Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.10.1999 р.
За позовом ТОВ "ТПК "ХХХ"
До ДПІ у Н-му районі м. Києва
Про Визнання недійсним рішення від ХХ.07.1998 року
Представники
Від позивача присутній
Від відповідача присутній
Обставини справи
Позов подано про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м.
Києва від ХХ.07.1998 року № ХХХ4, згідно якого позивачеві був
донарахований земельний податок у сумі 11086,58 грн. та були
застосовані фінансові санкції у розмірі 11086,58 грн. Позовні
вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення не відповідає вимогам
чинного законодавства та фактичним обставинам, оскільки позивач не
може вважатись платником даного податку, так як він не
зареєстрований в базі даних державного земельного кадастру;
відповідач застосував коєфіціент 1,81, встановлений Законом
України "Про бюджет на 1997 рік" ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
, не беручи до уваги
те, що згідно ст. 4 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку можуть встановлюватись та
змінюватись лише цим Законом ( 2535-12 ) (2535-12)
; позивач самостійно
сплатив земельний податок з земельної ділянки під будівлею, яку
придбав.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що що відсутність відсутність у позивача
державного акту на землекористування не є підставою звільнення від
сплати земельного податку.
Рішення прийнято ХХ.10.1999 р.. оскільки у судовому засіданні
ХХ.09.1999 р. оголошувалась перерва.
Дослідивши матеріали справи та заслухаши пояснення представників
сторін. суд встановив:
ХХ.07.1998 року ДПІ у Н-му районі м. Києва було прийнято рішення
про донараховання позивачеві земельного податку у сумі 11086,58
грн. та застосовання фінансових санкцій у розмірі 11086,58 грн.
Дане рішення прийнято на підставі акту перевірки від ХХ.07.1998 р.
№ХХ3, в якому зазначено наступне:
- згідно договору купівлі-продажу від ХХ.04.1997 року позивач
придбав нежитлове приміщення площею 4599 кв.м. по вул. Н-ва, 99;
- згідно ст. 30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
разом з
переходом права власності на приміщення до позивача перейшло право
власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля;
- згідно договору від ХХ.12.1997 року позивач продав вищезгадане
приміщення ДАЕК "YYY";
- позивач був землекористувачем у період з травня 1997 року до
грудня 1997 року;
- в порушення ст. 14 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
позивач розрахунків земельного податку не подавав,
земельний податок сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі;
- за період травень-листопад 1997 року донарахований земельний
податок становить 11086,58 грн.
Позивач надав суду докази про те, що земельний податок ним
сплачений з земельної ділянки на якій розташоване приміщення (під
будівлею), яке придбав позивач (копії платіжних доручень залучені
до матеріалів справи). Таким чином, суд встановив, що за фактичне
користування земельною ділянкою, на якій фактично було розташоване
приміщення позивача, останній сплатив разом з пеньою за просрочку
платежу.
Згідно ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему" ( 512-12 ) (512-12)
закони про бюджет на відповідний рік не можуть вносити зміни до
чинного законодавства, а тому відповідачем при донарахуванні
земельного податку невірно був застосований коєфіціент 1,81,
всатвлений Законом України "Про бюджет на 1997 рік" ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
.
Згідно ст. 13 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
підставою для нарахування земельного податку, зокрема для
податкових органів є дані державного земельного кадастру. В акті
перевірки має місце посилання відповідача на лист Київського
міського управління земельних ресурсів від 16.07.1998 року
№ 07-05\2518, в якому зазначено, що: земельна ділянка, на якій
розташований позивач в базі даних державного земельного кадастру
не зареєстрована ; на земельній ділянці площею 3578,78 кв.м за
адресою вул. Н-ва, 99 розташоване АТ "ZZZ" і дана земельна ділянка
зареєстрована ХХ.07.1997 року (копія залучена до матеріалів
справи).
Таким чином судом встановлено, відповідачем в акті перевірки від
ХХ.07.1998 року земельний податок був донарахований не на підставі
даних державного земельного кадастру, що суперечить вимогам
ст. 13 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
За таких обставин суд вважає, що оспорюване рішення, прийняте на
підставі висновків, які були зроблені всупереч вимог ст. 13 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, підлягає визнанню
недійсним.
Керуючись ст. 13 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
,
ст.ст. 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва від
ХХ.07.1998 року № ХХХ4.
Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь ТОВ ТПК "ХХХ" 85
грн. державного мита. Видати наказ.