Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА

                             РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.1998р.

За позовом Українського державного підприємства " ХХХ "

До ДПІ Н-ського М.Києва

Про визнання недійсним рішення

Представники

від позивача:Присутні

від відповідача:Присутні

Суть спору:

заявлено позов  про про визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.97р.№

У  з  тих   підстав,що   воно   не   відповідає   вимоги   діючого

законодавства.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує і посилається на те,що

відповідач є суб`єктом сплати податку на землю.

Матеріалами справи встановлено:

Відповідачем в серпні  1997р.  була  проведена  перевірка  повноти

обчислення  та  своєчасності  внесення до бюджету плати за землю,в

результаті якої був складений акт від ХХ.ХХ.97.

В акті зазначено,що згідно з Наказом Міністра  транспорту  України

№УУ  від  ХХ.ХХ.96р.  та  акту  прийому-передачі позивач отримав в

оперативне   користування   виробничі   приміщення   за   адресою:

м.Київ,вул.Н-ська,1.

З моменту отримання зазначених приміщень в оперативне користування

позивач плату за землю не вносить.

За неподачу розрахунків  земельного  податку  за  1996,1997р.р.,за

несплату   земельного   податку   позивачу  донараховане  податок,

фінансові санкції,та пеня в загальному розмірі 94947грн.27коп.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем по  відношенню

позивача   було   винесено  оспорюване  рішення,згідно  з  яким  з

відповідача  підлягають  стягненню  фінансові  санкції  у  розмірі

56331,54грн.

Згідно зі  ст.30   Земельного  Кодексу   України  ( 561-12 ) (561-12)
        .  При

передачі    підприємствами    будівель     та     споруд     іншим

організаціям,разом  з  цими  об`єктами  до  них  переходить  право

користування земельною  ділянкою  на  якій  знаходяться  зазначені

будівлі.

Таким чином,  посилання відповідача на те,що він не може вважатись

суб`єктом сплати цього податку з тих підстав,що він до даного часу

не отримав акт на право користування землею є безпідставним.

Згідно довідки  про  плату за землю від ХХ.ХХ.98р.  за №УУ виданої

Київським міським управлінням земельних ресурсів,розмір  земельної

ділянки  яку  займає  позивач  складає  7012,10кв.м.,функціональне

використання цієї ділянки в довідці зазначено - землі транспорту.

Саме з цих розмірів  і  виходив  відповідач  обраховуючи  позивачу

податок на землю.

Посилання позивача  на рішення Н-ського районного суду М.Києва від

ХХ.ХХ.97р.  по  справі  за  скаргою  директора  на  постанову  про

накладення  адміністративного  стягнення за порушення не може бути

прийнято арбітражним судом до уваги,оскільки згідно зі  ст.35  АПК

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , підставою  для  звільнення від доказування є

рішення суду з цивільної справи,  що набрало  законної  сили  щодо

фактів  ,які  встановлені  судом  і  мають  значення для вирішення

спору.

Рішенням Н-ського районного суд  М.Києва  факт  не  встановлювався

(глава  37  ЦПК  України  регулює питання щодо встановлення фактів

,які мають юридичне значення).

Враховуючи викладене,суд приходить до висновку про  те,що  позовні

вимоги не можна визнати обгрунтованими і тому в позові відмовляє.

Керуючись ст.ст.49,82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.