Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.99
За позовом: Товарної біржі "ХХХ"
До: ДПІ у Н-ському районі м.Києва
Про: визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.1998р. та визнання
інкасових доручень такими, що не підлягають виконанню.
Представники
Від позивача: Присутні
Від відповідачів: Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-ському районі м.Києва № 2 від ХХ.ХХ.98р. та
визнання інкасових доручень № 2 від ХХ.ХХ.98р., № 1 від
ХХ.ХХ.98р., № 0 від ХХ.ХХ.99р. та № 3 від ХХ.ХХ.98р. такими, що не
підлягають виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване
рішення є безпідставним, а висновки на яких воно грунтується
невірними, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства
України.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що рішення прийнято у відповідності до
законодавства України.
Листом від ХХ.ХХ.99р. позивач звернувся до суду з клопотанням про
зміну позовних вимог вимогою про визнання оспорюваного рішення
недійсним частково, оскільки погоджується з вимогами відповідача в
частині:
- 1430,24 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій в розмірі
429,07 грн. по податку на прибуток
- 1324,86 грн. (включаючи штрафні санкції) по ПДВ
- відрахувань до Фонду Чорнобиля в сумі 2544,28 грн. (включаючи
штрафні санкції та пеню)
Рішення прийнято ХХ.ХХ.99р., оскільки у судових засіданнях
ХХ.ХХ.99р. та ХХ.ХХ.99р. оголошувались перерви.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін суд встановив:
В період з ХХ.ХХ.98р. по ХХ.ХХ.98р. ДПІ у Н-ському районі була
проведена перевірка позивача з питання правильності обчислення,
повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових
фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також
неподаткових доходів, встановлених законодавством за період з
ХХ.ХХ.97р. по ХХ.ХХ.98р., за результатами якої був складений акт №
00\0 від ХХ.ХХ.98р.
1.В акті перевірки зазначено:
згідно зустрічної перевірки АТ "УУУ" працівниками управління
податкової міліції ДПА встановлено: по Договору оренди № 1 від
ХХ.ХХ.93р. АТ "УУУ" орендує нежитлове приміщення за адресою:
м.Київ, вул.Н-нна, №1 у УЖБ УС Верховної Ради (в договорі
передбачена субаренда для позивача); листом № 000 від ХХ.ХХ.96р.
УЖБ УС Верховної Ради повідомляє АТ "УУУ" про скасування
вищезазначеного Договору з ХХ.ХХ.96р. в зв`язку з передачею (акт
передачи б\№ від ХХ.ХХ.96р.) цього приміщення ТОВ "ТТТ"; договір
про оренду з новим власником, тобто ТОВ "ТТТ" АТ "УУУ" не
складався та до зустрічної перевірки не був наданий, про що
засвідчує лист АТ "УУУ" №000\1 від ХХ.ХХ.96р. та б\№ від
ХХ.ХХ.98р. і дозволу на суборенду для позивача до зустрічної
перевірки не надано; згідно з результатами зустрічної перевірки
ТОВ "ТТТ" працівниками управління податкової міліції м. Києва лист
№2 від ХХ.ХХ.98р. встановлено: що Договір про оренду нежитлового
приміщення за адресою вул. Н-нна, 00\0 з АТ "УУУ" не складався і
до зустрічної перевірки не наданий, про що свідчить, також,
пояснення директора ТОВ "ТТТ" З., але для АТ "УУУ" щомісячно
складались рахунки для оплати орендної плати по вищезазначеному
приміщенню.
На підставі викладено відповідачем зроблено висновок про те, що в
порушення ст.5, п.п. 5.3, 5.3.9. Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачем безпідставно
віднесено на валові витрати орендну плату та комунальні послуги на
суму 101290,34 грн. (і ПДВ 19499,76 грн.).
Посилання податкової інспекції в Акті перевірки на те, що "Договір
про оренду нежитлового приміщення по вул. Н-нна, 0/0 нового
власника з ТБ "ХХХ" відсутній" є неправомірним, оскільки існуючий
договір оренди від ХХ.ХХ.1995 р. між Біржею та АТ "УУУ" не
припинявся ні рішенням сторін, ні рішенням суду, арбітражного чи
третейського суду.
Відповідно до ст. 268 ЦК України "Збереження чинності договору
найму при переході майна до іншого власника: При переході права
власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи
договір найму зберігає чинність для нового власника" ( 1540-06 ) (1540-06)
,
відповідно до абзацу другого п.1. ст. 23 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р.
№2269-ХІІ ( 2269-12 ) (2269-12)
:
"У разі переходу права власності до інших осіб договір оренди
зберігає чинність для нового власника" - все це свідчить про те,
що посилання податкової інспекції на те, що зміна власника
орендованого приміщення привела до припинення договору оренди від
ХХ.ХХ.1995 р. є безпідставними і прямо протирічать діючому
законодавству України про оренду.
Посилання податкової інспекції на лист № 000 від ХХ.ХХ.96р. про
скасування договору оренди №0/1 від ХХ.ХХ.93 р. також є
неправомірним, оскільки відповідно до чинного законодавства
України, а саме: ст.162 ЦК України "Одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускається, за винятком випадків, передбачених законом"
( 1540-06 ) (1540-06)
. Згідно листа ТОВ "ТТТ", воно, як новий власник
орендованого Біржею приміщення, також підтвердило чинність для
себе договору оренди №0/1 від ХХ.ХХ.93 р.
Таким чином, договір оренди від ХХ.ХХ.1995р. є чинним для сторін.
Отже, відповідно до вищенаведеного, Біржа правочинно відносила
суму орендної плати та комунальних платежів до своїх витрат, як
того і вимагає п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
2. В акті перевірки зазначено, що у відповідності до ст.14 Закону
України " Про систему оподаткування " від 25.06.91р. №1251-ХІІ-ВР
( 1251-12 ) (1251-12)
збір до Державного інноваційного фонду є обов`язковим
платежем. Починаючи з ХХ січня 1998р. збір до Державного
інноваційного фонду повинен перераховуватись у розмірі 1% від
об`єму реалізації продукції, товарів, послуг зменшеного на податок
на додану вартість та акцизного збору, в порушення ст. 29 Закону
України "Про державний бюджет на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
на момент
перевірки вищезазначений збір не нараховувався і не був сплачений
до бюджету, тобто позивач не відобразив ці відрахування у
відповідних бухгалтерських звітах і не перерахував до бюджету.
Даний висновок є невірним, оскільки визначений в порядку, який
прямо протирічить діючому законодавству України, а саме:
Посилання податкової інспекції на норми ст.29 Закону України "Про
Державний бюджет України на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
є
неправомірними, так як ст.28 Закону України "Про підприємства в
Україні" від 27.03 1991р ( 887-12 ) (887-12)
містить пряму заборону органам
державної влади установлювати любі види податків, крім тих, які
були визначені виключно законами України про податки.
У відповідності із ст.1 Закону " Про систему оподаткування "
( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що ставки, механізми збору податків і
пільги з оподаткування не можуть установлюватися чи змінюватись
іншими законами України, окрім законів про оподаткування. Крім
того, доповнення до Закону "Про систему оподаткування"( 1251-12 ) (1251-12)
і до інших законів, пов'язаних з оподаткуванням, вносяться не
пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і
вступають в силу з початку нового бюджетного року.
У відповідності до ст.7 цього ж Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
зміна
податкових ставок і механізму збору податків не можуть
затверджуватись Законом України про Державний бюджет на
відповідний рік.
Згідно ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему України" від
05.02.1990р. №512-ХІІ ( 512-12 ) (512-12)
: " Закон про Державний бюджет
України не може встановлювати нові, змінювати чи скасовувати
існуючі податки, збори, інші обов'язкові платежі, вносити зміни до
чинного законодавства. У разі необхідності зміни чи доповнення
вносяться спочатку до відповідних законів".
Закон України про Держбюджет не являється законом про
оподаткування, і таким чином не може примінятися щодо відрахувань
до інноваційного фонду.
3.В акті перевірки зазначено, що позивач в порушення ст.11 Закону
України № 227/96-ВР від 06.06.1996р. ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
(далі - Закон)
постійно проводив касові операції без застосування касового
апарату, а також не в спеціальному приміщенні (каса) і на підставі
цього та відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 1700грн.
Даний висновок є невірним, оскільки визначений в порядку, який
прямо протирічить діючому законодавству України, а саме Закону
України № 227/96-ВР від 06.06.1996 р. (із змінами та доповненнями)
( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
на який і посилається податкова інспекція.
Відповідно до ст. 6 цього Закону ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
фінансові санкції у
розмірі 1700 грн. стягуються за проведення розрахунків без
застосування електронного контрольно-касового апарата
(комп'ютерної системи) та за порушення встановленого порядку
проведення розрахунків в касах на підприємствах, в установах і
організаціях всіх форм власності, де ці операції проводяться з
оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів з видачею
відповідних квитанцій.
Оскільки позивач здійснював розрахунки відповідно до положень
абзацу 6 ст. 1 зазначеного вище Закону ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
, то і
відповідальність він може нести лише за порушення встановленого
порядку оформлення прибуткових і видаткових ордерів. Як випливає з
Акту перевірки ніяких порушень позивачем такого характеру
податковою інспекцією виявлено не було.
Таким чином, застосування податковою інспекцією фінансових санкцій
у розмірі 1700 грн. за проведення касових операцій без
застосування касового апарату є неправомірним.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м. Києва № 2 від ХХ грудня 1998р. в частині
донарахування 30387 грн. 12 коп. податку на прибуток та 9116 грн.
14 коп. фінансових санкцій по податку на прибуток, 38878 грн. 56
коп. ПДВ та фінансових санкцій, 4025 грн. 12 коп відрахувань до
Інноваційного фонду та 1700 грн. штрафу за порушення Закону
України від 06.06.96р. № 227/96-ВР ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
.