АРБІТРАЖНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                        П О С Т А Н О В А

 26.09.97                                         Справа N 9/151-д

     Заступником голови арбітражного суду Рівненської  області  за
заявою  ВАТ  "Рівнериба"  про  перегляд  рішення арбітражного суду
Рівненської області від 10 червня 1997 року за позовом  Відкритого  
акціонерного  товариства  "Рівнериба"  до  АП  АКБ  "Україна"  про  
визнання  недійсними  договору  кредиту  N  48  від 30.05.96 р. та 
договору  застави  N 7  від  30.05.96 р.,  скасування  виконавчого 
напису нотаріуса за зазначеними договорами встановлено таке.

     Рішенням арбітражного суду Рівненської області  від  10.06.97
р.  у  справі  N 9/151-д  в  позові  ВАТ  "Рівнериба" про визнання  
недійсними  договору  кредиту  N  48 від 30.05.96 р.  та  договору 
застави  N  7  від  30.05.96  р.  відмовлено.   Позов   в  частині 
скасування  виконавчого  напису  приватного нотаріуса Рівненського
міського  та  районного  округу  від  28.01.97  р.  про  безспірне
списання  заборгованості  за кредитним договором N 48 від 30.05.96
р. залишено без розгляду.

     У заяві  щодо  перевірки  рішення  арбітражного  суду позивач
просить його скасувати,  позов задовольнити,  оскільки арбітражний
суд  не  має  права  вирішувати  спір  до закінчення розслідування
кримінальної справи стосовно  колишнього  директора,  яка  вчинила
шахрайство з кредитними ресурсами,  перевищила свою компетенцію по
укладанню договорів.

     З матеріалів справи і рішення арбітражного  суду  вбачається,
що  АКБ "Україна" та ВАТ "Рівнериба" уклали кредитний договір N 48
від 30.05.96 р.  про надання кредиту в сумі 20 млрд.  крб.,  строк
погашення  якого минає 20.11.96 р.  Кредит цільовий - на придбання
оселедців свіжоморожених.

     Кредит видавався  під  заставу  (договір  застави  N  7   від
30.05.96  р.).  Предметом  застави  є  власність  ВАТ  "Рівнериба"
(рибообробний  цех,  фінський  холодильник,  машинне   відділення,
градирня) загальною вартістю 33,416 млн. крб. У встановлений строк
(до 20.11.96 р.) кредит не повернуто.

     Приватним нотаріусом 28.01.97 р.  вчинено напис про безспірне
стягнення  з позивача заборгованості за кредитним договором у сумі
200000 грн.  та процентів за користування кредитом  у  сумі  40383
грн. 27 коп.

     Доводи позивача,  що  договори укладені колишнім керівником з
перевищенням  повноважень,  не  можуть  бути  прийняті  до  уваги.
Відповідно   до   статті   47  Закону  України  "Про  господарські
товариства" ( 1576-12   ) (1576-12)
           виконавчим   органом   акціонерного
товариства,  який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є
правління   або   інший   орган,  передбачений  статутом.  Роботою
правління керує його голова,  який  призначається  або  обирається
відповідно  до  статуту акціонерного товариства.  Голова правління
акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати  дії
від імені товариства (стаття 48 Закону).

     Статутом ВАТ  "Рівнериба"  (п.  2.3)  передбачено  здійснення
директором  керівництва  поточною  діяльністю   товариства,   крім
вирішення тих питань,  що належать до компетенції загальних зборів
акціонерів.  Загальні збори акціонерів можуть винести рішення  про
передачу частини належних їм прав до компетенції директора. Згідно
зі статутом  (п.  3.1)  директор  мав  право  самостійно  укладати
господарчі договори на суму,  що не перевищує 20 тис. доларів США,
інші договори потребували затвердження загальними  зборами.  Отже,
директор  ВАТ  "Рівнериба"  мав  право  укладати договори на суму,
еквівалентну 100000 доларів  США,  що  підтверджується  витягом  з
протоколу зборів акціонерів ВАТ "Рівнериба" від 14.11.95 р.

     Стаття 48  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
         визначає
загальне правило визнання  недійсними  угод,  що  не  відповідають
вимогам закону.  За змістом та формою укладені договори кредиту та
застави відповідають вимогам статей 153,  154  Цивільного  кодексу
України.

     Договір, укладений головою правління (директором) на суму, що
перевищує обумовлену статутом, у випадку наступного незатвердження
його  загальними зборами,  не може вважатись недійсним на підставі
статті 41   Закону   України   "Про    господарські    товариства"
( 1576-12  ) (1576-12)
        .  Цей  закон  не зобов'язує вказаних осіб виносити на
затвердження загальних  зборів  договори  на  суму,  що  перевищує
обумовлену  статутом.  Голова правління акціонерного товариства не
має  права  скликати  загальні   збори   товариства   за   власною
ініціативою. Загальні збори скликаються за ініціативою акціонерів.

     Порушення кримінальної  справи  відносно колишнього директора
акціонерного товариства не є перешкодою до  вирішення  арбітражної
справи,  оскільки  відповідальність  несе  юридична  особа,  що не
позбавляє її права звернутись до фізичної  особи  (працівника)  за
відшкодуванням   збитків   на  загальних  підставах,  передбачених
законодавством.

     Таким чином,  підстав  для  зміни  або   скасування   рішення
арбітражного суду Рівненської області від 10.06.97 р. за N 9/151-д
не вбачається.

     Керуючись статтями   106-108   Арбітражного    процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  заступник голови арбітражного суду
Рівненської області П О С Т А Н О В И В:

     Рішення арбітражного  суду  Рівненської  області   у   справі
N 9/151-д від 10.06.97 р. залишити без змін.

 "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 1, 1998 р.