Спір про визнання недійсним рішення органу ДПІ про донарахування ПДВ, застосування санкцій, та визнати недійсним розпорядження ДПІ про внесення змін у суму ПДВ за результатами перевірки податкової декларації з ПДВ у зв'язку з невідповідністю висновків, які викладені в акті перевірки нормам діючого законодавства з оподаткування та зобовязання повернути з держбюджету кошти, які сплачені у зв'язку з прийняттям вказаного рішення - Матеріали постанови апеляційного суду 01/165

            ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                        П О С Т А Н О В А

 від 23.05.2002                               Справа N А-2786/1-03

                                                           (Витяг)

     Судова колегія,  розглянувши у відкритому судовому  засіданні
апеляційну скаргу (подання) ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на
рішення господарського суду Харківської  області  від  27  березня
2002 р.  по  справі  N А-2786/1-031  за  позовом  ТОВ  до   ДПІ  у  
Ленінському  районі  м. Харкова про визнання недійсними рішення та 
розпорядження, встановила:

     Рішенням господарського суду Харківської  області  по  справі
від 27.03.2002 р. N 2786/1-03 вимоги позивача задоволені і рішення 
відповідача   про   застосування   та   стягнення   сум   штрафних 
(фінансових) санкцій,  донарахованих сум податків, зборів та  пені  
за  порушення   податкового   законодавства, а також розпорядження  
відповідача про внесення змін у визначену платником  суму  ПДВ  за 
результатами  перевірки  податкової  декларації   з   ПДВ  визнані 
недійсними.

     Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області
по  справі  від  27.03.2002  р.  N 2786/1-03   не   згоден,  подав 
апеляційну скаргу, просить його скасувати.

     При розгляді матеріалів справи судова колегія встановила,  що
18.12.2001 р.  позивач відповідно до закону подав декларацію з ПДВ
за  листопад  2001  року,  у  якій  заявив  до відшкодування ПДВ у
розмірі 40551 грн.  У зв'язку з цим  відповідачем  була  проведена
перевірка   підприємства  з  питання  правомірності  заявленої  до
відшкодування суми ПДВ за листопад 2001 р.,  про що складений акт,
на   підставі   якого   були   прийняті   оскаржувані  рішення  та
розпорядження.  За актом донараховано 42637,39 грн. (213187 x 20%)
ПДВ  з  операції  експорту  запасних частин для локомотивів,  тому
бюджетне відшкодування зменшено розпорядженням на 40551  грн.,  та
прийнято  рішення  про  додаткове  стягнення  ПДВ  - 2086 грн.  та
фінсанкції - 312,96 грн.

     В акті  перевірки  зроблено  висновок  про  те,  що позивачем
порушено пп.6.2.1 ст.6  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  тобто застосовано неправильну ставку ПДВ
- замість ставки 20%  підприємство обкладало експортні операції за
нульовою ставкою ПДВ.

     Як видно з матеріалів справи,  26.07.2001 р. та 09.11.2001 р.
між  позивачем і приватним підприємцем з Російської Федерації були
укладені експортні договори на постачання деталей для локомотивів.
При   укладенні   договорів   сторони  погодилися  про  постачання
продукції на умовах DAF - кордон України і Російської Федерації  -
прикордонна  перехідна  станція  Тополі  - Соловей.  За даними ВМД
позивач  здійснив  експортування  товарів   відповідно   до   умов
контракту  на  загальну  суму  1202589  російських  рублів,  що за
офіційним курсом на момент  проходження  митного  контролю  склало
213187 грн.

     Згідно з пп.6.2.1 ст.6 Закону України "Про податок на  додану
вартість" ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         податок за нульовою ставкою обчислюється
щодо  операцій  з  продажу  товарів,   вивезених   (експортованих)
платником  податку  за  межі  митної  території України.  Частиною
третьою пп.6.2.1 ст.6 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         чітко визначено поняття
вивезення  (експортування)  товарів  з метою застосування нульової
ставки ПДВ,  а саме: товари вважаються вивезеними (експортованими)
платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх
вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД.

     Подані позивачем  ВМД  оформлені  відповідно до Положення про
вантажну  митну  декларацію,  затвердженого  постановою  КМУ   від
09.06.97 р.  N  574  ( 574-97-п  ) (574-97-п)
        ,  на кожному аркуші є особиста
номерна печатка інспектора,  що здійснив митне оформлення  товару.
Той факт,  що товар перетнув митний кордон України,  підтверджений
матеріалами справи і відповідачем не оспорюється.

     Таким чином,  до операцій з вивезення (експортування) товарів
позивачем повинна застосовуватися нульова ставка ПДВ.

     Судова колегія апеляційного суду вважає, що господарський суд
Харківської  області  обгрунтовано  не  взяв   до   уваги   доводи
відповідача  про  те,  що  право  власності  на  товар перейшло до
покупця на території України.

     Законом України    "Про    податок    на   додану   вартість"
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  іншими  законодавчими  актами   України   терміни
вивезення (експортування), а також ввезення (імпортування) товарів
не ставляться у залежність від моменту  та  місця  переходу  права
власності,  а  також від того,  яка особа здійснювала перевезення.
Базисні умови постачання (DAF чи інші),  які визначають  обов'язки
контрагентів  по постачанню товарів і встановлюють момент переходу
ризику  від  однієї  сторони  до  іншої,  визначаються   сторонами
самостійно та на оподаткування не впливають.

     З огляду на  викладене  судова  колегія  вважає,  що  рішення
господарського  суду  Харківської області по справі від 27.03.2002
р. N 2786/1-03 прийнято  відповідно   до  вимог  законодавства   і 
підстави для його скасування відсутні, керуючись ст. 101, 103, 105 
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , П О С Т А Н О В И Л А:

     Рішення господарського суду Харківської області по справі від
27.03.2002  р.  N 2786/1-03 залишити без змін, а апеляційну скаргу 
без задоволення.

 Головуючий суддя                                        Ю.Філатов

 Судді                                                  Л.Бабакова

                                                         Т.Кравець