АРБІТРАЖНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
18.08.97 Справа N 2718/8-81
Про перевірку рішення в порядку нагляду
Голова арбітражного суду, розглянувши заяву Промінвестбанку
України в особі Московського відділення в м. Харкові про перевірку
рішення арбітражного суду Харківської області від 30.05.97 р.
за позовом ВАТ "Універмаг "Харків" до НБУ в особі Харківського
облуправління Промінвестбанку України в особі Московського
відділення в м.Харкові про стягнення 51118 грн. 53 коп., встановив
таке.
Рішенням арбітражного суду позов задоволено, з УАК ПІБ
стягнуто 51392 грн. за мотивом припинення чинності договору на
інкасацію грошових засобів між позивачем і НБУ, відсутності в
договорах на розрахунково-касове обслуговування між позивачем і
ПІБ умови про оплату послуг за інкасацію виторгу, списання сум без
згоди позивача через відсутність права на це. НБУ з числа
відповідачів виключений в зв'язку з недоведеністю ПІБ своєчасного
повідомлення НБУ про неправомірне зарахування грошей на його
рахунок.
Промінвестбанк просить рішення скасувати і передати справу на
новий розгляд, посилаючись на його необгрунтованість внаслідок
неповного дослідження обставин.
Відповідач вважає, якщо грошові засоби отримані НБУ, то
відповідно до ст. 469 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
при
безпідставному їх отриманні обов'язок по їхньому поверненню лежить
саме на ньому. ПІБ посилається також на Правила N 7 ведення
бухгалтерського обліку і звітності в установах банків СРСР від
30.09.87 р. ( v0007400-87 ) (v0007400-87)
, п. 8 яких передбачає, що власник
рахунку зобов'язаний протягом 20-ти днів після отримання
бухгалтерських документів повідомити про суми, помилково
зараховані у дебет рахунку. При неотриманні в означений термін
заперечень щодо здійснених бухгалтерських операцій залишок коштів
на рахунку вважається підтвердженим. Оскільки позивачем це
зобов'язання не виконано, він не має права вимагати повернення
грошей. Окрім цього, в рішенні суду, на думку ПІБ, не дано оцінку
перерахуванню позивачем ПІБ сум за інкасацію виторгу (платіжні
доручення від 23.06.94 р., 30.01.95 р., 30.05.95 р., 23.10.95 р.).
НБУ просить рішення залишити без змін, зважаючи на обов'язок
ПІБ оплачувати послуги НБУ по інкасації виторгу на підставі
договору і відповідальності за безперечне списання (пункти 8, 144
Інструкції N 7 ( v0204500-96 ) (v0204500-96)
).
Позивач відгук на заяву про перевірку не направив.
У матеріалах справи представлені такі документи:
1) договори НБУ з ПІБ на інкасацію грошових засобів N 190 від
09.06.89 р.; N 190 від 26.07.95 р., якими передбачена оплата
послуг за інкасацію (л.с. 30, 70);
2) договори позивача з ПІБ на розрахунково-касове
обслуговування, в яких не обумовлений обов'язок позивача
оплачувати послуги по інкасації (л.с. 9, 41, 45);
3) меморіальні ордери на списання грошових засобів ПІБ з
позивача і зарахування їх на рахунок НБУ в період з березня 1994
р. по лютий 1997 р.
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
права і обов'язки сторін у справі виникають із законодавства або
договорів. ПІБ не надав доказів наявності у нього права на
отримання оплати у позивача за інкасацію грошей, основаного на
законі або договорі.
У Положенні про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України від 24.05.93 р. ( v_116500-93 ) (v_116500-93)
і Інструкції N 7
від 02.08.96 р. ( v0204500-96 ) (v0204500-96)
, затверджених Правлінням НБУ,
зазначено, що безперечне списання коштів здійснюється у випадках,
передбачених чинним законодавством України, а також наведений
перелік нормативних актів, за якими допускається таке списання. В
Правилах N 7 ( v0007400-87 ) (v0007400-87)
, на які посилається ПІБ як на
нормативний акт, що передбачає право банку на безперечне списання
коштів, не обумовлено право обслуговуючого банку на списання з
рахунку клієнта будь-яких коштів без згоди клієнта. Вищий
арбітражний суд України листом від 05.03.92 р. за N 01-8/303
( v_303800-92 ) (v_303800-92)
дав роз'яснення, що при списанні в безакцептному
порядку з організації сум у випадках, коли законом таке право не
надане, позов про зворотне стягнення безпідставно списаних сум
підлягає задоволенню без розгляду заперечень відповідача по суті
спору.
Викладене свідчить, що доводи ПІБ безпідставні, рішення у
справі відповідає чинному законодавству і обставинам спору.
Оскільки НБУ по даному спору не може бути відповідачем,
резолютивна частина рішення підлягає уточненню.
Керуючись статтями 106-108 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, арбітражний суд П О С Т А Н О В И В:
1. Пункт 1 резолютивної частини рішення викласти так: "У
позові до НБУ відмовити".
2. В решті рішення залишити без змін і уточнень.
3. Вважати недійсною постанову від 02.07.97 р. про зупинення
виконання рішення.
"Вісник Вищого арбітражного суду України", N 1, 1998 р.