Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.1999
За позовом ЗАТ " ХХХ "
До ДПІ у Н-ському районі М.Києва
Про визнання недійсними рішень від ХХ.ХХ.1998 року №УУ та №УУУ
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання
недійсними рішень ДПІ у Н-ському районі М.Києва від ХХ.ХХ.1998
року №УУ та №УУУ, відповідно до яких до позивача були застосовані
фінансові санкції та стягнені донараховані суми збору за право
використання символіки М.Києва та пені. Позовні вимоги мотивовані
тим, що :
1. Відповідно до ч.З ст. 12 Декрету Кабінета міністрів України
" Про місцеві податки і збори " № 56-93 від 20 травня 1993 р.
( 56-93 ) (56-93)
, граничний розмір збору за право на використання
місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1
відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих
послуг з використанням місцевої символіки.
2. Згідно ст. 12 Закону України " Про господарські товариства",
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником продукції, виробленої в
результаті господарської діяльності.
3. Відповідно до п.52 Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету
міністрів України №250 від 03.04.93 р. ( 250-93-п ) (250-93-п)
, готова
продукція відображається в звітності по фактичній собівартості,
яка складається з витрат пов'язаних з використанням основних
засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів,
та інших витрат по виробництву продукції.
4. Згідно п.2.15 Інструкції про порядок заповнення форм річного
бухгалтерського звіту підприємства, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 18.08.95 р., №139 ( z0321-95 ) (z0321-95)
,
в статті "Готова продукція" показується фактична виробнича
собівартість залишків закінчених виробництвом виробів, які пройшли
випробування, прийомку, укомплектовані відповідно до умов
договорів з замовниками і відповідають технічним умовам і
стандартам.
5. Державною податковою інспекцією у Н-cькому р-ні М.Києва, з
порушенням ч.З ст.12 Декрету Кабінети міністрів України "Про
місцеві податки і збори" ( 56-93 ) (56-93)
. Розділу II Положення про збір
за право на використання символіки М.Києва, затвердженого рішенням
XVI сесії XXI скликання Київради від 15.02.94р., №7 за
результатами перевірки прийнято базу для нарахування збору за
право на використання символіки М.Києва вартість реалізованої
продукції (абз.3 ст.4 Акту ДПІ у Н-ському р-ні М.Києва від
17.07.98р.), тобто кредит рахунку №46 "Реалізація". Облік
реалізованої продукції проводиться тільки після фактичної переходу
права власності на відвантажену продукцію до отримувачів
продукції. Підставою для обліку відвантаженої продукції є належним
чином оформлені товарно-транспортні документи (товарнотранспортна
накладна, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей,
податкова накладна і т.д.). Реалізована продукція не може
перебувати у власності виробника. У власності виробника може
перебувати лише вироблена продукція, облік якої здійснюється по
фактичній собівартості.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує .
Листом від ХХ.ХХ.1998 року №УУ/УУУУ позивач доповнив свої позовні
вимоги вимогою про повернення йому з бюджету 100063 грн. 40 коп.,
які були списані з позивача на підставі оспорюваних рішень
відповідача. Листом від ХХ.ХХ.1998 року позивач доповнив позовні
вимоги заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначив про
те, що він просить повернути з бюджету 34241 грн. 19 коп. збору,
12738 грн. 10 коп. пені та 42893 грн. штрафу; всього 89872 грн. 64
коп.
Рішення прийнято ХХ.ХХ.1999 року, оскільки у судовому засіданні
ХХ.ХХ.1998 року була оголошена перерва.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Державною податковою інспекцією у Н-ському районі М.Києва була
здійснена перевірка фармацевтичної фірми " ХХХ " на предмет
дотримання останньою вимог податкового законодавства за період з
ХХ.ХХ.1997 р. до ХХ.ХХ.1998 року, за результатами якої був
складений відповідний акт перевірки (акт від ХХ.ХХ.1998 року). На
підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті
оспорювані рішення №УУ від ХХ.ХХ.1998 р. про стягнення
донарахованих сум податків - 42893 грн. 35 коп. збору за право
використання символіки М.Києва та 9934 грн. пені, а також рішення
№УУУ від ХХ.ХХ.1998 р. про застосування до позивача фінансових
санкцій у розмірі 42893 грн. 35 коп.
В акті перевірки зазначено, що позивач має дозвіл на використання
символіки М.Києва з комерційною метою; виготовлена продукція за
вирахуванням ПДВ за 2,3,4 кв. 1997 року складає 62121166,43 грн.;
нараховано позивачем збору за право використання символіки М.Києва
у 2, 3, 4 кв. 1997 р. на суму 36069,49 грн.; нарахована за
результатами перевірки сума збору становить 62121,17 грн; сплачена
сума збору становить 36128,71 грн.; донарахуванню підлягає
26051,68 грн.; вартість виконаних робіт та наданих послуг без ПДВ
за 2, 3, 4 кв. 1997 року складає 4690406,40 грн.; збір з цієї суми
не нараховувався, а тому підлягає донарахуванню 4690,40 грн збору
за право використання символіки М.Києва; аналогічно у 1 кв. 1998
року донарахуванню підлягає 8189 грн. 51 коп. з вартості
виготовленої продукції та 3961 грн. 76 коп. з вартості виконаних
робіт та наданих послуг.
Відповідно до ч.З ст.12 Декрету Кабінета міністрів України "Про
місцеві податки і збори" №56-93 від 20 травня 1993 р. ( 56-93 ) (56-93)
,
граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки
не повинен перевищувати з юридичних осіб -0,1 відсотка вартості
виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з
використанням місцевої символіки.
Відповідно до п.52 Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету
міністрів України № 250 від 03.04.93 р. ( 250-93-п ) (250-93-п)
, готова
продукція відображається в звітності по фактичній собівартості,
яка складається з витрат пов'язаних з використанням основних
засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів,
та інших витрат по виробництву продукції. Згідно п.2.15 Інструкції
про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту
підприємства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 18.08.95 р., №139 ( z0321-95 ) (z0321-95)
, в статті "Готова продукція"
показується фактична виробнича собівартість залишків закінчених
виробництвом виробів, які пройшли випробування, прийомку,
укомплектовані відповідно до умов договорів з замовниками і
відповідають технічним умовам і стандартам.
Державною податковою інспекцією у Н-ському р-ні М.Києва базою для
нарахування збору за право на використання символіки М.Києва
прийнята вартість реалізованої продукції. Облік реалізовної
продукції проводиться тільки після фактичного переходу права
власності на відвантажену продукцію до отримувачів продукції.
Реалізована продукція не може перебувати у власності виробника.
Враховуючи викладене суд вважає висновки відповідача, викладені в
акті перевірки помилковими, оскільки у власності виробника може
перебувати лише вироблена продукція, облік якої здійснюється по
фактичній собівартості.
За таких обставин оспорювані рішення в частині донарахування
збору, пені та застосування фінансових санкцій з вартості
виробленої позивачем продукції підлягають визнанню недійсними .
До матеріалів справи залучена надана позивачем копія претензії
позивача про повернення відповідачем 100063,40 грн. коштів, які
були списані з позивача за інкасовими дорученнями відповідача,
виставлених до виконання на підставі оспорюваних рішень. У
відповіді на претензію відповідач залишив вимоги позивача без
задоволення .
Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку майнових позовних
вимог сума коштів, які позивач просить повернути з бюджету,
становить 89872 грн. 64 коп. Дану суму позивач підтверджує
наданими інкасовими дорученнями відповідача.
До матеріалів справи залучена надана позивачем розшифровка
інкасових доручень ДПІ у Н-ському районі М.Києва № УУУ від
ХХ.ХХ.98р. та № УУУУ від ХХ.ХХ.98р., в якій зазначено, що позивач
визнає суму донарахованого збору у розмірі 8652,16 грн. та суму
пені у розмірі 1538,6 грн. Враховуючи те, що відповідно до
визнаної позивачем суми донарахованого збору з позивача підлягають
стягненню фінансові санкції у розмірі 100 відсотків від суми
донарахованого збору, позовні вимоги в частині повернення
позивачеві списаних відповідачем сум підлягають задоволенню
частково у слідуючому порядку:
- 24366грн. 14 коп. (30%) підлягають стягненню з відповідача;
- 56854 грн. 34 коп. (70%) підлягають поверненню з бюджету.
Керуючись ст. 33, 49, 77, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі М.Києва від ХХ.ХХ.1998 р. №УУ та від ХХ.ХХ.1998 р.
№УУУ.
Стягнути з ДПІ у Н-ському районі М.Києва на користь ЗАТ "ХХХ "
24366 грн. 14 коп. списаних коштів та 1218,31 грн. державного
мита.
Видати наказ.
Зобов`язати ДПІ у Н-ському районі М.Києва виконати дії щодо
повернення з бюджету ЗАТ " ХХХ " 56854 грн. 34 коп. списаних
коштів.
Повернути ЗАТ " ХХХ " з державного бюджету 2842 грн. 71 коп.
державного мита, надмірно сплаченого згідно платіжних доручень №
УУУУУ від ХХ.ХХ.98р. та № УУУУУ від ХХ.ХХ.98р., які знаходяться в
матеріалах справи.
В іншій частині у позові відмовити.