АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.01.1999 р.
За позовом ТОВ "ХХХ"
До ДПІ у Н-му районі м. Києва
Про визнання недійсним рішення № ХХХХХ1 від
ХХ.12.98 р.
Представники
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Від КНДІСЕ присутній
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ДПІ у Н-му районі
м. Києва про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва
"Про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування" ( z0127-95 ) (z0127-95)
№ ХХХХХ1 від
ХХ.12.98 р. (917920,74 грн.- фінансові санкції (100%)). Фінансові
санкції згідно вищезгаданого рішення застосовані за порушення
п. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість" від
03.04.97р № 168/97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в оспорюваному рішенні
відповідач безпідставно застосовує п. 7.4.5. Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки в частині
першій зазначено що, не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких в трат по сплаті податку, не підтверджених
податковими накладними, а позивачем віднесення сум податку
проводилось на підставі податкових накладних № ХХ0 та № ХХ8 та
свідоцтва про реєстрацію ПП "YYY" як платника ПДВ № ХХХ7 від
ХХ.10.97 р., то до нього не можуть бути застосовані положення
даної статті.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує
посилаючись на те, що оспорюване рішення прийнято правомірно та
відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки згідно
п. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 р. № 168/97-ВР та п. 5 "Порядку
заповнення податкової накладної" ( z0250-97 ) (z0250-97)
, затвердженої
Наказом ДПА України від 30.05.97 р. податкова накладна вважається
недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як
платник податку або у разі порушенн зареєстрованим платником
податку вимог даного "Порядку.." ( z0250-97 ) (z0250-97)
чи їх
невідповідність фактичним зобов'язанням, заявлених продавцем. А
оскільки у даному випадку має місце невідповідальність фактичним
зобов'язанням, які заявлені ПП "YYY" і згідно вищезгаданого
Порядку ( z0250-97 ) (z0250-97)
податкові накладні № ХХ0 та № ХХ8 визнаються
недійсними, то це позбавляє позивача права відносити на податковий
кредит суми ПДВ у розмірі 1018249,74 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ДПІ у Н-му районі м. Києва була проведена перевірка позивача з
питання взаєморозрахунків з ПП "YYY" за період з ХХ.10.97 р. по
ХХ.10.98 р., згідно якої був складений акт № Х2 від ХХ.11.98 р. По
даному акту перевірки підприємству "XXX" зменшена сума податкового
кредиту в листопаді 1997 р. на суму 74400 грн. та в січні 1998 р.
на суму 943849,74 грн., на загальну суму 1018249,74 грн. Висновки
ДПІ у Н-му районі м. Києва грунтуються на результатах зустрічної
перевірки ПП "YYY" (акт перевірки № Х\8 від ХХ.11.98 р.), якою
встановлено, що ПП "YYY" не подавав до ДПІ у Д-му районі м. Києва
декларації по ПДВ та інші звіти, в зв'язку з чим податкові
накладні по висновкам в акті визнані недійсними.
На підставі договору № ХХ7 від 02.10.97 р., який укладено між
позивачем та ПП "YYY", позивачем отримано від ПП "YYY" аудіо-,
відео-, та побутову техніку на загальну суму 6109498,40 грн.
згідно накладних :
o № ХХ0 від ХХ.10.97 р. на суму 3374017-52 грн., в т.ч. ПДВ
562336-25 грн.;
o №ХХ0/1 від ХХ.10.97 р. на суму 2735480-88 грн. , в т.ч. ПДВ
455913-48 грн.
Кошти за отриману продукцію ТОВ "XXX" перерахувало на р\р ПП "YYY"
в сумі 446400-00грн. :
o п/д№ ХХХ2 від ХХ.11.97 р.сума 98300-00 грн.;
o п/д№ ХХХ3 від ХХ.11.97 р.сума 96500-00 грн.;
o п/д № ХХХ8 від ХХ.11.97 р. сума 97000-00 грн.;
o п/д№ХХХ1 від ХХ.11.97 р. сума 78000-00 грн.;
o п/д № ХХХ4 від ХХ.11.97 р. сума 76600-00 грн.
Згідно податкової накладної № ХХ0 від ХХ.11.97 р. на суму 446400
грн. в т.ч. ПДВ 74400 грн., виписаної "Продавцем"-ПП "YYY" на суму
оплаченого товару, в листопаді 1997 р. фірмою "XXX" віднесено в
податковий кредит суму ПДВ 74400 грн.
За станом на ХХ.01.98 р. згідно балансових рахунків № Х0 та № Х2
заборгованість ТОВ "XXX" перед ПП "YYY" склала 5663098-40 грн.,
яка була погашена шляхом повернення нереалізованого товару по
накладній № ХХХ5 від ХХ.01.98 р., згідно Угоди про взаємозалік
боргів від ХХ.01.98 р. в січні 1998 р. По операції повернення
товару були оформлені податкові накладні, а саме:
- ПП "YYY" виписана податкова накладна № ХХ8 від ХХ.01.98 р. на
суму 5663098,40 грн., в т.ч. ПДВ 943849,74 грн.;
- ТОВ "XXX" виписана податкова накладна № ХХХ5 від ХХ.01.98 р. на
суму 5663098,40 грн., в т.ч. ПДВ 943849,74 грн., які були
відображені позивачем в книзі обліку придбання товарів з додатком
ХХ.01.98 р. та в книзі обліку продажу товарів з додатком ХХ.01.
98 р.
Таким чином при повернені нереалізованого товару у ТОВ "XXX"
взаємопогашені податковий кредит та податкове зобов'язання.
Дані обставини підтверджуються висновком експертизи № ХХ6 КНДІСЕ,
залученого до матеріалів справи.
На момент перевірки позивач надав відповідачу всю необхідну для
перевірки інформацію, що підтверджується актом перевірки позивача
та не оспорюється представником відповідача в судовому засіданні.
Згідно з п. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) . Пункт 7.5 зазначеного
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнає датою виникнення права платника
податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних
подій:
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг)
б) дата отримання податкової накладної.
Поряд із тим в п. 7.4.5 вищезгаданого Закону України ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначається, що "...не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними...". Таким чином Закон України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише один випадок не
включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -
відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення
до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений
Закон України не передбачає.
Законом України від 25.06.91 року № 1251-12 "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
для платника податку не передбачено
обов'язку (ст. 9) та не надано права (ст. 10) вимагати від
іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо
реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких
бухгалтерських книг, журналів тощо). Закон України від 03.04.97 №
168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
передбачає обов'язку або права одного платника податку
контролювати показники податкової звітності по податку на додану
вартість іншого платника податку.
Первинні документи ТОВ "XXX", які були предметом судового
дослідження та відображені в акті перевірки позивача відповідачем
підтверджують факт господарської операції. Дані документи
оформлені у відповідності з вимогами п.п. 2.1-2.4 "Положення про
документальне забеспечення записів в бухгалтерському обліку"
( z0168-95 ) (z0168-95)
, затвердженого Наказом № 88 від 24.05.95 р., в т.ч. і
податкові накладні, які оформлені у відповідності з "Порядком
заповнення податкової накладної" ( z0250-97 ) (z0250-97)
, затвердженої
Наказом ГДПА України № 165 від 30.05.97 р. По укладеному договору
є свідоцтво № ХХХХ7 про реєстрацію ПП "YYY", як платника ПДВ,
виданого ДПІ у Д-му районі м. Києва ХХ.10.97 р. По документам ТОВ
"XXX" виконані договірні зобов'язання по оплаті товару. Неоплачена
частина товару на суму 5663098,39 грн., в т.ч. ПДВ 943849,73 грн.,
повернені ПП "YYY" по накладній № ХХХ5 від ХХ.01.98 р. з
відображенням в бухгалтерському обліку як податкове зобов'язання
(кредит рахунку ХХ\2 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ"), так і
податковий кредит (дебет рахунку ХХ\2 "Розрахунки з бюджетом по
ПДВ"). В акті перевірки ДПІ у Н-му районі м. Києва прийнята до
уваги тільки сума податкового кредиту, а податкове зобов'язання по
кредиту рахунку ХХ\2 не висвітлені.
Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги висновки
відповідача щодо недійсності податкових накладних, які грунтуються
на розширених вимогах, не передбачених Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В оспорюваному рішенні відповідач безпідставно застосовує п.
7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки в частині першій зазначено що, не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, не підтверджених податковими накладними, а так як
позивач правомірно включив в податковий кредит 1018249,73 грн.,
оскільки має податкові накладні на зазначену суму витрат по ПДВ,
то до нього не можуть бути застосовані положення даної статті.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорюване рішення є
необгрунтованим та прийнятим без достатніх підстав і позовна
вимога підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХХХ1 від
ХХ.12.98 р.
Стягнути з Державної податкової інпекції у Н-му районі м. Києва на
користь ТОВ "XXX" 85 грн. державного мита.
Видати наказ.