ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - військкомат), Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів щодо неперерахунку його пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII (2262-12)
) у зв'язку зі зміною розміру премії для відповідних категорій військовослужбовців згідно з наказом Міністра оборони України від 28 січня 2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» (далі - наказ № 50) зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 25 червня 2011 року № 355 (далі - наказ № 355), починаючи з 1 липня 2011 року; здійснити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної премії у розмірі 90 відсотків посадового окладу; стягнути моральну шкоду.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що відповідно до вимог статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п)
«Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) у зв'язку з нарахуванням військовослужбовцям щомісячної премії в розмірі 90 відсотків посадового окладу згідно з наказом № 355 він має право на перерахунок пенсії, у проведенні якого ГУ ПФУ йому відмовило.
Суди встановили, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
.
У липні 2012 року позивач звернувся до ГУ ПФУ за перерахунком пенсії згідно з наказом № 355, але у такому перерахунку йому було відмовлено листом ГУ ПФУ від 26 липня 2012 року № 1463/03/0-12.
Деснянський районний суд міста Чернігова ухвалою від 13 травня 2013 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 1 липня 2011 року по 3 серпня 2012 року залишив без розгляду.
Цей же суд постановою від 13 травня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року, позов задовольнив частково: зобов'язав ГУ ПФУ надати списки до військкомату, які б містили ім'я - ОСОБА_1 для складання довідок про розміри його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 4 серпня 2012 року з урахуванням підвищення грошового забезпечення (премії) згідно з наказом № 355; зобов'язав військкомат скласти довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення (премії) згідно з наказом № 355 після отримання списку для перерахунку пенсії від ГУ ПФУ; зобов'язав ГУ ПФУ провести з 4 серпня 2012 року перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення грошового забезпечення (премії) згідно з наказом № 355; зобов'язав ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 виплату недоплаченої пенсії з 4 серпня 2012 року по день проведення перерахунку; зобов'язав ГУ ПФУ виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення (перерахунку) з 4 серпня 2012 року до настання обставин, які передбачають підстави для здійснення нового перерахунку. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 18 вересня 2013 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позовних вимог.
У заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_1 зазначає, що в доданих до заяви рішеннях суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано положення статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п)
(далі - Порядок). Просить постанову Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 травня 2013 року змінити - задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви рішеннях суду касаційної інстанції від 8 листопада 2012 року та 19 вересня 2013 року (справи №№ К/9991/21084/12, К/800/12782/13 відповідно) по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 1 Порядку (45-2008-п)
.
Проте ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2012 року, на яку у своїй заяві посилається ОСОБА_1 для підтвердження підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, Верховний Суд України постановою від 18 червня 2013 року (№ 21-165а13) скасував і направив справу, в якій вона була ухвалена, на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
В іншій справі, рішення суду касаційної інстанції в якій додано до заяви, цей суд дійшов висновку, що наказ № 355, яким внесено зміни до наказу № 50 та встановлено премію в розмірі 90 відсотків посадового окладу, є підставою для перерахунку пенсії за період з 1 червня по 31 грудня 2011 року відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов іншого висновку та зазначив в оскаржуваній постанові, що премія, яку позивач просить врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер, виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році, а отже, підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII немає.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12)
, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 1 Порядку (45-2008-п)
перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12)
, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 5 постанови № 1294 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі на менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови наказом № 50 зі змінами, внесеними наказом № 355, встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2011 році.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році. Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року (№ 21-5а13).
За таких обставин у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 немає.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
|
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов
|