АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.05.1999 р.
За позовом ДП "ХХХ"
До ДПІ у Н-му районі м. Києва
Про визнання недійсними рішення від ХХ.04.99 р. та акту
від ХХ.04.99 р.
Представники
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання
недійсними рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва №ХХХХХ0 від ХХ.04.99
р. та акту перевірки №ХХХ\Х1 від ХХ.04.99 р. Позовні вимоги
мотивовані тим, що оспорюване рішення не відповідає вимогам
чинного законодавства України, а висновки на яких воно грунтується
є невірними.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
У період з ХХ.03.99 р. по ХХ.03.99 р. ДПІ у Н-му районі м. Києва
була здійснена перевірка позивача на предмет дотримання вимог
законодавства про оподаткування за період з ХХ.01.96 р. по
ХХ.01.99 р., про що був складений відповідний акт № ХХХ\Х1 від
ХХ.04.99 р.
На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято
оспорюване рішення № ХХХХХ0 від ХХ.04.99 р., згідно якого до
позивача були застосовані фінансові санкції по податку на прибуток
у розмірі 30676,49 грн. (30%) та по ПДВ у розмірі 174561,46 грн.
(100%).
В акті перевірки зазначено: за 1998 р. скоригований валовий доход
відображено у 11 рядку Декларації про прибуток підприємства
поданої в державний податковий орган в сумі - 201800.00 грн.; на
думку відповідача розбіжність в сумі - 695873,1 грн. (за 3 к. 1998
р.) виникла внаслідок: 1. порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств " ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до
валового доходу не була включена сума - 14350 грн., отримана від
продажу цінних паперів; 2. в порушення ст. 4 п.п. 4.1.1 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.
14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 167/98 ) (167/98)
№167/98 від 04.03.98 р. не була включена сума
40941грн.; сума 40941,00 грн., була отримана по договору комісії
№ХХ/Х8 від 12.08.98 р., по якому відповідачем зроблено висновок,
що назва угоди не відповідає її правовій природі, і відповідно до
ст. 58 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
визнає її удаваною по якій сторони
вступали в правовідносини по переуступці вимоги боргу; 4 кв.1998
р: 1. в порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валового
доходу не була включена сума 4050 грн. (позитивний дисконт),
отриманий від продажу цінних паперів; 2. в порушення ст. 7
п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валового доходу не була включена
сума 470850 грн., отримана від продажу цінних паперів; 3. в
порушення ст. 4 п.п. 4.1.1. Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. 14 Указу Президента
України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки
з бюджетами та державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
до
валового доходу не була включена сума 165682,1 грн.; сума 165682,1
грн. була отримана по договору комісії № Х8 від ХХ.09.98 р., по
якому відповідачем зроблено висновок, що назва угоди не відповідає
її правовій природі, і відповідно до ст. 58 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
визнає її удаваною по якій сторони вступали в правовідносини по
переуступці вимоги боргу; суми перераховані позивачем
підприємствам-посередникам за пошук клієнтів, визнані відповідачем
удаваними з тих самих підстав, що зазначені вище, внаслідок чого
витрати понесені позивачем були виключені зі складу валових
витрат.
На підставі викладеного відповідачем донарахований податок на
прибуток за 1998 р. у розмірі 102254,98 грн. та ПДВ за 1998 р. у
розмірі 87280,73 грн.
Враховуючи викладене суд вважає оспорюване рішення таким, яке
прийнято на підставі неповно досліджених фактів та з перевищенням
с своїх повноважень, оскільки на момент прийняття оспорюваного
рішення угоди № ХХ\Х8, № Х8, № ХХ\Х9, № ХХ\10, № ХХ\Х2, № ХХ\Х7, №
Х2, № Х5, №Х3, № Х4 не визнані удаваними судовим органом, а
законодавством органам податкової служби таких повноважень не
надано.
За таких обставин позовна вимога щодо визнання недійсним рішення є
такою, що підлягає задоволенню.
Суд вважає, що провадження у справі в частині визнання недійсним
акту перевірки № ХХХ\Х1 від ХХ.04.99 р. підлягає припиненню,
оскільки даний спір не підлягає вирішенню в Арбітражних судах
України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 82- АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХХХ0 від
ХХ.04.99 р.
Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь ДП "ХХ" 42 грн.
50 коп. державного мита. Видати наказ.
В іншій частині провадження у справі припинити.