Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
За позовом Фірми "ХХХ"
До ДПІ у Т-цькому районі М.Києва
Про визнання інкасового доручення № 6 від ХХ.ХХ.99р. таким, що не
підлягає виконанню
Представники
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання
інкасового доручення № 6 від ХХ.ХХ.99р. таким, що не підлягає
виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване інкасове
доручення виставлене з порушенням чинного законодавства, оскільки
податкові органи не мають права на звернення стягнення сум, які
належить одержати недоїмникові від його дебітора.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що рішення про стягнення суми дебіторської
заборгованості з рахунку позивача прийнято згідно Закону України
" Про державну податкову службу в Україні " ( 509-12 ) (509-12) , оскільки
"1-й завод ЖБВ" має заборгованість перед бюджетом, а однією з
причин виникнення недоїмки є дебіторська заборгованість
підприємства, що підтверджується наданим "1-м заводом ЖБВ"
актом-звірки зі своїм дебітором фірмою "ХХХ" від ХХ.ХХ.99р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін суду встановив:
Підприємство "ХХХ" уклало договір поставки товару (щебінь
гранітний) з Військовою частиною №000 від ХХ.ХХ.97р. №1. З часом,
була укладена угода про уступку права вимоги між позивачем.
Військової частиною №000 та "1-м заводом ЖБВ". Відповідно до
зазначеної угоди "1-у заводу ЖБВ" було надано право витребувати
від позивача виконання зобов`язання шляхом видачі матеріалів на
загальну суму 335 тис. грн.
ХХ.ХХ.99р.між позивачем та "1-м заводом ЖБВ" була проведена звірка
взаєморозрахунків, за результатами якої було встановлено, що
позивач повинен допоставити товару на загальну суму 83453,11 грн,.
тобто остаточне сальдо на ХХ.ХХ.99р. на користь "1-го заводу ЖБВ"
складало 83453,11 грн.
ХХ.ХХ.99р. на р\р позивача, який знаходиться в АКБ "ААА". ДПІ у
Т-цькому районі м. Києва було виставлено інскасове доручення №6
від на загальну суму - 83453,11 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в рішенні № 2 від
ХХ.ХХ.99р.(яке була надане відповідачем та залучене до матеріалів
справи) на підставі якого відповідачем було виставлене оспорюване
інкасове доручення, після слів "вирішив стягнути з рахунку
дебітора фірми "ХХХ" не зазначені суми, що підлягають стягненню та
замість них проставлено прочерки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення відповідача №2 не
містить розміру стягнення, а тому стягнення взагалі не передбачає
("нульове рішення").
Відповідно до п.8 ст.11. Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12) застосування фінансових санкцій і
стягнення до бюджетів та державних цільових фондів донарахованих
за результатами перевірок сум податків, інших платежів, недоїмок
за податками і платежами здійснюється на підставі відповідного
рішення державного податкового органу, яке приймається у строк не
пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки. Інших підстав
стягнення до бюджетів та державних цільових фондів зазначених сум
даний Закон України не передбачає.
За таких обставин, суд вважає, що підстава (рішення) для
виставлення інкасового доручення № 6 від ХХ.ХХ.99р. відсутня, і
тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати інкасове доручення № 6 від ХХ.ХХ.99р. ДПІ у Т-цькому
районі М.Києва таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ДПІ у Т-цькому районі М.Києва на користь фірми "ХХХ" 85
грн. держмита.
Видати наказ.