АРБІТРРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА

                             РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    19.01.1999 р.

За:       позовом Міжнародна Асоціація "ХХХ"

До:       ДПІ у Н-му районі м. Києва

Про:      про  визнання  інкасового   доручення   № ХХХ8   від

          ХХ.03.98 р. таким, що не підлягає підлягає виконанню.

Представники

Від позивача      присутній

Від відповідача   присутній

Обставини справи

Рішення прийнято   ХХ.01.99  р.,  оскільки  у  судовому  засіданні

ХХ.01.99 р. оголошувалась перерва.

Позивач звернувся  до  суду  з  позовною   заявою   про   визнання

інкасового  доручення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХ8 від ХХ.03.

98 р.  на суму 31127,52 грн.  таким,  що  не  підлягає  виконанню.

Позовні  вимоги  мотивовані  тим,  що  виставлене  відповідачем до

виконання  оспорюване   інкасове   доручення   суперечить   чиному

законодавству.

У відзиві  на  позовну  заяву  відповідач  проти позову заперечує,

посилаючись на те,  що оспорюване інкасове доручення виставлене на

р\р  позивача у зв'язку з надходженням до відповідача листа Вищого

Арбітражного суду України,  яким була  підтверджена  правомірність

застосування   до   позивача   штрафних   санкцій  за  несвоєчасне

надходження валютної виручки,  згідно акту  перевірки  №  ХХ9  від

ХХ.08.95 р.

Дослідивши матеріали  справи та заслухавши пояснення представників

сторін суд встановив:

ХХ.03.98 р.  до обслуговуючого позивача банку було  виставлене  до

виконання інкасове доручення відповідача від 19.03.98р. № ХХХ8 про

стягнення з позивача  31127,52  грн.  В  графі  даного  інкасового

доручення "Призначення платежу" зазначено, що сума, яка стягується

відповідачем  є  недоїмкою  по іншим  надходженням  відповідно  до

ст. 6 Декрету КМУ від 21.01.93 р.  №8-93 ( 8-93 ) (8-93)
        ,  яка виникла по

акту перевірки від ХХ.08.95 р.  за № ХХ7.  Як вбачається з  змісту

відзиву  на  позовну  заяву  у  відношенні  позивача  відповідачем

складався акт перевірки  №  ХХ9,  а  не  №  ХХ7,  як  зазначено  в

інкасовому дорученні.

Таким чином,  суд  встановив,  що  оспорюване  інкасове  доручення

виставлено до виконання з посиланням на неіснуючий акт  перевірки,

що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву та поясненнями

представника  позивача.  Крім  того  в   оспорюваному   інкасовому

дорученні   відсутнє  посилання  на  рішення  начальника  ДПІ  про

стягнення з позивача недоїмки.

За таких обставин суд вважає,  що оспорюване інкасове виконанню не

підлягає, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        

                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким,  що  не підлягає виконанню інкасове доручення ДПІ у

Н-му районі м. Києва № ХХХ8 від ХХ.03.98 р.