Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1999р.
За позовом ЗАТ "ХХХ"
До ДПІ у Н-ському районі м.Києва
Про визнання недійсним рішення №1 від ХХ.ХХ.1998р.
Обставини справи :
Позов подано про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі
м.Києва від ХХ.ХХ.1998 р. №1. Позовні вимоги мотивовані тим, що
оспорюване рішення прийнято на невірних висновках, викладених в
акті перевірки, оскільки позивач за перевіряємими операціями був
лише комісіонером і ця обставина не була врахована при
донарахуванні позивачеві податку на прибуток.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що донарахування податку на прибуток було
здійснено правомірно, оскільки позивач отримав доход у вигляді
квартир, про що свідчать свідоцтва про власності на вищезгадані
квартири.
Рішення прийнято ХХ.ХХ.1999 року, оскільки у судовому засіданні
ХХ.ХХ.1999 року оголошувалась перерва.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.ХХ.1998 року ДПІ у Н-ському районі м.Києва було прийнято
рішення №1 про застосування до позивача фінансових санкцій по
податку на прибуток у розмірі 30% від донарахованої суми податку -
21413,11 грн. Оспорюване рішення прийнято на підставі акту
перевірки ДПА м.Києва від ХХ.ХХ.1998 року №328, в якому зазначено
наступне:
- позивач на умовах договору комісії від ХХ.ХХ.1996 року №1, як
комісіонер, здійснював на території України продаж цементу,
власником якого була російська фірма ТОВ "ААА" (комітент); даний
цемент було продано холдінговій компанії "УУУ", в рахунок оплати
якого останньою були передані позивачеві чотири квартири;
- на вищезгадані квартири позивач отримав свідоцтва про право
власності .
На підставі викладеного в акті перевірки зроблений висновок про
те, що позивач отримав доход, розмір якого дорівнює вартості
вищезгаданих квартир, але податок на прибуток з цього доходу не
нарахував та не сплатив.
До матеріалів справи залучені договір комісії від ХХ.ХХ.1996 року
№1, додаткова угода до згаданого договору та доручення №2 від
ХХ.ХХ.1997 року, згідно якого комітент (фірма "ААА") доручав
позивачеві (комісіонеру) продати холдінговій компанії "УУУ"
цемент, здійснити прийомку від останньої житла в рахунок оплати
цементу з оформленням цього житла на ім`я ПФК "ХХХ" і у наступному
продати це житло (квартири) згідно додаткового розпорядження ТОВ
"ААА".
Згідно ст. 398 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
майно, що
надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за
рахунок комітента, є власністю комітента.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при прийнятті
оспорюваного рішення не була врахована та обставина, що квартири,
які отримав позивач від холдінгової компанії "УУУ", позивач набув
за рахунок фірми "ААА" (комітента). Визнання за позивачем права
власності на ці квартири суперечить вимогам ст.398 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За таких обставин, суд вважає, що вищезгадані квартири не можуть
бути віднесені до валового доходу позивача, а тому донарахування
позивачеві податку на прибуток та застосування до нього фінансових
санкцій є невірним.
Керуючись ст.ст. 398 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, 33,49, 77, 82-85 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м.Києва від ХХ.ХХ.1998 р. №1.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м.Києва на користь Закритого акціонерного товариства "ХХХ" 85 грн.
державного мита.
Видати наказ.