЕККА на момент перевірки не застосовувався і товарно-касової книги
не було.
 
За таких обставин фінансові санкції застосовані правомірно.
 
2. ХХ.ХХ.1998  року  ДПІ  у  Н-ському районі м.Києва було прийнято
рішення №2 про  застосування  до  позивача  фінансових  санкцій  у
розмірі  510  грн.  за невидачу чека споживачеві та невикористання
режиму програмування ЕККА.
 
В акті  перевірки  від  ХХ.ХХ.1999  р.,  на  підставі  якого  було
прийнято дане оспорюване рішення зазначені зауваження продавця про
те,  що чек був пробитий,  але покупець від  чека  відмовився.  За
таких  обставин суд вважає,  що висновки відповідача,  викладені в
акті перевірки,  повинні бути  доведені  відповідачем  додатковими
документальними  доказами.  Відповідачем не надано доказів,  які б
свідчили  про  інше.  Здійснення  позивачем  програмування   через
відділи  не  суперечить  вимогам  Закону України "Про застосування
ЕККА та ТКК при  розрахунках  із  споживачами  у  сфері  торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ; в акті перевірки
не зазначено про те,  що позивач мав смогу програмувати  усі  види
товарів   окремо   і  кількість  видів  підакцизних  товарів,  які
знаходились на реалізації у позивача,  відповідає потужності  ЕККА
позивача.
 
3. ХХ.ХХ.1999  року  відповідачем  було  прийнято  рішення №3 (акт
перевірки від ХХ.ХХ.99 р.) про застосування до позивача фінансових
санкцій   у  розмірі  340  грн.  за  незбірігання  власником  ЕККА
(позивачем) на робочому місці  ключів  ЕККА.  Закон  України  "Про
застосування  ЕККА  та  ТКК при розрахунках із споживачами у сфері
торгівлі,  громадського  харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          не
передбачає    відповідальності,    регламентованої    статтею    6
вищезгаданого Закону,  за відсутність у власника ЕККА на  робочому
місці ключів від його ЕККА.
 
4. ХХ.ХХ.1999  р.  відповідачем  було  прийнято  рішення  №5  (акт
перевірки  від  ХХ.ХХ.1999р.)   про   застосування   до   позивача
фінансових  санкцій  у  розмірі 340 грн.  за неповне програмування
назви товару.  Здійснення позивачем програмування через відділи не
суперечить  вимогам  Закону  України "Про застосування ЕККА та ТКК
при розрахунках із  споживачами  у  сфері  торгівлі,  громадського
харчування та послуг"( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ;  в акті перевірки не зазначено
про те,  що позивач мав смогу програмувати усі види товарів окремо
і   кількість   видів  підакцизних  товарів,  які  знаходились  на
реалізації у позивача, відповідає потужності ЕККА позивача.
 
5. ХХ.ХХ.1999  р.  відповідачем  було  прийнято  рішення  №6  (акт
перевірки   від   ХХ.ХХ.1999  р.)  про  застосування  до  позивача
фінансових санкцій у розмірі 340 грн.  за те,  що на касовому чеку
не  вибивається ПДВ,  наявна готівка не відповідає поточному звіту
ЕККА.
 
Із змісту  самого  акту  від  ХХ.ХХ.1999р.  вбачається,   що   при
контрольній закупці,  споживачем була зроблена покупка на 5 грн.05
коп.;  особистої готівки продавець на торгівельному місці не мала,
що відображено в акті;  готівка по касі становила 114 грн.55 коп.;
показник денного звіту на час перевірки становив 119  грн.60  коп.
Згідно   пояснень  позивача,  гроші,  витрачені  перевіряючим  для
контрольної закупки в розмірі 5 гнр.05 коп.,  були йому повернуті,
а  сама  сума  становить  різницю  між  сумою  готівки  в  касі та
показником до звіту.
 
За таких обставин суд важає,  що висновки відповідача, викладені в
акті  перевірки,  повинні  бути  доведені відповідачем додатковими
документальними доказами.  Відповідачем не надано доказів,  які  б
свідчили  про інше.  Згідно довідки ЦСО ТОВ "УУУ" від ХХ.ХХ.1999р.
була виявлена помилка при введенні артиклів  внаслідок  чого  мало
місце сбою ПДВ.
 
Враховуючи викладене,  суд  вважає,  що  позовні вимоги підлягають
частково,  в частині визнання недійсними рішень №2 від  ХХ.ХХ.1999
р., №3 ХХ.ХХ.1999р., №5 від ХХ.ХХ.1999р., № 6 від ХХ.ХХ.1999 р.
 
Керуючись ст. ст.33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,суд -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Позов задовольнити частково.
 
Визнати недійсними  рішення  ДПІ  у Н-ському районі м.Києва №2 від
ХХ.ХХ.1999 р.,  №3  ХХ.ХХ.1999р.,  №5  від  ХХ.ХХ.1999р.,  №6  від
ХХ.ХХ.1999 р.
 
Стягнути з  ДПІ  у  Н-ському  районі м.Києва на користь приватного
підприємця Г. 42.грн. 50 коп. державного мита.
 
В іншій частині в позові відмовити.