Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2003 р.
Колегія суддів у складі:
Головуючого
при секретарі судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"ХХХ" на рішення Господарського суду міста Києва від ХХ.10.2003
у справі N 000
За позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи Т.
Про стягнення 1226765,80 грн.
за участю представників:
від позивача: присутні
від відповідача : присутні
Встановила:
Рішенням Господарського суду міста Києва від ХХ.10.2003 у справі
N000 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва у даній
справі Закрите акціонерне товариство "ХХХ" звернулось з
апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти
постанову, в якій стягнути з відповідача на користь позивача суму
основного боргу в розмірі 1226765,80 грн., вартість юридичних
послуг в розмірі 11235,00 грн., держмита в розмірі 1700,00 грн. та
850,00 грн. за розгляд справи в Господарському суді міста Києва та
Київському апеляційному господарському суді, витрати на
інформанійно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі
118,00 грн.
Свої доводи заявник (апелянт) аргументує тим, що судом першої
інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для
справи. Неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Т. у відзиві на
апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва
залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного
товариства "ХХХ" - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали
справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи,
що ХХ.01.2001 між Закритим акціонерним товариством "ХХХ" та
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Т. було
укладено договір купівлі-продажу N Х від ХХ.01.2001.
Відповідно до п. 1.1 даного договору Закрите акціонерне товариство
"ХХХ" (Продавець) зобов'язується поставити товарноматеріальні
цінності впродовж терміну дії Договору, а Суб'єкт підприємницької
діяльності - фізична особа Т. (Покупець) зобов'язується прийняти в
домовленій кількості та асортименті товар та провести його оплату
по мірі реалізації (п. 3.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання за договором
відповідачем були виконані не у повному обсязі. Сума
заборгованості складає 1226768,80 грн.
У зв'язку з цим, Закрите акціонерне товариство "ХХХ" ХХ.08.2003
надіслало заяву N ХХХ-2003, в якій вимагало погасити
заборгованість до ХХ.08.2003.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Т. на дану
заяву не відреагувала.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком
випадків, передбачених законом (ст. 162 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
).
Аргументуючи свої дії, відповідач посилається на укладення з
позивачем додаткової угоди, у відповідності до якої позивач взяв
на себе зобов'язання по відшкодуванню за свій рахунок витрат,
пов'язаних з реалізацією відповідачем товарів, отриманих від
позивача.
Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
за
договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно
у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і
сплатити за нього певну грошову суму.
Внесення додатковою угодою (у вигляді обміну листами між Закритим
акціонерним товариством "ХХХ" та Суб'єктом підприємницької
діяльності - фізичною особою Т.) зміни в умови договору стосовно
проведення розрахунків між сторонами не відповідає правовій
природі договору купівлі-продажу, оскільки відшкодування за свій
рахунок витрат, пов'язаних з реалізацією відповідачем товарів,
отриманих від позивача суттєво відрізняється від умов договору
купівлі-продажу та суперечить самому предмету договору
купівлі-продажу.
Крім того, ця додаткова угода суперечить статутній діяльності
підприємства, а саме п. 2.1 Статуту позивача метою створення і
діяльності товариства є отримання прибутку шляхом ефективного
використання вкладеного капіталу для забезпечення виплати
дивідендів акціонерам товариства.
Також слід зазначити, що лист Голови Правління ЗAT "ХХХ" від
ХХ.01.2001 не відповідає вимогам Протоколу зборів акціонерів ЗАТ
"ХХХ" N Х/1 від ХХ.12.1999 щодо оформлення та реєстрації
кореспонденції.
Як вбачається з матеріалів справи при написанні листа від
ХХ.01.2001 Голово Правління ЗАТ "ХХХ" Т. не було використано бланк
підприємства, тоді як всі інші переписки велись саме на бланках
підприємства.
Також надані відповідачем акти звірки взаєморозрахунків - не
скріплені печатками обох сторін.
Таким чином, суд не приймає до уваги вищезазначені документи,
оскільки вони викликають сумнів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про
невідповідність додаткової угоди до договору купівлі-продажу N Х
від ХХ.01.2001 вимогам діючого законодавства. Дана обставина є
підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною відповідно
до ст. 48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Що до відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою юридичних
послуг в розмірі 11235,00грн., то в цій частині позов не підлягає
задоволенню у зв'язку з наступним:
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у складі судових витрат передбачає витрати пов'язані з
оплатою послуг адвоката.
Відповідно до цієї статті та статті 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
відшкодовуються не
будь-які витрати на оплату послуг адвоката, а лише ті, які сторона
понесла в зв'язку з розглянутою справою.
Таким чином, вимоги вищеназваних статей Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
розповсюджується на
оплату послуг адвоката.
З рахунку-фактури N ХХХ8 від ХХ.08.2003 та платіжного доручення N
Х4 від ХХ.08.2003 вбачається, що оплата здійснена за юридичні
послуги, які згідно доручення від ХХ.07.2003 надав І. І. є
суб'єктом підприємницької діяльності (див. Свідоцтво про державну
реєстрацію).
Саме перерахування коштів суб'єкту підприємницької діяльності
свідчить про надання не адвокатських, а юридичних послуг суб'єкта
підприємницької діяльності, тому підстав для відшкодування судових
витрат на суму 11235,00 грн. не вбачається.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від
ХХ.10.2003 у справі N 000 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та п. 1
ст. 83, ст. ст. 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів -
Постановила:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від ХХ.10.2003 у справі
N 000 скасувати.
2. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
задовольнити частково.
3. Визнати недійсними зміни до договору купівлі-продажу N Х від
ХХ.01.2001 внесені листом Голови Правління ЗАТ "ХХХ" Т. від
ХХ.01.2001.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
Т. (місто К-в, вул. М. З-го, 121, кв. 31 ) на користь Закритого
акціонерного товариства "ХХХ" (місто К-в, вул. Л-би, 93,)
1226765,80 грн. основного боргу, 2550,00 грн. державного мита,
118,00 грн. на інформаційно технічне забезпечення судового
процесу.
В частині відшкодування шкоди на оплату юридичних послуг в розмірі
1235,00 грн. відмовити.
5. Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати наказ
відповідно до п. 4 резолютивної частини даної постанови.
6. Справу N 000 повернути Господарському суду міста Києва.