АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.1999 р.
За позовом: Товариства з обмеженною відповідальністю "ХХХ"
До: Державної податкової інспекції у Н-му районі
м. Києва
Про: визнання недійсним розпорядження № Х9 від
ХХ.12.98 р.
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Обставини справи: Позивач звернувся з позовом про визнання
недійсним розпорядження ДПІ у Н-му районі м. Києва № Х9 від
ХХ.12.98 р. про внесення змін у визначену платником суму податку
що підлягає нарахуванню, яким зменшено суму податкового кредиту,
відображену в податковій декларації позивача на суму 233333,33
грн.
У відзиві на позову заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що відповідно до п. 7.4.5. Закону україни "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а також посилається на п. 7.2.6. вказаного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким передбачено, що у разі порушення продавцем
порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця
покупець має право звернутися до кінця поточного податкового
періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм
місцезнаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для
включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість,
сплачену у зв'язку з придбанням товарів.
Рішення прийнято ХХ.03.1999 року, оскільки у судових засіданнях
ХХ.02.1999 р., ХХ.03.1999 р., ХХ.03.1999 р. та ХХ.03.1999 р.
оголошувались перерви.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ липня 1998 року позивач придбав з аукціону, який був проведений
С-им районним судом м. Києва, нежитлові приміщення за адресою: м.
Київ, вул. Н-ська, буд. 99.
Згідно зі ст. 3.1. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, об'єктом оподаткування є операції з продажу
товарів. Платником податку є продавець товарів (робіт, послуг).
Власником нежитлових приміщень, що були предметом застави, до
моменту їх продажу на аукціоні було ВАТ "YYY". Таким чином, при
продажі приміщень, воно повинно було виписати та надати покупцю
податкову накладну. Однак, ВАТ "YYY" необгрунтоване відмовилось
виписати податкову накладну.
Згідно з п. 7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі порушення продавцем порядку виписування
податкової накладної на вимогу покупця покупець має право
звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною
заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. Своєчасно
подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми
податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням
товарів.
Позивач звернувся з відповідним листом від ХХ.10.98 р. до ДПІ у
Н-му районі м. Києва.
Відповідач не прийняв суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту,
посилаючись на те, що позивач звернувся до податкової інспекції з
відповідною заявою не в той податковий період, в який була
укладена угода.
Статтею 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачена тільки дата виникнення у Покупця права
на податковий кредит. Ця норма не передбачає обов'язок Покупця
скористуватися цим правом саме у момент його виникнення. Покупець
має право включити суму сплаченого податку на додану вартість до
податкового кредиту, тобто скористуватися правом на податковий
кредит, у будь-якому періоді, що настав після дати виникнення
цього права.
Той факт, що згідно доказів, наданих Відповідачем, продавець майна
- ВАТ "YYY" не сплатив ПДВ до бюджету, не може бути прийнятий до
уваги, оскільки згідно із Законом "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на
податковий кредит виникає у покупця незалежно від того, чи
перерахував продавець суму податку у бюджет.
Позивач виконав всі вимоги законодавства, необхідні для включення
до суми податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого по операції
купівлі-продажу нерухомості на торгах, і включив вказану суму до
податкового кредиту в той податковий період, коли була направлена
відповідна заява до ДПІ у Н-му районі м. Києва, а саме, у жовтні
1998 року.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 77, 82 - 85 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати розпорядження ДПІ у Н-му районі м. Києва № Х9 від ХХ.12.98
р. про внесення змін у визначену платником суму податку що
підлягає нарахуванню, яким зменшено суму податкового кредиту,
відображену в податковій декларації ТОВ "ХХХ" н суму 233333,33
грн. недійсним.