Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
             про перевірку рішення в порядку нагляду
 
2000р.
 
Голова Арбітражного суду м.  Києва розглянув  заяву  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  (ТОВ)  "УУУ"  про  перевірку  рішення
Арбітражного суду м.  Києва від  ХХ.ХХ.99  р.  №У/УУУ  за  позовом
Державно акціонерного  спеціалізованого імпортно-експортного банку
"ХХХ" до ТОВ "УУУ" про стягнення 123465.58 грн.
 
Рішенням Арбітражного  суду  М.Києва  від  ХХ.ХХ.1999  року  позов
задоволено.  З  поточного  рахунку ТОВ УУУ на користь ДАСІЕБ "ХХХ"
-стягнуто 37765,18 грн. основного боргу, 26026,23 грн. несплачених
відсотків   за   користування   кредитом,  8726,84  грн.  пені  за
несвоєчасне повернення кредиту,  5000  грн.  пені  за  несвоєчасну
сплату відсотків за користування кредитом.
 
Відповідач (ТОВ "УУУ") оскаржив рішення суду, вважаючи його таким,
що не відповідає обставинам справи та наявним доказам.  Відповідач
не заперечує  щодо стягнення основного боргу в сумі 37765,18 грн.,
але в частині стягнення відсотків в сумі  26026,23  грн.  та  пені
просить рішення скасувати посилаючись на те.  що суд не прийняв до
уваги той факт.  що  в  позовній  заяві  позивач  просив  стягнути
відсотки за користування кредитом в сумі 9724,16 грн.,  а стягнуто
за рішенням було 26026.23 грн. При цьому позивач на збільшену суму
відсотків  за  користування  кредитом  претензію  не  пред'явив  в
порушення ст.ст. 6, 7 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Заявник також вважає,  що суд не врахував той факт,  що фактично з
вини  позивача  він  не  мав  змоги  повернути  своєчасно  кредит,
оскільки в зв'язку  з  неповерненням  позивачем  вантажної  масної
декларації  (наданої  йому  для  оформлення  забезпечення кредиту)
підприємство не мало можливості  відшкодувати  податок  на  додану
вартість,   а   потім  виконати  свої  зобов'язання  за  кредитним
договором.
 
Позивач (ДАСІЕБ "ХХХ" ) надав суду відзив на заяву відповідача,  в
якому, зокрема, зазначив, що оскільки, відповідач не виконав свого
зобов'язання по кредитному  договору,  у  відповідності  до  вимог
кредитного   договору  та  ст.  161   Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  їм цілком  на  законних  підставах  було  поставлене
питання  про  примусове  стягнення  з відповідача грошових коштів,
отриманих за кредитним договором,  відсотків за користування  цими
грошима та пені за неналежне виконання грошових зобов'язань. В цій
частині, позивач просить рішення суду залишити без змін.
 
Ухвалою суду від ХХ.ХХ.2000 року виконавче провадження по справі №
У/УУУ зупинено до закінчення перевірки рішення в порядку нагляду.
 
Перевіркою матеріалів справи встановлено:
 
- Між АБ ААА ,  правонаступником якого є ДАСІЕБ "ХХХ" (позивач) та
ТОВ  "УУУ"  (відповідач)  було  укладено  кредитний  договір   від
ХХ.ХХ.97  р.  №  УУ-У.У,  строк  дії  якого  було подовжено згідно
додаткових угод до договору  №№  1,  2,  3,  4.  5,  6,  7,  8  до
УУ.УУ.98р.  За  умовами  договору відповідачу було надано кредитну
лінію в розмірі 58000 грн.
 
Меморіальним ордером №  УУУУ  від  ХХ.ХХ.97  р.  відповідачу  були
перераховані  грошові кошти в сумі 37765,18 грн.  по вищевказаному
договору.
 
Відповідачем не  надано  доказів  повернення  грошових  коштів  за
кредитним  договором.  Заперечень  щодо стягнення 37765,18 грн.  у
відповідача немає.
 
Пунктом 2.4.4.  договору сторони встановили обов'язок  відповідача
сплачувати відсотки за користування кредитною лінією.
 
Згідно  статті   161   Цивільного   кодексу   України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в  установлений
строк відповідно до договору.
 
Відповідачем не  надано  обгрунтованих  причин звільнення його від
сплати відсотків,  тому рішення в частині стягнення  відсотків  за
користування кредитом обгрунтоване.
 
Твердження відповідача    про    порушення    позивачем   положень
доарбітражного  врегулювання  господарського   спору   в   частині
нарахування  відсотків  за  користування  кредитом  спростовуються
наданими позивачем  претензіями  від  ХХ.ХХ.97,  від  ХХ.ХХ.98  та
доказами   ознайомлення  з  ними  відповідача,  в  яких  викладено
пропозиції сплатити відсотки за користування грошовими коштами.
 
Крім того,  згідно роз'яснення Президії Вищого  арбітражного  суду
України  від  ХХ.ХХ.94  р.  №  УУ-У/УУУ при вирішенні питання щодо
вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору,  пов'язаного  зі
стягненням  процентів  за  використання  кредиту,  слід виходити з
того,  що  претензійний  порядок  вважається  додержаним,  якщо  у
претензії стягувач зазначив строк,  з якого повинні нараховуватись
проценти та сума, на яку вони нараховуються.
 
Що стосується стягнення судом  пені  то  слід  зазначити,  що  при
прийнятті  рішення,  на підставі ст.83 Арбітражного процесуального
кодексу України( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  суми пені були зменшені більш  ніж  в
два рази, з обгрунтуванням причин застосування зменшення.
 
Розрахунок пені,  наданий позивачем, здійснено з дотриманням вимог
ст.72 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Таким чином, оскільки факт неналежного виконання відповідачем умов
кредитного   договору   підтверджується   матеріалами   справи  то
застосування  до  нього   штрафних   санкцій.   передбачених   цим
договором, є правомірним.
 
За таких   умов   рішення  арбітражного  суду  відповідає  чинному
законодавству та матеріалам справи і скасуванню не підлягає,
 
Керуючись ст.ст.  106-108  Арбітражного   процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Рішення Арбітражного суду м.  Києва від ХХ.ХХ.99 р.  у справі №
У/УУУ залишити без змін.
 
 2. Ухвалу арбітражного  суду  м.  Києва  від  ХХ.ХХ.2000  р.  про
зупинення  виконавчого провадження у справі № У/УУУ визнати такою,
що втратила чинність.