АРБІТРАЖНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
28-30.05.97 Справа N 2718/8-81
Про повернення неправомірно списаних коштів
За позовом відкритого акціонерного товариства "Універмаг "Харків"
до 1) Харківського обласного управління Національного
банку України;
2) Московського відділення Промінвестбанку
в м. Харкові
Суть справи: позивач просить стягнути з відповідача
неправомірно списані з його розрахункового рахунку кошти у сумі
48270 грн. 27 коп., а також пеню в сумі 1392 грн.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників
сторін, суддя встановив, що позивач - відкрите акціонерне
товариство "Універмаг "Харків" (надалі - ВАТ "Універмаг "Харків")
просить стягнути з належного відповідача неправомірно списані з
його розрахункового рахунку грошові засоби в розмірі 48270 грн. 27
коп., а також пеню за несвоєчасне повернення цих засобів за період
з 1 жовтня 1996 р. по 2 квітня 1997 р. і пеню за неправомірне
списання грошових засобів згідно з договором в сумі 1392 грн. Свої
вимоги позивач мотивує тим, що в квітні 1989 року універмаг
"Харків" (правонаступником майнових прав і обов'язків якого є
позивач) і Харківське обласне управління інкасації Держбанку СРСР
уклали безстроковий договір на збір грошового виторгу, обумовивши
вартість послуг останнього у розмірі 54 коп. з кожної тисячі
карбованців. Додаткових угод до договору про зміну ставки оплати
послуг або про припинення чинності цього договору сторони не
укладали. Однак Московське відділення ПІБ в м. Харкові своїми
меморіальними ордерами в беззаперечному порядку списувало з
розрахункового рахунку позивача грошові засоби в зазначеній вище
сумі, виходячи з розрахунку 0,9% від зданих йому грошових засобів.
Перший відповідач - Національний банк України в особі
Харківського обласного управління (надалі - ХОУ НБУ) - позовні
вимоги не визнав, вважаючи себе неналежним відповідачем, оскільки
прямі відношення між універмагом "Харків" і Харківським обласним
управлінням інкасації були припинені після укладення між цим
управлінням і Московським відділенням ПІБ договору N 190 про
інкасацію і доставку грошових засобів, згідно з яким Московське
відділення ПІБ оплачувало послуги по інкасації грошових засобів за
тарифами, погодженими зі сторонами договору. Таким чином, ХОУ НБУ
стверджує, що не має жодного відношення до факту списання грошових
засобів позивача.
Другий відповідач - Московське відділення Промінвестбанку в
м. Харкові (надалі - Московське відділення ПІБ) - вважає, що
списані їм грошові засоби з розрахункового рахунку позивача
зараховувалися на рахунок відділу інкасації ХОУ НБУ, тому вимоги
про їхнє повернення повинні ставитися саме до ХОУ НБУ. Однак
Московське відділення ПІБ, незважаючи на вимоги суду, не подало
жодного належним чином оформленого документа на обгрунтування
своєї позиції.
Наведені сторонами докази та інші документи, а також
пояснення їхніх представників у судових засіданнях свідчать про
те, що 20 квітня 1989 року між Харківським обласним управлінням
інкасації і державним підприємством "Універмаг "Харків" був
укладений договір на збір грошових засобів, згідно з яким
управління зобов'язалося виконувати інкасацію грошового виторгу
універмагу, а останній повинен був оплачувати надані послуги за
тарифом 54 коп. з кожної тисячі карбованців. Даний договір був
укладений на невизначений термін. 10 червня 1989 року своїм листом
за N 82 управління сповістило універмаг про те, що в зв'язку з
укладенням з Московським відділенням ПІБ в м. Харкові договору від
9 червня 1989 року за N 190 на інкасацію спецкаси при універмазі
воно вважає раніше укладений договір недійсним.
Разом з тим в період з квітня 1994 року по 5 березня 1997
року Московське відділення ПІБ в м. Харкові (де знаходиться
розрахунковий рахунок позивача) своїми меморіальними ордерами та
іншими банківськими проводками в беззаперечному порядку списувало
з цього рахунку грошові засоби на загальну суму 51108 грн. 79 коп.
Означені дії відповідач виконував без будь-яких правових або
договірних підстав, оскільки укладені ним з позивачем договори на
розрахунково-касове обслуговування від 3 жовтня 1994 року N 217,
від 1 липня 1995 року N 114, від 1 лютого 1997 р. N 1/97 не
передбачають окремої плати за послуги по інкасації грошової
виручки позивача і відповідного тарифу за ці послуги в розмірі
0,9% від суми інкасованих грошових засобів. Укладений договір між
позивачем і Харківським обласним управлінням інкасації фактично
був припинений, оскільки сторони не виконували своїх зобов'язань
за цим договором і жодна з них не ставила питання про поновлення
виконання цих зобов'язань.
За таких встановлених судом фактичних обставин суд вважає, що
позовні вимоги обгрунтовані, відповідають чинному законодавству і
підлягають задоволенню за такими підставами:
1) відповідно до статті 161 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у
встановлені терміни згідно із законодавством та умовами договору;
2) згідно зі статтею 162 цього ж Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння зміна умов договору не допускається. Умови жодного з
договорів на розрахунково-касове обслуговування, укладені між
позивачем і другим відповідачем, не передбачали обов'язку позивача
сплачувати за послуги другого відповідача по інкасації грошових
коштів, що здаються.
3) за порушення статті 33 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Московське відділення ПІБ в м. Харкові не
надало доказів придбання ним права на безспірне списання грошових
засобів з рахунку позивача, як і доказів досягнення ними угоди
щодо розміру тарифу по оплаті цих послуг, а також не надано
доказів того, що відповідно до статті 164 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
на нього, як на третю особу, було покладено
такий обов'язок, що випливає з інших договорів позивача. Тому
згідно зі статтею 469 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
саме
Московське відділення ПІБ в м. Харкові має повернути безпідставно
придбані грошові засоби в сумі 50000 грн. 86 коп. При цьому суд
приймає до уваги ту обставину, що відносно стягнення суми в
розмірі 1107 грн. 93 коп., незаконно списаних другим відповідачем,
пропущено строк позовної давності, а позивач не звертався з
клопотанням про його відновлення і не надав достатніх доказів
поважності причин відносно пропуску цього терміну.
Вимоги позивача про стягнення на його користь пені в сумі
1392 грн., виходячи з умов п. 9 договору від 1 лютого 1997 року,
внаслідок неправильного списання з розрахункового рахунку грошових
коштів з вини банка, суд залишає без задоволення, оскільки позивач
не надав суду розрахунку пені, що стягувалася за період з 2 жовтня
1996 року по 2 квітня 1997 року.
Твердження Московського відділення ПІБ в м. Харкові про те,
що ХОУ НБУ є отримувачем незаконно списаних їм грошових засобів з
розрахункового рахунку позивача, а тому повинно відповідати по
заявленим позовним вимогам, не відповідають чинному законодавству
України. Відповідно до наданих відповідачами документів саме між
ними існували договірні відношення щодо інкасації грошових
засобів, що одержані від клієнтів Московським відділенням ПІБ в м.
Харкові, і саме останнє зобов'язане було оплачувати послуги, що
надавались першим відповідачем, виходячи з погодженого між ними
тарифу.
Московське відділення ПІБ в м. Харкові не надало доказів
того, що ХОУ НБУ було відомо про джерела грошових засобів, які
здаються йому на інкасацію і за відсутності прямих договірних
зв'язків з позивачем зобов'язане було вирішити питання про
своєчасне повернення безпідставно отриманих грошових засобів. Як
пояснили представники відповідача в судовому засіданні, ХОУ НБУ
інкасувало грошові засоби, отримані Московським відділенням ПІБ в
м. Харкові за відповідний період, і не могло знати про склад
клієнтів банку, з яких Московським відділенням ПІБ в м. Харкові
безпідставно списувалися грошові засоби в оплату за послуги, що
надавало ХОУ НБУ по інкасації грошових засобів. Саме за цих причин
ХОУ НБУ підлягає виключенню з числа відповідачів у цій справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82-88
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
арбітражний суд В И Р І Ш И В:
1. Виключити з числа відповідачів у цій справі Національний
банк України в особі його Харківського обласного управління.
2. Позов задовольнити частково. Стягнути з Українського
акціонерно-комерційного промислово-інвестиційного банку в особі
його Московського відділення в м. Харкові на користь ВАТ
"Універмаг "Харків" безпідставно привласнені ним 50000 грн. 86
коп. і пені в розмірі 1392 грн., а також на сплату державного мита
2555 грн. 44 коп., всього в сумі 53948 грн. 30 коп. Іншу частину
позову залишити без розгляду.
"Вісник Вищого арбітражного суду України", N 1, 1998 р.