ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.08 Справа № 10/333/08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5289552) )
Суддя Алейникова Т.Г.
За позовом: Закритого акціонерного товариства "Запоріжжяводбуд"
(69095, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"
(69050, м. Запоріжжя, вул.. Радгоспна, 61)
Про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, визнання частково
недійсним установчого договору та акту приймання-передачі, та визнання права
власності на нерухоме майно
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
від позивача: Гедіков С.Л. довіреність б/н від 24.07.2008р.
від відповідача: Щербина Є.Є. дов. від 16.05.08
СУТНІСТЬ СПОРУ:
22.04.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулось Закрите акціонерне товариство "Запоріжжяводбуд"з позовною заявою до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"про визнання недійсним рішення загальних збрів учасників оформлених протоколом № 3
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2008р. порушено провадження по справі № 10/333/08, судове засідання призначено на 14.05.2008р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду спору по суті.
Ухвалою суду від 07.05.2008р. провадження у справі зупинено в зв’язку із розглядом справи № 10/333/08 у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Відповідно до ухвали від 04.09.2008р. провадження по справі поновлено, судове засідання призначене на 10.09.2008р.
Позивач уточнив та доповнив свої позовні вимоги відповідно за заяви від 01.10.2008р. Розглядаються уточненні позовні вимоги
Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалася перерва.
Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за письмовим клопотанням представників сторін.
Рішення оголошено в засіданні 14.10.2008р.
Позивач підтримує уточнені позовні вимоги з підстав зазначених в заяві. В обґрунтування вимог зазначає, що 15 липня 1999 року, рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запорiжжяводбуд", що оформлено протоколом № 4, було ухвалене рішення про передачу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радгоспна 61, як внесок у статутний фонд, створюваного товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Наш дiм".
На виконання рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запорiжжяводбуд"від 15.07.1999 року, на підприємстві був виданий наказ № 70 вiд 12.10.1999 року, який був підписаний генеральним директором ЗАТ "Запорiжжяводбуд". На підписання відповідного Наказу зазначена посадова особа, не була уповноважена.
На підставі даного наказу в статутний фонд новоствореного підприємства, а саме товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"(відповідача) був переданий не тільки цілісний майновий комплекс по вул. Радгоспна, 61, як це було передбачено протоколом загальних зборів акціонерів, але й частина адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленiна, 105.
З того часу відповідач є власником майна переданого йому до статутного фонду, у тому числі частини адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленiна, 105.
Як стало відомо позивачу відповідно до Протоколу зборів засновників ТОВ "Наш дім"від 16 грудня 1999 року, позивач був виключений зі складу учасників зазначеного товариства.
Відповідно до Статуту ЗАТ "Запоріжжяводбуд"затвердженого Загальними зборами акціонерів товариства від 15.07.1999 року, та зареєстрованого Розпорядженням міського голови –02.11.1999року № 515, розпорядження часткою іншого товариства (як майном) було виключною компетенцією загальних зборів акціонерів товариства (п.п. і) п. 9.2., п.п. г) п. 10.3. п.п. ї) п.11.8 Статуту позивача). При цьому вищий орган товариства позивача, до грудня 1999 року не приймав будь яких рішень про вихід зі складу учасників ТОВ "Наш дім".
Тому, як що хтось і приймав участь від імені позивача у зборах учасників ТОВ "Наш дім"- він не був на це уповноважений відповідно до положень Статуту позивача, т. е. діяв з перевищенням повноважень.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
В порушення зазначених приписів діючого законодавства на загальних зборах ТОВ "Наш дім"від 16.12.1999 року при розгляді питання про виключення позивача зі складу засновників, не розглядалось питання про повернення майна позивачу у натуральній формі, а саме у вигляді частини адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленiна, 105.
Незаконні дії відповідача були оформлені саме рішенням зборів засновників ТОВ "Наш дім"від 16.12.1999р., Протокол № 3. Зазначене на думку позивача свідчить, що Рішення зборів засновників ТОВ "Наш дім"від 16.12.199 року, які оформлені Протоколом № 3 суперечить приписам діючого законодавства і має бути визнано недійсним.
Крім того, як зазначає позивач на підставі наказу Генерального директора № 70 вiд 12.10.1999 року в статутний фонд ТОВ "Наш дім"був переданий не тільки цiлiсний майновий комплекс по вул. Радгоспна, 61, як це було передбачено протоколом загальних зборів акціонерів, але й частина адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленiна, 105.
Вказане рішення на загальних зборах акціонерів не приймалося, а тому не могло бути пiдставою для передачі зазначеного майна у статутний фонд відповідача.
Відповідно до п. 12.2.2 статуту ЗАТ "Запоріжжяводбуд"зареєстрованого Розпорядженням Запорізької міської ради народних депутатів 02.11.1994р. № 515р, затвердження договорів на суму понад 20% статутного фонду, крім договорів підряду віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів( 20% статутного фонду, становить 21784,20 грн.).
Відповідно до протоколів загальних зборів акціонерів, прийнятих як раніше так і пізніше питання відчуження майна підприємства, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ленiна, 105, шляхом внесення в статутний фонд відповідача не піднімалося, акціонери товариства з цього приводу не голосували, угода по відчуженню зазначеного майна не затверджувалася.
Відчуження майна, шляхом внесення в статутний фонд знов створюваного товариства, підлягало затвердженню загальними зборами акціонерів, що фактично зроблено не було.
При цьому, факт передачі зазначеного майна в статутний фонд відповідача підтверджується як Актом прийому-передачі № 1 так і Установчим договором відповідача від 21.10.1999р., реєстраційний номер 25438178ю0010134, який в розумінні поняття угоди, є двохсторонньою угодою позивача і відповідача.
З урахуванням того, що генеральний директор при підписанні установчих документів діяв з перевищенням наданих йому повноважень, позивач вважає на підставі ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року, обґрунтованими вимоги в частині визнання недійсним рішення установчих зборів ТОВ "Наш дім"оформлене Протоколом № 1 в частині здійснення внеску до Статутного фонду нерухомим майном, частиною адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленiна, 105 а також визнання недійсним Установчого договору ТОВ "Наш дім" зареєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради 21.10.1999р., реєстраційний номер 25438178ю0010134 та Акту прийому - передачі майна №1 вiд ЗАТ "Запорiжжяводбуд"до ТОВ "Наш дiм"вiд 11. 10.1999 року - в частині передачі, як внеску у статутний фонд 2/25 частин будівлі /лiт. А-5/, розташованої за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленна, 105, загальною площею 433,7 кв.м.
Крім того, як зазначає позивач, відповідно до Акту приймання-передачі та Установчого договору - ТОВ "Наш дім"оформило на себе право власності на зазначений обєкт нерухомості. Таким чином, майно акціонерного товариства незаконно, без згоди вищого органу товариства вибуло з його володіння, що є порушенням не тільки прав самого товариства, а також і прав кожного акціонера.
Наслідками захисту прав на думку позивача, є не тільки визнання недійсними рішень та угод укладених за участю відповідача, а також поновлення права яке існувало до його порушення.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків передбачених даним законом та іншими законодавчими актами України. Ст. 149 ЦК України в редакції 1963 року, визначала, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. З урахування зазначеного, позивач також просить суд визнати за ним право власності на будівлю Літ А-5, приміщення 170 (4 поверх), приміщення 210 (5-й поверх), розташованої за адресою: м. Запорiжжя, пр. Леніна, 105, яка незаконно вибула з його володіння.
Про переоформлення права власності на нерухоме майно акціонерного товариства ( частину будівлі по пр. Леніна, 105) на відповідача, ревізійна комісія, як контролюючий орган товариства дізналася в липні 2006 року зі змісту позовної заяви заявленої відповідачем до позивача по справі № 26\333\06-22\174\07, про виселення з приміщення. Про існування Акту приймання - передачі майна № 1, установчого договору та рішень загальних зборів учасників відповідача, повноважний орган позивача дізнався з Постанови Господарського суду Запорізької області від 15.05.2007р. по справі № 17\29\07-АП ( про оскарження рішення Запорізького міськвиконкому від 26.11.99р. № 574\3). Цю обставину до останнього дня приховував Генеральний директор позивача, який і підписав незаконний Наказ по підприємству та інші документи. Таким чином позивач вважає, що строки давності при зверненні до суду не порушені.
Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що питання про вихід зі складу засновників ТОВ "Наш дім"та отримання долі у статутному фонді акціями ЗАТ "Запоріжжяводбуд"було прийнято виключно згідно діючого законодавства, Статуту товариства, та на підставі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"та ст. 148 Цивільного кодексу України. Питання легітимності прийняття рішення про вихід зі складу засновників ТОВ Наш дім"та отримання своєї долі акціями позивача підтверджується Статутом ЗАТ зареєстрованим 04.10.1999р. за № 0010437, а саме п.п. г) п. 10.3 де вказано, що до компетенції Спостережної Ради товариства входить затвердження умов договорів( угод) по розпорядженню майном товариства на суму, що перевищує 5% Статутного фонду, що і було зроблене на засіданні 17.12.1999року( протокол № 8).
П.п. і) п. 9.2. Статуту визначено, що до компетенції загальних зборів товариства належить затвердження договорів по розпорядженню майном Товариства на суму, що перевищує 20 % суми активів балансу товариства за звітний квартал. Рішення про вихід зі складу засновників ТОВ "Наш дім"та сплату його долі акціями, було затверджено на загальних зборах ЗАТ "Запоріжжяводбуд"- 30.06.2000 року( протокол № 5).
Крім того, як зазначає відповідач питання законності права власності ТОВ "Наш дім"на частину будівлі, розташовану за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна 105, були предметом судового спору по справі №17/29/07-АП за позовом ЗАТ "Запоріжжяводбуд"до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 3-тя особа: ТОВ "Наш дім", про визнання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.11.199р. № 574/3 –недійсним.
При розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції –відповідачем було документально підтверджено та доведено, що товариство( відповідач) на законних підставах є власником частини адміністративного будинку за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105 про що свідчать всі необхідні документи ( протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запоріжжяводбуд"від 15.07.1999р. № 4, протокол № 3 спільного засідання Наглядової ради та дирекції позивача від 17.09.1999р. та інші). На думку відповідача, судами було вивчено та надано оцінку всім рішенням та протоколам загальних зборів.
Крім того, відповідач звертає увагу суду, на те, що події які оскаржуються позивачем відбулись майже 9 років тому і згідно ст. 257 ЦК України строк позовної давності по їх оскарженню давно сплинув.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що 15 липня 1999 року, рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запорiжжяводбуд", що оформлено протоколом № 4, було ухвалене рiшення про передачу цiлiсного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радгоспна 61, як внесок у статутний фонд, створюваного товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Наш дiм".
17.09.1999р. на спільному засіданні Спостережної ради та Дирекції ЗАТ "Запоріжжяводбуд" було прийнято рішення про затвердження установчих документів ТОВ "Наш дім"
На виконання рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запорiжжяводбуд"вiд 15.07.1999 року, на підприємстві був виданий наказ № 70 вiд 12.10.1999 року, який був підписаний генеральним директором ЗАТ "Запорiжжяводбуд"Іванченко Н.П.
На підставі вказаних документів в статутний фонд новоствореного підприємства, а саме ТОВ "Наш дім"(відповідача по справі) був переданий не тільки цілісний майновий комплекс по вул. Радгоспна, 61, але й частина адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ленiна, 105.
11.10.1999 року між відповідачем і позивачем був укладений Акт приймання-передачі № 1 ЗАТ "Запоріжжяводбуд"цілісного майнового комплексу автоколони № 1 м. Запоріжжя. вул.. Радгоспна 61 та частини адміністративного будинку розташованого за адресою м. Запоріжжя пр. Леніна 105, передаваємих до статутного фонду ТОВ "Наш дім".
21жовтня 1999 року відділом реєстрації та єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради за № 25438178ю0010134 був зареєстрований Установчий договір ТОВ "Наш дім"відповідно до якого позивач крім іншого майна здійснив внесок до статутного фонду частиною адміністративної будівлі розташованої у м. Запоріжжі по пр. Леніна, 105 ( п. 5.4.)
Як слід із матеріалів справи рішення, стосовно передачі нерухомого майна яке розташоване по пр. Леніна 105 у м. Запоріжжя на загальних зборах акціонерів не приймалося, а тому не могло бути підставою для передачі зазначеного майна у статутний фонд відповідача.
Відповідно до п. 12.2.2 статуту ЗАТ "Запоріжжяводбуд"зареєстрованого Розпорядженням Запорізької міської ради народних депутатів 02.11.1994р. № 515р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин, затвердження договорів на суму понад 20% статутного фонду, крім договорів підряду віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів. Виходячи з п. 7.1. Статуту - 20% статутного фонду, становить 21784,20 грн. Вартість же нерухомого майна розташованого у м. Запоріжжі по пр. Леніна ( частина адміністративної будівлі) згідно з Актом приймання - передачі від 11. 10.1999 року –становить 70020, 00 грн.
Відповідно до наданих сторонами протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ "Запоріжжяводбуд", прийнятих як раніше так і пізніше - питання відчуження майна підприємства, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ленiна, 105, шляхом внесення в статутний фонд відповідача не піднімалося, акціонери товариства з цього приводу не голосували, угода по відчуженню зазначеного майна не затверджувалася.
У вiдповiдностi зi ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", визначені повноваження загальних зборів акціонерів, як вищого органу акціонерного товариства. Пунктом "і"частини 5 ст. 41 зазначеного Закону визначено, що затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує встановлену Статутом, віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів.
Крім того, відповідно до ст. 25 закону України "Про власність", який діяв на час виникнення спірних правовідносин колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).
Таким чином, відчуження майна, шляхом внесення в статутний фонд знов створюваного товариства, підлягало затвердженню загальними зборами акціонерів, що фактично зроблено не було. Факт передачі зазначеного майна в статутний фонд відповідача підтверджується як Актом прийому-передачі № 1 від 11. 10.1999 року так і Установчим договором відповідача від 21.10.1999р., реєстраційний номер 25438178ю0010134, який в розумінні поняття угоди, є двохсторонньою угодою позивача і відповідача.
Відповідно до п. 9 Заключних та перехідних положень діючого Цивільного кодексу України (435-15) , до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу (435-15) щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Таким чином, у зв’язку з тим, що установчий договір був укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) в редакції від 2003 року правовідносини, що до визнання його недійсним повинні регулюватися положеннями Цивільного кодексу України в редакції 1963 (1540-06) року.
Відповідно до статті 63 ЦК України в редакції 1963 року, угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
Як встановлено судом, подальшого схвалення угоди по відчуженню частини адміністративної будівлі розташованої у м. Запоріжжя по пр. Леніна 105 зі сторони позивача (його вищого органу) не було. Таким чином, установчий договір та Акт прийому-передачі майна №1 укладені позивачем в особі Генерального директора Іванченко Н.П. з перевищенням повноважень не може створювати, змінювати і припиняти права і обов’язки для ЗАТ "Запоріжжяводбуд" і для відповідача.
Відповідно до ст. 48 ЦК України, в редакції 1963 року, угода що не відповідає вимогам закону, в тому числі що ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей є недійсною.
Правової позиції що до визнання таких угод недійсними на підставі ст. 48 ЦК України підтримується і Вищий арбітражний (господарський) суд України. Так у п. 9 Роз’яснень № 02-5/111 від 12.03.1999 року (v_111800-99) "Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними"із змінами та доповненнями, зазначено "підписання особою ( органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Генеральний директор при підписанні установчого договору та Акт прийому-передачі майна №1 з відповідачем, не був належним чином уповноважений на це, т.е. на мав необхідний обсяг прав, при цьому порушив як положення Статуту, так і положення законодавства діючого на час укладання спірних документів.
Згідно з приписами ст. 48, 63 ЦК України, в редакції 1963 року, зазначені угоди ( установчий договір та Акт приймання-передачі) мають бути визнані недійсними, як і підлягає визнанню недійсним рішення установчих зборів засновників ТОВ "Наш дім", оформлені Протоколом № 1 в частині здійснення внеску до статутного фонду вищевказаним нерухомим майном.
Відповідно до зазначених документів (Акту приймання-передачі та Установчого договору) ТОВ "Наш дім"оформило на себе право власності на зазначений обєкт нерухомості. Таким чином, майно акціонерного товариства незаконно вибуло з його володіння, що є порушенням охоронюваних прав позивача.
Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача не тільки в частині визнання недійсними рішень та угод укладених за участю відповідача, а також вимоги стосовно поновлення права яке існувало до його порушення.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про власність", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків передбачених даним законом та іншими законодавчими актами України. Ст. 149 ЦК України в редакції 1963 року визначала, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Аналогічні норми містяться у ст. 386, 392 нині діючого ЦК України (435-15) . Крім того, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
З урахування зазначеного, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо визнання за позивачем права власності на 2/25 частин будівлі /лiт. А-5/, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, загальною площею 433,7 кв.м., яке на час розгляду справи у суді в зв’язку з його виділом в натурі, зареєстроване за відповідачем як будівля Літ А-5, приміщення 170 (4 поверх), приміщення 210 (5-й поверх) розташоване у м. Запоріжжі пр. Леніна, 105.
В обґрунтування заперечень відповідача на позов, останній посилався на Протокол № 3 від 17.09.1999р. спільного засіданні Спостережної ради та Дирекції ЗАТ "Запоріжжяводбуд".
Однак, суд не може прийняти вказаний документ як належний доказ по справі, так як в період його прийняття ( 17.09.1999р.) діяв статут ЗАТ "Запоріжжяводбуд"зареєстрований Розпорядженням Запорізької міської ради народних депутатів - 02.11.1994р. № 515р.
Відповідно до п. 12.3.1, 12.4.1. вказаного Статуту, в товаристві діяла Рада товариства в кількості 21 особи, та Правління в кількості 14 осіб. При цьому, повноважень а ні Спостережної ради ані Дирекції (які зазначені в Протоколі № 3) статутними документами ЗАТ "Запоріжжяводбуд"в зазначений період визначено не було. Відповідні повноваження зазначених керівних органів товариства з’явились лише –04.10.1999р. під час державної реєстрації нової редакції Статуту ЗАТ "Запоріжжяводбуд", (зареєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради 04.10.1999р. за № 0010437)
Крім того, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ "Наш дім"від 16 грудня 1999 року оформлене протоколом №3.
Так, спірне рішення відповідача про виключення ЗАТ "Запоріжжяводбуд"зі складу учасників ТОВ "Наш дім"було прийнято –16.12.1999 року, що оформлено Протоколом № 3. При цьому, рішення як спостережної ради, так і загальних зборів акціонерів позивача до прийняття вказаного Протоколу –не приймалися.
Так, згідно з Протоколом № 8 спільного засідання Спостережної ради та Дирекції ЗАТ "Запоріжжяводбуд"від 17.12.1999 року –було прийнято рішення про вихід зі складу засновників ТОВ "Наш дім".
Лише 30.06.2000р. загальними зборами акціонерів ЗАТ "Запоріжжяводбуд", було затверджено зазначено спільне рішення (Протокол № 5). При цьому, в наданому відповідачем Протоколі загальних зборів акціонерів, спільне рішення вказане як оформлене 17.12.1999р. Протоколом за № 7, а не за № 8.
Відповідно до п. 11.7. Статуту ЗАТ "Запоріжжяводбуд", зареєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради 04.10.1999р. за № 0010437, генеральний директор самостійно вирішує питання діяльності товариства, за винятком віднесених Статутом до компетенції інших органів управління Товариства.
Відповідно до п. п. ї) п. 11.8. Статуту - генеральний директор здійснює від імені товариства усі види цивільно-правових угод, розпоряджається майном і коштами Товариства на суму не більше 5% Статутного фонду Товариства. ( згідно з п. 5.2. Статуту, статутний фонд товариства становить 108921,00 грн.) Відповідно до п. 11.9 Статуту, генеральний директор з питань своєї компетенції видає Накази, Інструкції та Розпорядження.
Вихід зі складу учасників товариства, в розумінні діючого законодавства є розпорядженням майном (часткою), при цьому вартість цієї частки відповідно до Протоколу № 3 становила –322840,00 грн. (50 % статутного фонду відповідача), що значно перевищує 5% статутного фонду позивача, т.є межи повноважень генерального директора.
Таким чином, при голосуванні на загальних зборах учасників –16.12.1999р. з питання про вихід позивача зі складу ТОВ "Наш дім" - генеральний директор позивача не був на це уповноважений вищими органами товариства ( ні спостережною радою, ні загальними зборами акціонерів).
Суд також поділяє увагу і на те, що відповідно до п. 8.1. Установчого договору ТОВ "Наш дім"зареєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради 21 жовтня 1999 року за № 25438178ю0010134, кожен з учасників вправі вийти з Товариства, повідомивши про це за 20 діб до виходу.
Таким чином, відповідно до Статутних документів як позивача, так і відповідача відповідне рішення вищих органів управління ЗАТ "Запоріжжяводбуд"про вихід зі складу засновників ТОВ "Наш дім"повинно було передувати як найменш за 20 днів до прийняття самого рішення про вихід. Як слід із матеріалів справи, всупереч зазначеним положенням, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Наш дім"було прийнято раніше вирішення цього питання компетентними (вищими) органами позивача.
При голосуванні на загальних зборах у часників –16.12.1999р. генеральний директор позивача діяв з перевищенням своїх повноважень, а тому дані збори не можуть вважатися такими що проведені відповідно до діючого на той час законодавства.
Слід також зазначити, що у самому Протоколі № 3 від 16.12.1999р. у розділі "вирішили" не зазначено конкретного рішення учасників про виключення ЗАТ "Запоріжжяводбуд зі складу засновників товариства (про його вихід), хоча на підставі даного Протоколу позивач реально вибув зі складу учасників ТОВ "Наш дім".
Вищевказані фактичні обставини справи, спростовують заперечення відповідача по справі.
Крім того, суд поділяє увагу і тієї обставині, що по справі № 17/29/07- АП за позовом ЗАТ "Запоріжжяводбуд"до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 3-тя особа: ТОВ "Наш дім", про визнання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.11.199р. № 574/3 –недійсним, на яку посилається відповідач - суди не досліджували питання правомірності прийняття та підписання відповідних документів позивачем та відповідачем, а виходили із факту їх наявності.
Так, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в своєї Ухвалі від 19.12.2007р. по справі № 22а-1254/07 року чітко зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи обґрунтовано не досліджувалось питання щодо обґрунтованості та наявності правових підстав передачі спірного майна від позивача третій особі по справі. Питання правомірності складання акту приймання-передачі майна, оскільки це не є предметом спору у даній адміністративній справі та ці питання не потребували дослідження та доказування під час розгляду спору про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення суб’єкта владних повноважень".
Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строків давності.
Як слід із матеріалів справи про переоформлення права власності на нерухоме майно акціонерного товариства ( частину будівлі по пр. Леніна, 105) на відповідача, ревізійна комісія, як контролюючий орган товариства дізналася в липні 2006 року зі змісту позовної заяви заявленої відповідачем до позивача по справі № 26\333\06-22\174\07, про виселення з приміщення.
Про існування Акту приймання - передачи майна № 1, установчого договору та рішень загальних зборів учасників відповідача, контролюючий орган товариства дізнався з Постанови Господарського суду Запорізької області від 15.05.2007р. по справі № 17\29\07-АП ( про оскарження рішення Запорізького міськвиконкому від 26.11.99р. № 574\3).
Цю обставину приховував Генеральний директор позивача, який підписав відповідні документи та діяв за межами наданих йому повноважень. Таким чином суд вважає, що строки давності при зверненні до суду не порушені. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права або про особу яка його порушило( аналогічна норма містилась у ст. 76 ЦК України в редакції від 1963 року)
Що стосується визнання рішень загальних зборів недійсними, то згідно зі ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Таким чином, вимоги позивача слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати за позовом покладаються на відповідача.
Заходи по забезпеченню позову, застосовані Ухвалою суду від 23.04.2008р., шляхом накладення арешту та забороною відчуження майна, що належить ТОВ "Наш дім" (м. Запоріжжя вул. Радгоспна, 61, ЄДРПОУ 30611452) а саме 2/25 частин будівлі, розташованої у м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105- скасовуються.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити
Визнати недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"від 16 грудня 1999 року. оформлене протоколом №3
Визнати недійсним рішення установчих зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"оформлене Протоколом № 1 в частині здіснення внеску до Статутного фонду нерухомим майном, а саме частиною адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ленiна, 105.
Визнати частково недійсним Установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"(ЄДРПОУ 30611452) зареєстрований у відділі реєстрації та єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради 21.10.1999р., реєстраційний номер 25438178ю0010134 та Акт прийому - передачі майна №1 вiд Закритого акціонерного товариства "Запорiжжяводбуд"до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Наш дiм"вiд 11. 10.1999 року - а саме в частині передачі, як внеску у статутний фонд 2/25 частин будівлі /лiт. А-5/, розташованої за адресою: м. Запорiжжя, пр. Леніна, 105, загальною площею 433,7 кв.м.
Визнати за Закритим акціонерним товариством "Запоріжжяводбуд"(69095, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 105, ЄДРПОУ 01035934) право власності на будівлю Літ А-5, приміщення 170 (4 поверх), приміщення 210 (5-й поверх), розташованої за адресою: м. Запорiжжя, пр. Ленна, 105.
Стягнути з Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Наш дiм"(м. Запоріжжя вул. Радгоспна, 61, ЄДРПОУ 30611452) на користь Закритого акціонерного товариства "Запоріжжяводбуд"(69095, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 105, ЄДРПОУ 01035934) - 956,00 (дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. державного мита та 118,00 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Заходи по забезпеченню позову, застосовані ухвалою суд від 23.04.2008р. –скасувати.
Зняти арешт з майна що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш дім" (м. Запоріжжя вул. Радгоспна, 61, ЄДРПОУ 30611452) а саме 2/25 частин будівлі, розташованої у м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105
Суддя
Т.Г. Алейникова