ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
 
                          Р І Ш Е Н Н Я
 
                       04.11.2002  N 18/309
 
 
                             (Витяг)
 
     Обставини справи:
 
     Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить визнати
недійсним  рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку (далі  -  Комісія)  від  14.03.2002  р.  N  88  ( z0332-02 ) (z0332-02)
        
(далі -Рішення),   зареєстроване   Міністерством  юстиції  України
04.04.2002 р. N 332/6620.
 
     Позивач, ЗАТ "Оболонь",  ЗАТ "Фармацевтична  фірма  "Дарниця"
вважають,  що  прийняте  відповідачем  Рішення  суперечить чинному
законодавству  України  та   прийняте   з   перевищенням   наданих
законодавством  України  Державній  комісії  з  цінних  паперів та
фондового ринку України повноважень,  а з  окремих  питань  -  без
необхідних повноважень.
 
     Позивач та  треті  особи  з  самостійними вимогами на предмет
спору вважають,  що оскільки вони є емітентами акцій,  то  вказане
Рішення  поширює  на  них  свою  дію,  а його виконання порушує їх
охоронювані законом права та інтереси.
 
     Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач та треті особи
з  самостійними  вимогами  на предмет спору вважають,  що згідно з
Законом України "Про державне регулювання ринку цінних  паперів  в
Україні" ( 448/96-ВР   ) (448/96-ВР)
           Комісії   (відповідачеві)  не  надано
повноважень  розробляти  і  затверджувати  нормативні  акти   щодо
річного  звіту  емітента,  а  саме складу інформації,  яка повинна
подаватися емітентами,  її форми та  способу  передачі,  форми  та
способу її оприлюднення.
 
     Посилаючись на  норми  Закону  України  "Про  цінні  папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        ,  яким врегульовано зміст річного звіту
(частина  друга  ст.  24),  спосіб  та  терміни його оприлюднення,
порядок його подання (частина перша  ст.  24),  позивач  та  треті
особи  з  самостійними  вимогами  на  предмет  спору вважають,  що
додаткове регулювання цих питань підзаконним актом, яким є Рішення
Комісії, і всупереч нормам названого Закону є достатньою підставою
для визнання такого акта недійсним.
 
     Крім того,  на  їх  думку,  оспорюване   Рішення   суперечить
Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         (ст.  19,  120,  134),  Закону
України "Про підприємства в  Україні"  ( 887-12  ) (887-12)
          (ст.  29-30),
Закону  України  "Про  державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         (ст.  1-8), Закону України "Про аудиторську
діяльність" ( 3125-12   ) (3125-12)
           (ст.   14),   Закону   України  "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14  ) (996-14)
        
(ст. 11-14), Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
         (ст. 19).
 
     На думку позивача та третіх осіб,  з самостійними вимогами на
предмет спору   надання  додаткової  інформації,  не  передбаченої
ст. 24  Закону  України  "Про  цінні  папери  і   фондову   біржу"
( 1201-12  ) (1201-12)
        ,  яка  не  підпадає  під  визначення  бухгалтерського
обліку,  статистичної   звітності   та   адміністративних   даних,
відповідно до ст.  29 Закону України "Про підприємства в  Україні"
( 887-12   ) (887-12)
        ,   є  порушенням  їх  права  на  комерційну  таємницю
відповідно до ст. 30 Закону України "Про підприємства в Україні".
 
     Пунктом 10  ст.  7  Закону  України "Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР  ) (448/96-ВР)
          передбачено  право
Комісії  встановлювати  тільки  порядок складання адміністративних
даних,  відповідно до чинного законодавства України,  повноваження
щодо  встановлення  порядку  їх  подання  і  оформлення  у Комісії
відсутні.  При цьому вони вважають,  що Комісія  не  віднесена  до
державних органів,  яким вони зобов'язані надавати адміністративні
дані.
 
     Разом з тим,  на їх думку,  вимоги відповідача про  складання
річного  звіту  в  електронній формі не передбачено ст.  24 Закону
України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        , норми якої
встановлюють   паперову   форму   звіту,   оскільки  він  підлягає
опублікуванню в друкованому органу.
 
     Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку  позовні
вимоги  позивача та третіх осіб з самостійними вимогами на предмет
спору не визнає,  оспорюване Рішення вважає таким,  що прийняте  в
межах   наданих  їй  повноважень  і  не  суперечить  законодавству
України.
 
     При цьому відповідач посилається на  Положення  про  Державну
комісію  з  цінних паперів та фондового ринку,  затверджене Указом
Президента України від 14.02.97 р.  N 142 ( 142/97  ) (142/97)
          та  Указом
Президента України від 25.09.2002 р.  N 861 ( 861/2002 ) (861/2002)
        , ст. 2, 5
Закону України "Про державне регулювання ринку  цінних  паперів  в
Україні" ( 448/96-ВР  ) (448/96-ВР)
        ,  згідно  з  якими  на  Комісію покладено
обов'язок  по  здійсненню  державного  регулювання  ринку   цінних
паперів.
 
     Статтею 3  Закону  визначені  форми  державного  регулювання,
зокрема:  прийняття  актів  законодавства  з   питань   діяльності
учасників ринку цінних паперів,  встановлення правил та стандартів
здійснення операцій на ринку цінних  паперів  та  контроль  за  їх
дотриманням;  проведення інших заходів щодо державного регулювання
і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
 
     У судовому засіданні відповідач підкреслив,  що прийняте  ним
Рішення  не  відноситься  до категорії адміністративних даних і не
встановлює порядок їх складання, оформлення та подання.
 
     На його думку,  затверджене Рішення  прийнято  відповідно  до
повноважень,  наданих п.  15 ст.  7,  п.  13 і п.  20 ст. 8 Закону
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в  Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
        , відповідно до норм якого Комісія встановлює порядок
складання    адміністративних    даних   відповідно   до   чинного
законодавства України,  вимоги  та  стандарти  щодо  обов'язкового
розкриття   інформації   емітентами  та  особами,  які  здійснюють
професійну  діяльність  на  ринку   цінних   паперів,   забезпечує
створення  інформаційної  бази  даних  про  ринок  цінних  паперів
відповідно  до  чинного  законодавства,  розробляє  і   затверджує
питання,  що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання
нормативні акти, здійснює сертифікацію програмного забезпечення та
встановлює вимоги до програмних продуктів на фондовому ринку.
 
     Оспорюване Рішення  прийняте   з   урахуванням   непоодиноких
звернень  -  скарг  учасників  акціонерних  товариств  на  дії  їх
правлінь,  які не надають своїм акціонерам повної  та  достовірної
інформації   про   діяльність   акціонерних   товариств,  з  метою
скасування  такої  практики,  а  також  з   метою   захисту   прав
інвесторів.
 
     Державний комітет   статистики   України   у  своєму  відзиві
зазначив, що Рішення, прийняте Відповідачем, було погоджено ним на
виконання ст.   16   Закону   України  "Про  державну  статистику"
( 2614-12 ) (2614-12)
        ,  яка  передбачає  обов'язкове  погодження  в  органах
державної  статистики  методології  та  звітної  документації,  що
пов'язані із збиранням та використанням адміністративних даних.
 
     Розглянувши документи і матеріали,  додані до позовної заяви,
заслухавши   пояснення  представників  сторін,  всебічно  і  повно
з'ясувавши  всі  обставини  справи,  оцінивши  докази,  які  мають
значення для вирішення спору, суд встановив:
 
     Державна комісія   з   цінних   паперів  та  фондового  ринку
14.03.2002 р. прийняла рішення N 88 ( z0332-02 ) (z0332-02)
        , яким затверджені
Вимоги  до річного звіту емітентів цінних паперів (далі - Вимоги).
Міністерством  юстиції  України  4  квітня  2002  року   здійснена
реєстрація вказаного Рішення за N 332/6620.
 
     Згідно з  преамбулою  підставою для прийняття Рішення вказано
п.  10 та 15 ст.  7 Закону України "Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         на виконання вимог ст.  24
Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        .
 
     Комісія своїм Рішенням зобов'язала позивача та третіх осіб  з
самостійними вимогами на предмет спору:
     - складати  річний  звіт  шляхом  заповнення таблиць та форм,
встановлених Комісією (п. 2.1.1 Вимог ( z0332-02 ) (z0332-02)
        );
     - підтвердити річний баланс та довідку  про  фінансовий  стан
аудиторським висновком згідно з вимогами Комісії (п. 2.1.6 Вимог);
     - подати   копію   протоколу   загальних   зборів,   на  яких
вирішувалось     питання     щодо     затвердження     результатів
фінансово-господарської діяльності   емітента   за   звітний   рік
(п. 2.1.7 Вимог);
     - складати річний  звіт  у  паперовій  та  електронній  формі
(п. 2.1.2 - 2.1.5 Вимог);
     - надіслати     опублікований     річний     звіт     кожному
акціонеру -  держателю  іменних  акцій  або  його  оприлюднити  на
WEB-сайті  одного  з  інформаційних  агентств,  з  яким  Державною
комісією укладено договір (п. 1.8 Вимог);
     - оприлюднити річний звіт на WEB-сайті одного з інформаційних
агентств,  з  яким  Комісією  укладено  договір  про  оприлюднення
інформації на фондовому ринку України,  або на WEB-сайті Агентства
з розвитку інфраструктури фондового ринку України (п. 1.8 Вимог);
     - надати   інформацію  про  юридичних  осіб,  послугами  яких
користується емітент (п. 2.1.3 Вимог);
     - надати інформацію про кількість іменних  та  привілейованих
акцій, акцій на пред'явника;
     - надати інформацію про номінальну вартість акцій;
     - надати  інформацію  про  питання  порядку денного загальних
зборів,  на яких  вирішувалось  питання  затвердження  результатів
звітного періоду та розподілу прибутку;
     - надати  інформацію  про  порядок,  розмір і терміни виплати
дивідендів.
 
     Статтею 24 Закону України "Про цінні папери і фондову  біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
         не передбачено такі вимоги до річного звіту емітентів,
а також право Комісії встановлювати будь-які додаткові  вимоги  до
річного звіту емітентів.
 
     За таких  обставин  позовні  вимоги позивача та третіх осіб з
самостійними вимогами на предмет спору  підлягають  задоволенню  з
таких підстав.
 
     Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним
статусом. Відповідно    до    ст.    120    Конституції    України
( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          організація,  повноваження  і  порядок діяльності
центральних органів виконавчої влади визначаються  Конституцією  і
законами України.  Згідно зі ст.  6,  9 Конституції України органи
державної влади,  їх посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,   в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені
Конституцією та законами України.
 
     Повноваження Комісії закріплені ст.  7, 8 Закону України "Про
державне регулювання    ринку    цінних    паперів    в   Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
        ,  зокрема,  в п.  13  ст.  8  передбачено  її  право
розробляти   і   затверджувати   з   питань,  що  належать  до  її
компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти.
 
     Будь-який нормативний акт Комісії за своєю юридичною силою  і
місцем  в ієрархії правових актів є підзаконним актом,  а тому має
прийматися на підставі і на виконання закону.
 
     У даному випадку відповідач пов'язав  прийняття  оспорюваного
Рішення   з   непоодинокими   зверненнями   -  скаргами  учасників
акціонерних товариств на дії їх правлінь,  які  не  надають  своїм
акціонерам   повної   та  достовірної  інформації  про  діяльність
акціонерних товариств, з метою скасування такої практики.
 
     Норма закону,  яка б доручила Комісії  затвердити  оспорюване
Рішення, відсутня.
 
     Статтею 24  Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
         передбачено  те,  що  емітент  зобов'язаний  не  менше
одного   разу   на   рік   інформувати   громадськість   про  своє
господарсько-фінансове становище    і    результати     діяльності
(далі - річний звіт);  річний звіт публікується не пізніше дев'яти
місяців року,  наступного за звітним,  і  надсилається  держателям
іменних акцій та реєструвальному органу.
 
     У річному звіті повинні міститись такі дані про емітента:
     а) інформація  про  результати  господарювання  за попередній
рік;
     б) підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) річний баланс
та довідка про фінансовий стан;
     в) основні відомості про додатково випущені цінні папери;
     г) обгрунтування змін у персональному складі службових осіб.
     Даний перелік  інформації  про  емітента  та  вимоги до неї є
вичерпними і не підлягають розширенню.
 
     Надання копії   протоколу   загальних   зборів,    на    яких
вирішувалось     питання     щодо     затвердження     результатів
фінансово-господарської діяльності   емітента   за   звітний   рік
(п. 2.1.7  Вимог)  ( z0332-02  ) (z0332-02)
        ,  інформації про юридичних осіб,
послугами яких користується емітент (п.  2.1.3 Вимог),  інформації
про  кількість  іменних  акцій,  привілейованих  акцій,  акцій  на
пред'явника, про номінальну вартість акцій (додаток N 1 до таблиці
N  1  Вимог),  інформації  про  питання  порядку денного загальних
зборів,  на яких  вирішувалось  питання  затвердження  результатів
звітного періоду та розподілу прибутку (додаток N 1 до таблиці N 1
Вимог),  інформації  про  порядок,  розмір   і   терміни   виплати
дивідендів  (додаток  N  1  до  таблиці N 1 Вимог) та оприлюднення
річного звіту на WEB-сайті одного з інформаційних агентств, з яким
Комісією укладено договір про оприлюднення інформації на фондовому
ринку   України,   або   на   WEB-сайті   Агентства   з   розвитку
інфраструктури   фондового   ринку   України  (п.  1.8  Вимог)  не
передбачено нормами ст.  24 Закону України  "Про  цінні  папери  і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        .
 
     Пунктом 2.1.1 Вимог ( z0332-02 ) (z0332-02)
         передбачено,  що річний звіт
складається  шляхом  заповнення  таблиць  та  форм,   встановлених
Комісією.  Зазначена норма Вимог встановлена без врахування змісту
п.  4 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність  в  Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        ,  в якому передбачено,  що форми
фінансової звітності підприємств встановлюються  Мінфіном  України
за  погодженням  з  Держкомстатистики  України.  Таблиці та форми,
встановлені Комісією, за своєю формою та змістом суперечать формам
фінансової звітності, затвердженим Міністерством фінансів України.
 
     Пунктом 2.1.6  Вимог  ( z0332-02  ) (z0332-02)
          передбачено,  що річний
баланс та довідка про фінансовий стан  повинні  бути  підтверджені
аудитором   згідно  з  вимогами  Комісії.  Зазначена  норма  Вимог
встановлена без врахування  змісту  ст.  14  Закону  України  "Про
аудиторську   діяльність"   ( 3125-12  ) (3125-12)
        ,  затвердження  норм  і
стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати  України,
які  є обов'язковими для дотримання підприємствами,  установами та
організаціями.
 
     Посилання Відповідача на те, що право встановлювати вимоги до
аудиторського   висновку   надане   йому   п.  6  Нормативу  N  28
"Аудиторські  висновки  спеціального  призначення",  затвердженого
рішенням  Аудиторської  палати  України від 18.12.98 р.  N 73,  не
відповідає дійсності,  оскільки в ньому встановлено право аудитора
не  наводити  окремі  частини  висновку або змінити форму висновку
шляхом зміни висловлень  аудитора,  при  пред'явленні  спеціальних
вимог,    відповідно   до   чинного   законодавства.   Вимоги   до
аудиторського висновку,  затверджені рішенням Державної комісії  з
цінних  паперів  та  фондового  ринку  від 25.01.2001 р.  N 5,  не
посилаються  на  п.  6  Нормативу  N  28   "Аудиторські   висновки
спеціального  призначення"  і  були  лише погоджені з Аудиторською
палатою України,  в той час  як  Закон  України  "Про  аудиторську
діяльність" ( 3125-12 ) (3125-12)
         вимагає їх затвердження.
 
     Пунктом 1.8  Вимог та додатком N 1 до таблиці N 1 передбачена
необхідність оприлюднення річного звіту позивача та третіх осіб  з
самостійними   вимогами   на  предмет  спору  на  WEB-сайті  та  в
друкованому  органі.  Зазначені  норми   Вимог   встановлені   без
врахування змісту ст.  14 Закону України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        ,  в  якій  перелічені
суб'єкти   оприлюднення   річної   фінансової   звітності   шляхом
публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у  вигляді
окремих  друкованих видань.  Цим Законом не передбачений обов'язок
закритих   акціонерних   товариств   (крім   фінансових   установ)
оприлюднювати   річну  фінансову  звітність  взагалі,  і  він  був
прийнятий пізніше Закону  України  "Про  цінні  папери  і  фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        .
 
     Виконання Вимог, затверджених Рішенням Державної комісії щодо
формування річного звіту в електронній формі,  тягне за собою  для
Позивачів   матеріальні   витрати,   які   не  передбачені  чинним
законодавством України і  відносяться  на  витрати,  що  зменшують
прибуток, який підлягає оподаткуванню.
 
     Повноваження Комісії   щодо  встановлення  порядку  складання
адміністративних даних учасників ринку цінних паперів,  відповідно
до  п.  10  ст.  7  Закону України "Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         не  поширюються  на  норми
ст. 24   Закону   України  "Про  цінні  папери  і  фондову  біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
        , оскільки річний звіт емітентів не є адміністративними
даними.
 
     Порядок складання   адміністративних   даних   встановлюється
окремими рішеннями Комісії,  наприклад, рішенням від 17.09.2002 р.
N 265  ( z0802-02  ) (z0802-02)
          "Про  затвердження  Положення  про  подання
адміністративних  даних  щодо  здійснення  діяльності  з   ведення
реєстрів   власників   іменних   цінних  паперів",  зареєстрованим
Міністерством юстиції України 02.10.2002 р. N 802/7090.
 
     Аналогічне рішення відповідач має право прийняти  і  стосовно
закритих  акціонерних товариств,  якими є позивач та треті особи з
самостійними вимогами на предмет спору.
 
     Повноваження Комісії   відносно   встановлення    вимог    та
стандартів  щодо  обов'язкового розкриття інформації емітентами та
особами,  які здійснюють професійну  діяльність  на  ринку  цінних
паперів, забезпечення створення інформаційної бази даних про ринок
цінних паперів відповідно до п.  15  ст.  7  Закону  України  "Про
державне регулювання    ринку    цінних    паперів    в   Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         не поширюються на норми ст.  24 Закону України  "Про
цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
        , оскільки Комісія не має
права змінювати та доповнювати будь-яким чином норми Закону.
 
     Чинним законодавством  України  для  Державної   комісії   не
передбачено  права встановлювати будь-які вимоги до річного звіту,
в тому числі у частині його змісту,  порядку надання,  порядку  та
форм інформування громадськості, а надані повноваження п. 15 ст. 7
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         названого вище Закону мають реалізовувати  тільки  в
рамках і на підставі законів України.
 
     У рамках  наданих  повноважень  Державна комісія вже приймала
нормативні акти,  наприклад:  рішення  від  10.02.2000  р.   N   5
( z0108-00  ) (z0108-00)
        ,  яким  затверджено  Положення про надання особливої
інформації відкритими      акціонерними      товариствами       та
підприємствами - емітентами облігацій, зареєстроване Міністерством
юстиції України  28.02.2000  р.  N  108/4329,   та   рішення   від
09.06.98 р.  N  72  ( z0431-98  ) (z0431-98)
        , яким затверджено Положення про
надання регулярної інформації ВАТ та підприємствами  -  емітентами
облігацій, зареєстроване Міністерством юстиції України 08.07.98 р.
N 431/2871.
 
     Аналогічне рішення відповідач має право прийняти  і  стосовно
закритих  акціонерних товариств,  якими є позивач та треті особи з
самостійними вимогами на предмет спору.
 
     Враховуючи викладене   та   керуючись   ст.   43,  82-85  ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
         України, суд В И Р І Ш И В:
 
     1. Позов задовольнити.
 
     2. Визнати  недійсним  рішення  Державної  комісії  з  цінних
паперів та фондового ринку від 14.03.2002 р.  N 88  ( z0332-02  ) (z0332-02)
        
"Про   затвердження   вимог  до  річного  звіту  емітентів  цінних
паперів".
 
 Суддя                                               О.Мандриченко
 
 "Бухгалтерія",
 N 51/1-2, 16 грудня 2002 р.