Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД М.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.1999 р.
За позовом АКБ "ХХХ"
до ЗАТ "УУУ"
про визнання недійсним переказного векселя №1 від ХХ.ХХ.2000 р.
Представники:
від позивача: Присутні
від відповідача: Присутні
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом про визнання переказного векселя № 1
від ХХ.ХХ.2000 р. недійсним.
В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги і просить
визнати переказний вексель № 1 від ХХ.ХХ.2000 р. таким, що не
підлягає оплаті АКБ "ХХХ", а вимоги ЗАТ "УУУ" по оплаті векселя
недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при видачі векселя, що
оспорюється відповідач грубо порушив норми чинного законодавства,
які регулюють вексельне обертання.
А саме, відповідно до п.5 ст. 24 Закону України "Про підприємства
в Україні" № 887-ХІІ від 27.03.2000 р.( 887-12 ) (887-12)
, підприємство
може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в
кредит із сплатою покупцями (споживачами) процентів за
користування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство
може застосовувати в господарському обороті векселі. Стаття 21
Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" № 1201 від
18.06.1991 р. ( 1201-12 ) (1201-12)
дає законодавче визначення терміну
"вексель"- це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове
зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену
суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу), тобто, в основі
векселя лежать договірні відносини.
На момент видачі такого переказного векселя АКБ "ХХХ" не мав
ніяких боргових зобов'язань перед ЗАТ "УУУ", оскільки банк не має
і не мав договірних відносин з цим товариством; крім того, АТ
"ХХХ" відмовився акцептувати вказаний вексель, У зв'язку з цим,
він не може виступати платником за цим векселем.
Крім того, в даному випадку були відсутні підстави для видачі
вказаного вище векселя, оскільки в порушення п. 1 Розділу II
Постанови КМУ № 528 від 10 вересня 1992 р. " Про затвердження
правил виготовлення та використання вексельних бланків ",
( 528-92-п ) (528-92-п)
переказний вексель № 1 був виданий не під оплату
товарів (робіт, послуг), в зв'язку з чим є недійсним.
Також позивач зазначає, що згідно з ст. 21 Закону України "Про
цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, правова суть
переказного векселя виражена у простій та нічим не обумовленій
пропозиції сплатити визначену суму. Саме пропозиція, а не
зобов'язання виконати визначені дії, й, відповідно, акцепт чи
неакцепт тільки підтверджує прийняття чи неприйняття такої
пропозиції.
Таким чином, у випадку неакцепту платника, зазначеного у
переказному векселі, у останнього не виникає обов'язку по сплаті
векселя й подальші правовідносини щодо стягнення суми векселя
повинні здійснюватись лише між векселедавцем та зобов'язаними по
векселю особами.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що
у нього були всі підстави емітувати спірний вексель і призначити
платником Позивача.
Також, в судовому засіданні Відповідач заявив клопотання про
припинення провадження по даній справі, в зв'язку з оскарженням
Позивачем дій нотаріуса по вчиненню виконавчого напису на підставі
спірного векселя і акту протесту в його неакцепт.
У задоволенні вищезгаданої вимоги було відмовлено, оскільки
предметом оскарження, є дія нотаріуса, здійснення якої регулюється
спеціальними нормами Закон України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, а
означає розгляд вищезгаданої скарги, ніяк не пов'язаної з
предметом суперечки по даній справі, якими по суті є законність
прав векселедавця, векселеутримувача, що витікає з векселя, і може
вплинути на результат розгляду суперечки по даній справі.
Дослідивши матеріали справи і заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.ХХ.2000 року ЗАТ "УУУ", далі за текстом "відповідач", видало
переказний вексель № 1 номіналом 6 000 000 грн., строком сплати за
пред'явленням, на ЗАТ "ААА".
Платником по даному векселю був призначений АКБ "УУУ". Пізніше ЗАТ
"ААА" індосувала вищезазначений вексель на користь векселедавця
(відповідача).
ХХ.ХХ.2000 року АКБ "ХХХ" був отриманий лист від приватного
нотаріуса Н-ького міського нотаріального округу Троєкурова Ф.С., в
якому повідомлялося про надходження в на її адресу заяви ЗАТ "УУУ"
про вчинення протесту векселя № 1 від ХХ.ХХ.2000 р. на суму
6000000 (шість мільйонів) гривень в неакцепт та пропонувалося до
12-00 годин ХХ.ХХ.2000 року акцептувати вказаний вексель або
повідомити нотаріуса про відмову вчинити такі дії.
АКБ "ХХХ" від акцепту відмовився, про шо сповістив приватного
нотаріуса Троєкурову Ф.С. листом № 1 від ХХ.ХХ.2000 р.
ХХ.ХХ.2000 року вищезгаданим нотаріусом був складений акт протесту
векселя в неакцепт.
ХХ.ХХ.2000 року на підставі переказного векселя і акту протесту
векселя в неакцепт, даним нотаріусом був учинений виконавчий
напис, відповідно до якого з АКБ "ХХХ" стягується на користь ЗАТ
"УУУ" 6000000 грн.
П.1 Розділу II Постанови КМУ № 528 від 10 вересня 1992 р. "Про
затвердження Правил виготовлення та використання вексельних
бланків"( 528-92-п ) (528-92-п)
, встановлено, що вексель видається в рахунок
оплати поставлених товарів, (робіт, послуг).
Таким чином, Постановою КМУ № 528 від 10 вересня 1992 р. "Про
затвердження Правил виготовлення та використання вексельних
бланків" ( 528-92-п ) (528-92-п)
, встановлюється, виникнення вексельних прав
і обов'язків, ставляться в залежність і повинні бути засновані
тільки на тих, що мають місце бути, взаємних цивільних правах і
обов'язках між відповідними суб'єктами вексельного обігу. Підстави
для виникнення прав і обов'язків, зазначені в ст. 4 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
У зв'язку з тим, що при видачі переказного векселя виникають
правовідносини як між векселедавцем (трасант) і першим
векселеутримувачем (ремітент), а також векселедавцем (трасант) і
особою, призначеною платником (трасат), вимога вищезгаданої
Постанови в частині підстав для видачі векселя розповсюджується і
на обгрунтованість призначення векселедавцем платника по векселю.
Таким чином, обгрунтованість призначення кого-небудь платником по
переказному векселю повинна бути зумовлена наявністю спочатку
цивільно-правових відносин між векселедавцем і особою, призначеною
платником по переказному векселю.
Що стосується заперечень відповідача щодо позову про те, що у
нього були підстави призначення позивача платником, на тих
підставах, що позивач завдав своїми діями збитки в розмірі 6000000
грн., а на доказ надав претензію від ХХ.ХХ.2000 року, то даний
факт суд не приймає до уваги при розгляді даної справи, оскільки
факт спричинення збитку повинен у відповідності зі ст. 33,34 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
бути доведений відповідними засобами
доведення, якими в цьому випадку можуть бути тільки рішення суду,
яке набрало чинності, або визнана позивачем претензія. Відповідні
документи відповідач в обгрунтування своїх заперечень проти позову
суду не надав.
Також відповідач не надав суду і також докази обгрунтування видачі
переказного векселя, тобто наявність правовідносин між ним і
третьою особою - у даній справі ЗАТ "ААА", що є ремітентом по
даному векселю.
Врахувавши викладене, суд вважає що переказний вексель № 1 від
ХХ.ХХ.2000 р. був виданий без наявності правових підстав, що є
грубим порушенням Постанови КМУ № 528 від 10 вересня 1992 р. "Про
затвердження Правил виготовлення та використання вексельних
бланків" ( 528-92-п ) (528-92-п)
, визнається недійсним з моменту його видачі.
Оскільки в частині доповнених позовних вимог не додержаний
доарбітражний порядок врегулювання спору, вони підлягають
залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 49, 85-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
ВИРІШИВ:
Визнати недійсним переказний вексель № 1 від ХХ.ХХ.2000 р. виданий
Закритим акціонерним товариством "УУУ" з моменту його видачі.
Позовні вимоги в частині визнання переказного векселя № 1 від
ХХ.ХХ.2000 р. таким, що не підлягає оплаті АКБ "ХХХ", а вимоги ЗАТ
"ХХХ" по оплаті векселя недійсними залишити без розгляду.
Стягнути з рахунку ЗАТ "УУУ" на користь АКБ "ХХХ" 85 грн. витрати
по оплаті державного мита.
Видати наказ.