Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.1999 р.
За позовом: ВАТ "ХХХ"
До: ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва
Про: визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.99 р.
Представники
Від позивача: Присутні
Від відповідача: Присутні
Обставини справи: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про
визнання рішення ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва №0 від ХХ.ХХ.99 р.
та про визнання такими, що не підлягають виконанню інкасові
доручення №1 , №2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення протирічить
вимогам чинного законодавства України.
Відповідач у відповіді на позовну заяву проти позову заперечує.
Рішення прийняте ХХ.ХХ.99 р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін суд встановив:
ХХ.ХХ.99 р. ДПІ у Н-ському р-ні м. Києва було прийняте рішення,
згідно якого до позивача були застосовані фінансові санкції по
податку на прибуток у розмірі 4419 грн.
Зазначене рішення було прийняте на підставі акту перевірки № 00
від ХХ.ХХ.99 р. в якому зазначено, що позивачеві донараховано
податок на репатріацію доходу нерезидента у сумі 14730 грн. та
пеня у сумі 17786 грн., також донарахована сума внесків на
фінансування дорожнього господарства розмірі 3348500 грн. та пеня
120026 грн. всього на загальну суму 501042 грн.
На підставі вищезазначеного рішення № 0 на р/р позивача
відповідачем були виставлені інкасові доручення № 1 від ХХ.ХХ.99,
№2 від ХХ.ХХ.99 р.
В акті перевірки зазначено, що підставою донарахування позивачеві
податку на прибуток було встановлення факту порушення позивачем п.
2 , пі 3.1 ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме не нараховано та не сплачено податок на
репатріацію доходу нерезидента з лізінгової плати за оренду
вантажних автомобілів "Рено".
Суд не може погодитись з вищезазначеними висновками з слідуючих
підстав:
Позивач сплачував лізінгові платежі на користь фірми "УУУ", яка є
резидентом Австрійської Республіки, як було встановлено в судовому
засідані, позивач сплачував лізінгові платежі з другого півріччя
1998 р. та протягом 1999 р.
Протягом цього періоду діяли та діють такі міжнародні договори (що
стосуються предмету спору). Учасником та правонаступником яких є
Україна.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.09.92 р.
"Про приєднання України до Віденської конвенції про
правонаступництво держав щодо договорів" ( 2608-12 ) (2608-12)
Україна є
учасником цієї Конвенції (далі - Віденська конвенція).
Відповідно до ст.34 Віденської конвенції ( 2608-12 ) (2608-12)
всі договори
СРСР, які були чинними у момент правонаступництва України
продовжують бути чинними по відношенню до України.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про правонаступництво України" ( 1543-12 ) (1543-12)
Укаїна є правонаступником прав та обов'язків за міжнародними
договорами СРСР.
ХХ.ХХ. 1981 р. СРСР уклав з Австрійською республікою Угоду "Про
уникнення подвійного оподаткування ", яка набула чинності з
01.10.82 р. ( 040_010 ) (040_010)
(далі - Угода).
Відповідно до ст.ст. 2, 5 - 10, 12 Угоди доход австрійської
юридичної особи (фірма "УУУ") у вигляді лізінгових платежів
підлягає оподаткуванню в Австрійській Республіці.
17.03.99 р. Україна ратифікувала, укладену Урядом України та
Урядом Австрійської Республіки Конвенцію "Про усунення подвійного
оподаткування" (далі - Конвенція) ( 500-14 ) (500-14)
.
Відповідно до ст. 7 Конвенції ( 500-14 ) (500-14)
, прибуток фірми "УУУ",
отриманий в Україні, в тому числі, у якості лізінгових платежів
оподатковується в Австрійський республіці.
Відповідно до ст. 9 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
всі
вищенаведені міжнародні договори є частиною національного
законодавства України.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що
позивач не виконав умов, зазначених у п. 4.2. Порядку складання
розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить
діяльність на території України через постійне представництво
(затверджено Наказом ДПА № 29 від 16.01 98 р., далі - Порядок)
( z0136-98 ) (z0136-98)
, а тому доход фірми "УУУ" підлягає оподаткуванню, а
відповідно до ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"
(334/94-ВР ) позивач повинен був утримати суми податку нерезидента
при перерахуванні лізингових платежів, оскільки:
По-перше, зазначений порядок застосовується до тих нерезидентів,
що проводять діяльність на території Україні через постійні
представництва, а фірма "УУУ" постійного представництва на
території України не має.
По-друге п. 4.2. зазначеного Порядку ( z0136-98 ) (z0136-98)
встановлює
вимоги щодо нерезидента, які (вимоги) не містяться у
вищезазначених міжнародних договорах. А отже є такими, що
суперечать міжнародним договорам.
За таких обставин, суд вважає , що оспорюване рішення не
відповідає вимогам чинного законодавства України і тому підлягає
визнанню недійсним.
Відносно позивної вимоги щодо визнання інкасових доручень такими.
Що не підлягають виконанню суд встановив:
інкасове доручення №1 від ХХ.ХХ.99 р. на суму 153376 грн.,
призначення платежу 30% штрафні санкції.
інкасове доручення №2 від ХХ.ХХ.99 р. на суму 22761 Враховуючи те,
що оспорюване рішення на підставі якого було виставлено інкасові
доручення було прийняте лише в частині стягнення інкасових санкцій
і не передбачає стягнення на утримання дорожнього господарства.,
суд вважає згадані інкасові доручення такими , які виставлені
відповідачем безпідставно.
За таких обставин. Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись Ст.ст. 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва №0 від
ХХ.ХХ.99 р.
Інкасові доручення №1, №2 визнати такими, що не підлягають
виконанню.
Стягнути з ДПІ у Н-ському районі м. Києва на користь ВАТ "ХХХ" 85
грн. державного мита.
Видати наказ.