АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.06.1999 р.
За позовом ПП "ХХХ"
До ДПІ у Н-му районі м. Києва
Про визнання недійсним рішення від ХХ.04.99 р.
Представники
Від позивача присутній
Від відповідача присутні
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХ2 від ХХ.04.99 р. Позовні
вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення є необгрунтованим і
таким, що суперечить як чинному законодавству України так і
фактичним обставинам справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує
посилаючись на те, що згідно акту перевірки за порушення ст. 2
Закону України від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
була нарахована пеня, що не
суперечить чинному законодавству України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
В період з ХХ.04.99 р. по ХХ.04.99 р. ДПІ у Н-му районі м. Києва
була проведена документальна перевірка позивача, за результатами
якої був складений акт №ХХ2 від ХХ.04.99 р.
На підставі даного акту ДПІ у Н-му районі м. Києва було прийняте
рішення №ХХХ2 від ХХ.04.99 р. про стягнення з підприємства пені
згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
В акті перевірки зазначено: пеня в сумі 3674 грн. нарахована за
перевищення встановленого терміну повернення валютних коштів в
періоди з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р., з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98
р., з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р. та з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р.;
п ня в сумі 121029 грн. нарахована за перевищення встановлених
строків ввезення товару за контрактом № ХХХ8 від ХХ.08.1998 р.,
укладеним з нерезидентом ЗАТ "YYY" (Литва); ХХ.08.98 року ПП "ХХХ"
надано кредит З-им відділенням "SSS" в сумі 75000 дол. США, цього
ж дня кошти в сумі 75000 дол. США перераховано на попередню оплату
товару (марлі медичної) за контрактом №ХХХ8 від ХХ.08.98 р.
нерезиденту "YYY", (Литва), з терміном надходження товару -
ХХ.11.98 р.; товар від нерезидента "YYY" за контрактом № ХХХ8 від
ХХ.08.98 р. не надійшов; згідно вантажно-митної декларації №ХХХХ9
від ХХ.10.98 р. відправником товару є фірма "RRR", Рига, Латвія,
за контрактом № ХХХ4 від ХХ.01.98 р.; в пояснювальній записці
керівник ПП "ХХХ" посилається на договір уступки вимоги між
нерезидентами "YYY" та "RRR", (вартість товару - 88176 дол. США).
На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок про
порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.94 р. "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
посилаючись на те, що згідно п. 14 Указу Президента України від
04.03.98 р. за № 167/98 ( 167/98 ) (167/98)
, "не допускається поступка
вимоги та переведення боргу між резидентами та нерезидентами".
До матеріалів справи залучена, надана позивачем належним чином
завірена копія угоди про поступку права вимоги сплати за отриману
продукцію до ПП "ХХХ", яка укладена ХХ.10.98 р. між фірмою "RRR"
та ЗАТ "YYY", за якою ЗАО "YYY" набув прав кредитора за контрактом
№ ХХХ4 від ХХ.01.98 р. в частині вимог сплати за поставлену
продукцію.
За таких обставин суд не може прийняти до уваги доводи відповідача
щодо порушення позивачем ст. 14 Указу президента України №167/98
( 167/98 ) (167/98)
, оскільки дана угода укладена між нерезиденами що не
суперечить вказаному указу, який забороняє поступку вимоги та
перевод боргу між резидентами, а також резидентами та
нерезидентами, а тому підстав для нарахування та стягнення пені у
розмірі 121029 грн. у податкового органу немає.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем
дійсно порушений встановлений Законом України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
термін
повернення валютних коштів в періоди з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р.,
з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р., з ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р. та з
ХХ.08.98 р. до ХХ.08.98 р., але враховуючи те, що рішення про
стягнення пені у розмірі 3674 грн. було прийнято ХХ.04.99 р., суд
вважає, що застосування штрафних санкцій до позивача є
безпідставним, оскільки за даною вимогою збіг шестимісячний строк
позовної давності, встановлений ст. 72 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Враховуючи викладене, суд вважає оспорюване рішення таким, що
прийняте без достатніх підстав, тому позовні вимоги є
обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 72 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст.
22, 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХ2 від
ХХ.04.99 р.
Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь ПП "ХХХ" 85 грн.
державного мита.
Видати наказ.