Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1999р.
За позовом ЗАТ "ХХХ"
До ТОВ "УУУ" (1-й відповідач)
та АБ "ААА" (2-й відповідач)
про визнання недійсними написів про акцепт переказних векселів
№№1; 2 ; 3; 4; 5 від ХХ.ХХ.99р.
Представники:
від позивача:Присутні
від 1-го відповідача: не з'явився від 2-го
відповідача:Присутні
Суть спору:заявлено позов про визнання недійсними написів про
акцепт переказних векселів №№ 1; 2; 3; 4; 5 від ХХ.ХХ.99р.з тих
підстав, що вони були вчинені з порушенням діючого законодавства
та шляхом введення позивача в оману.
Під час розгляду справи з урахуванням пояснень 2-го відповідача
позивач уточнив свої позовні вимоги і просить зазначені векселя
визнати недійсними.
1-й відповідач відзив на позов суду не надав і свого представника
в судове засідання не направив.
2-й відповідач у відзиві проти позову фактично не заперечує і
посилається на наступні обставини:
АБ "ААА" не мав і не має жодних укладених з позивачем угод з яких
би витікали зобов'язання співвідповідача перед позивачем, а також
жодних інших позадоговірних зобов'язань. Після звернень до
позивача їм стало відомо, що АБ "ААА" був вказаний в якості
платника по переказних векселях №№ 1, 2, 3, 4, 5 номіналом 1000000
(один мільйон) гривень кожен, акцептованих позивачем за
домовленістю з відповідачем.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил виготовлення і використання
вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України і Національного банку України № 528 від 10 вересня 1992 р
( 528-92-п ) (528-92-п)
., векселі в Україні можуть видаватися лише для оплати
за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за
винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних
банків України.
Співвідповідач не має жодних угод та/або- зобов'язань перед
відповідачем, на підставі яких останній мав би право вказати
співвідповідача в якості платника по своїм зобов'язанням, зокрема,
за переказними векселями, вказаними відповідачем. Враховуючи
вищенаведене емісія відповідачем зазначених переказних векселі та
проставлення в них в якості платника співвідповідача є абсолютно
безпідставними.
Матеріалами справи встановлено:
ХХ.ХХ.99р. 1-м відповідачем були емітовані переказні векселя №№1;
2; 3; 4; 5 від ХХ.ХХ.99р. номінальною вартістю 100000 грн.кожний
на загальну суму 5000000грн.(копії векселів залучені до матеріалів
справи).
Як вбачається з реєстру за №У від ХХ.ХХ.99р. зазначені векселя
були акцептовані позивачем у порядку посередництва за 2-го
відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією реєстру за
№У від ХХ.ХХ.99р.та написами на самих векселях.
Відповідно до п. 1 розділу II Правил виготовлення і використання
вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України і Національного банку України № 528 від 10 вересня 1992
р.( 528-92-п ) (528-92-п)
, векселі в Україні можуть видаватися лише для
оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги,
за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних
банків України.
Зібрані по справі матеріали свідчать про те,зазначені векселі не
могли бути емітовані,оскільки між сторонами у справі були відсутні
будь-які взаємовідносини щодо виконання будь-яких робіт та надання
послуг,а також взаємовідносини щодо поставки товарів або
продукції.
Крім того, 1-й відповідач не мав будь-яких підстав для зазначення
в якості платника на векселях 2-го відповідача.
Про зазначене свідчить також відсутність підписів на оспорюваних
векселях 2-го відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність
позовних вимог позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.49,82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними векселя №№1; 2; 3; 4; 5 від ХХ.ХХ.99р.
емітовані ТОВ "УУУ" з моменту їх видачі.
Стягнути з ТОВ "УУУ" на 'користь ЗАТ "ХХХ" 85 грн.держмита.
Видати наказ.