Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА

                             РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1999р.

За позовом ДП "ХХХ"

До ДПІ у Н-ському районі м. Києва

Про визнання недійсним рішення.

Представники

Від позивача присутні

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позов подано  про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі

м.Києва від ХХ.ХХ.98р. № 7 "Про застосування фінансових санкцій за

порушення   законодавства   про   оподаткування".  Позовні  вимоги

мотивовані тим,  що оспорюване рішення суперечить вимогам  чинного

законодавства та фактичним обставинам.

Відповідач у  судове  засідання  не  з`явився та відзив на позовну

заяву не надіслав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши  пояснення  представника

позивача, суд встановив:

ХХ.ХХ.98р. ДПІ  у  Н-ському  районі  м.Києва  був складений акт №2

тематичної перевірки ВАТ "ААА" ВАТ  "УУУ"  з  питання  вексельного

обігу  за  період 1996-1997р.р.  На підставі даного акту перевірки

відповідачем було прийнято оспорюване рішення від ХХ.ХХ.98р.  №  7

про  застосування  до  ВАТ "УУУ",  правонаступником якої є дочірнє

підприємство "ХХХ",  фінансових санкцій по податку на  прибуток  у

розмірі 5784 грн. та по ПДВ у розмірі 9867 грн.

В акті  перевірки  зазначено,  що  у  перевіряємий  період позивач

здійснював розрахунки із своїми контрагентами шляхом  передачі  та

отримання  векселів;  суми  отриманого  за  векселями  дисконту  у

розмірі 15000 грн.  не були включені до складу доходів позивача; в

порушення ст.  3 Декрету КМУ " Про податок на добавлену вартість "

( 14-92 ) (14-92)
         позивач не донарахував ПДВ у сумі 9867 грн.; в порушення

ст.  3  Закону  України " Про оподаткування прибутку підприємств "

( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         позивач  не  включив  до  об`єкту  оподаткування  по

податку  на  прибуток  суму  49333 грн.,  що призвело до заниження

податку на прибуток на суму 14780 грн.;  з урахуванням невключеної

до  складу доходів суми дисконту від операцій з векселями загальна

сума податку на прибуток складає 19280 грн.

Згідно пояснень  позивача  у  перевіряємий   період   підприємство

здійснювало  касовий  метод обліку грошових коштів,  який визначав

настання податкових зобов`язань тільки після зарахування  грошових

коштів на р\р позивача або внесення їх до його каси.

Відповідно до  п.  3  ст.  3.2  Закону  України "Про оподаткування

прибутку   підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
           взяті   на   облік,   але

непогашенні боргові вимоги і права вимоги, у т.ч. отримані, але не

оплачені векселя не є прибутком і не оподатковуються  податком  на

прибуток.

Згідно  п.2  ст.7  Декрету КМУ "Про податок на добавлену вартість"

( 14-92 ) (14-92)
         сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як

різниця  між  сумою  податку,  отриманого  від  покупця  та  сумою

податку,  сплаченого або такого, що підлягає сплаті постачальником

за виконанні роботи,  послуги,  отримані матеріальні ресурси тощо,

вартість яких відноситься на витрати виробництва.

Враховуючи викладене суд вважає,  що відповідачем не врахована  та

обставина,  що  отримані  позивачем  векселі  за  надані  останнім

автопослуги не були оплачені  і  надходження  грошових  коштів  за

даними векселями на р\р позивача не відбулося.

Таким чином  суд  вважає  висновки  відповідача,  викладені в акті

перевірки,  які  був  підставою  прийняття  оспорюваного   рішення

необгрунтованими,   а   позовні   вимоги   такими,  що  підлягають

задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,суд-

                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним  рішення  ДПІ  у  Н-ському  районі  м.Києва  від

ХХ.ХХ.98р. № 7.

Стягнути з  ДПІ  у  Н-ському районі м.Києва на користь ДП "ХХХ" 85

грн. державного мита.

Видати наказ.