Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11-03.12.2001 р.
Господарський суд Київської області у складі:
головуючого судді, першого заступника Голови господарського суду
Київської області судді судді
за участю представників сторін:
позивач: присутні
відповідач присутні
третіх осіб:
прокурора:
розглянув справу за позовом закритого акціонерного товариства
"ХХХ", Київська область,
до державного спеціалізованого підприємства "УУУ",
про стягнення основного боргу за поставлений природний газ та
мати базальтових в загальній сумі 5428599,84 грн.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство "ХХХ" (далі - ЗАТ "ХХХ") звернулось
до господарського суду Київської області з позовною заявою від
ХХ.ХХ.2001р. № 000 до державного спеціалізованого підприємства
"УУУ" (далі - ДСП "УУУ"), в якому просить стягнути з останнього
на його користь вартість поставленого за договором № 3 від
ХХ.ХХ.1999р. природного газу в сумі 4030692,22 грн. і пеню, за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за зазначеним договором
в сумі 1000053,38 грн., та 397854,24 грн. за поставлені по
договору № 1 від ХХ.ХХ.1999р. мати базальтові.
В додатку до позовної заяви від ХХ.ХХ.2001р. № 403, поданому в суд
ХХ.ХХ.2001р. вх. № 7; , позивач ставить до відома, що відповідач
станом на ХХ.ХХ.2001р. частково виконав боргові зобов'язання за
договором № 3 від ХХ.ХХ.1999р. і сума яка підлягає стягненню з
нього складає:2940058,26 грн. - основного боргу, 867758,34 грн. -
пені, а всього 3807816,60 грн.
Відповідач - ДСП "УУУ" не згоден з зазначеним позовом і у відзиві
на позовну заяву, датованому ХХ.ХХ.2001р. і поданому його
представником Б., просить суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
провадження у справі припинити внаслідок відсутності
предмету спору. В обгрунтування свого клопотання він зазначає, що
договору № 1 від ХХ.ХХ.1999р. та № 3 від ХХ.ХХ.1999р. та похідні
від них документи підписані зі сторони відповідача заступником
генерального директора ВП "УУУ" Ш. - особою, не уповноваженою на
їхнє підписання. За його твердженням згідно п.2.3 Положення про
відособлений підрозділ "УУУ" ДП "ЕЕЕ" укладати угоди від імені
компанії мав лише генеральний директор Т. За таких умов договори №
1 від ХХ.ХХ.1999р. і № 3 від ХХ.ХХ.1999р. та похідні від них
документи (протокол розбіжностей, угоди, акти) не породжували для
сторін цивільних прав і обов'язків, тобто є неукладеними.
Крім того, він зазначає, що договір № 1 від ХХ.ХХ.1999р. не міг
бути виконаний з боку відповідача і відповідно він не несе
відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, в зв'язку з
тим, що п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000р.
№ 755 ( 755-2000-п ) (755-2000-п)
було встановлено проведення розрахунків за
електричну енергію, придбану на оптовому ринку, та за спожиту
електричну енергію виключно у грошовій формі. Згідно п.5.1
вищезазначеного договору прийняття державними органами нормативних
актів і інших документів, які безпосередньо впливають на виконання
цього договору, є форс-мажорною обставиною, за наявності якої
сторони не несуть відповідальності за повне або часткове
невиконання своїх зобов'язань за договором.
В додатку до відзиву, який датовано ХХ.ХХ.2001р. і подано також
представником відповідача Б., останній свідчить, що договір № 3
від ХХ.ХХ.1999р. про поставку природного газу та протокол
розбіжностей до нього від ХХ.ХХ.2000р. є дійсними, оскільки
підписані повноважною особою з боку відповідача Ш., заступником
генерального директора на підставі довіреності № 2 від
ХХ.ХХ.1999р. Однак, підписаний ним Договір,. зокрема, пункт 2.2.
порушує вимоги пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від
18.12.1998р. № 1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
і в цій частині на підставі
ст.48 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
є недійсним. При
цьому, представник відповідача вважає, що п.2.1 договору не
суперечить вимогам закону та є дійсним і вартість природного газу,
який постачався за договором у січні та лютому 2000р. визначається
виходячи із зазначеної в цьому пункті ціни, тобто 133,70 грн. за
одну тис.куб.м. газу, а поставленому у березні 2000р., виходячи із
редакції п.2.1 договору, визначеної протоколом по ціні 402,00 грн.
за одну тис.куб.м. газу. На погляд представника відповідача з
виключенням згідно п.1 Протоколу розбіжностей від ХХ.ХХ.2001р. з
договору № 3 від ХХ.ХХ.1999р. підпункту 4.1.1. сторони виключили
положення, яким регулюється порядок розрахунків за поставлений
газ. За таких обставин, в частині позовних вимог щодо стягнення з
відповідача пені в розмірі 1000053,00 грн. за несвоєчасне
виконання зобов'язань має бути відмовлено, оскільки пеня
нарахована невірно на недійсних положеннях п.2.2 договору.
Щодо позовної вимоги в сумі 397854,24 грн. за договором № 1 від
ХХ.ХХ.1999р., то позиція представника відповідача не змінилась.
Він вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки відсутня
вина відповідача в його невиконанні. Права позивача були порушені
внаслідок настання форс-мажорної обставини - видання Кабінетом
Міністрів України постанови від 05.05.2000р. № 755 ( 755-2000-п ) (755-2000-п)
(п.6).
В судовому засіданні під час розгляду справи, в зв'язку з
ухиленням директора ДПС "УУУ" від виконання вимог суду, зазначених
в п.2. ухвали від ХХ.ХХ.2001р. і необхідністю витребування від
нього письмових пояснень, не проведенням і неподанням сторонами
акту звірки розрахунків за договорами № 3 поставки природного газу
від ХХ.ХХ.1999р. та № 1 від ХХ.ХХ.1999р. з поставки матів
базальтових, розглядом сторонами пропозиції з укладення мирової
угоди по договору № 1 від ХХ.ХХ.1999р., а також необхідністю
вивчення додатково представлених сторонами доказів, в судовому
засідання, яке відбулося ХХ.ХХ.2001р., на підставі ст.77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошувалась перерва до ХХ.ХХ.2001р. до 11
год. 00хв., до ХХ.ХХ.2001р. до 14 год. 00 хв. та до ХХ.ХХ.2001р.
до 16год. 30хв.
Вислухавши пояснення представників сторін, директора ДСП "УУУ' Т.
і головного бухгалтера К., розглянувши позовну заяву ЗАТ "ХХХ" і
відзиви представників ДСП "УУУ" Б. та Б., представлені сторонами
докази і письмові пояснення посадових осіб відповідача,
встановлено наступне.
Державне спеціалізоване підприємство "УУУ" відповідно до п.п.
З.1., 3.2., 3.7 свого статуту є юридичною особою, яка утворена
внаслідок реорганізації НАЕК "ААА" , підпорядкованої Мінпалива та
енергетики України, шляхом виділення із її складу відособленого
підрозділу "УУУ", і є правонаступником майнових прав та обов'язків
компанії відповідно до розподільчого акту (балансу), складеного в
результаті виділення ДСП "УУУ".
Як свідчать пояснення представників відповідача, які грунтуються
на копіях представлених суду акту прийому-передачі розподільчого
балансу, затвердженому ХХ.ХХ.2001р. міністром палива та енергетики
України С.Т.Сташевським та балансу ВП "УУУ" станом на
ХХ.ХХ.2001р., ДСП "УУУ" відповідає за стан виконання договорів № 3
поставки природного газу від ХХ.ХХ.1999р. та № 1 від ХХ.ХХ.1999р.
і є належним відповідачем у даній справі.
З матеріалів справи, а саме з позовної заяви ЗАТ "ХХХ" від
ХХ.ХХ.2001р. № 3 доповнення до неї від ХХ.ХХ.2001р. № 4
вбачається, що позивач уклав з відокремленим підрозділом "УУУ"
НАЕК "ААА" дві угоди, а саме:
Договір № 3 поставки природного газу від ХХ.ХХ.1999р. та договір №
1 від ХХ.ХХ.1999р. на поставку матів базальтових.
Ці угоди, додатки до них , а також угода від ХХ.ХХ.2000р. та
протокол розбіжностей до договору № 3 від ХХ.ХХ.1999р.,
специфікації на поставку продукції до договору № 1 ХХ.ХХ.1999р.
підписані з боку ЗАТ "УУУ" працівниками компанії Т. на підставі
довіреності від ХХ.ХХ.1999р., Г. - довіреності від ХХ.ХХ.2000р.,
П. - довіреності від ХХ.ХХ.2000р., Р. - довіреності від
ХХ.ХХ.2000р. (копії довіреностей та пояснення позивача залучені до
матеріалів справи).
З боку ВП "УУУ" вищенаведені документи підписані заступником
директора Ш., якій діяв на підставі довіреностей ААА № 00000 від
ХХ.ХХ.1999р. та ААА № 000001 від ХХ.ХХ.2000р. (письмові пояснення
Ш. і копії довіреностей залучені до матеріалів справи).
Відповідно до умов п.1.1. першого договору № 3 від ХХ.ХХ.1999р.
постачальник (позивач) прийняв на себе зобов'язання поставити
споживачу (відповідачу) в 2000 році, а споживач - прийняти
природний газ, згідно Реєстру розподілення, наведеному у додатку №
1, на умовах даного договору. Газ який продається імпортного
походження.
Ціну газу, що продасться по договору сторони встановили 133,70
грн. (без ПДВ) за одну тисячу метрів кубічних при курсі НБУ 4,4568
грн. за 1 долар СІЛА і зазначили, що вона може уточнюватись у разі
зміни офіційного курсу НБУ гривні до долару США. Приймання і
передача поставленого газу, здійснюється на підставі щомісячних
актів, які є підставою для здійснення розрахунків між сторонами
(п.п. 2.1., 2.2, 3.7 договору). Порядок розрахунків сторони
визначили шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок
продавця (п.4.1). при цьому споживач повинен здійснювати повну
оплату за обсяг газу, що спожитий у відповідному місяці, на
протязі 30 днів з Моменту підписання акту прийому-передачі газу
(п. 4.1.3 договору). За невиконання сторонами своїх зобов'язань
підпунктами 5.2 та 5.3. договору встановлена відповідальність у
вигляді пені та штрафу, які не суперечить чинному законодавству
України.
Як вбачається з тексту зазначеного договору на поставку газу, його
підписано з боку відповідача з протоколом розбіжностей. Згідно
протоколу розбіжностей від ХХ.ХХ.2000р. сторонами було внесено
зміни до вказаного договору, серед яких ціна газу встановлена 402
грн. (в т.ч. ПДВ) за одну тисячу метрів кубічних (п. 2.1 викладено
в новій редакції) та виключено п. 4.1.1. договору, згідно якого
споживач повинен був здійснювати оплату за газ шляхом
перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Однак,
виключення п.4.1.1 не змінило порядок розрахунків, встановлений
п.4.1.3 договору, згідно якого споживач повинен здійснювати оплату
за обсяг газу, що спожитий у відповідному місяці, на протязі ЗО
днів з моменту підписання акту прийому-передачі газу. Пунктом 2
протоколу розбіжностей від 28.02.2000р. встановлено, що протокол
набирає юридичної сили з моменту підписання його уповноваженими
представниками сторін та діє протягом до ХХ.ХХ.2001р. У всьому
іншому, що не передбачено протоколом сторони зобов'язувалися
керуватися положеннями договору.
Дії сторін по зміні ціни за природний газ, як свідчили
представники позивача, грунтувалися на тимчасовому прейскуранті
закупівельних цін на газ природний власного видобутку та
відпускних цін на природний газ для споживачів України на 1
квартал 2000 року, який затверджено наказом НАК "ННН" від
26.01.2000р. № 24. "Про ціни на природний газ для споживачів
України" ( v0024376-00 ) (v0024376-00)
.
ХХ.ХХ.2000р. сторонами було також укладено угоду, якою за певних
умов повинен був змінитися механізм розрахунків за газ, але за
свідченням представників позивача і відповідача її умови виконані
не були і вона не найшла свого розвитку.
Як свідчать копії актів прийому-передачі об'ємів природного газу
від ХХ.ХХ.2000р., від ХХ.ХХ.2000р., від ХХ.ХХ.2000р., акту звірки
взаємних розрахунків станом на ХХ.ХХ.2000р. та акт взаємних
розрахунків від ХХ.ХХ.2001р. позивач поставив атомній станції за
період з січня по березень 2000 р. 10524,11 тисяч кубічних метрів
природного газу.
Відповідач вважає, що вартість поставленого газу складає
1688488,20 грн. при ціні 160,44 грн. за 1 тисячу кубічних метрів
(див. акт від ХХ.ХХ.2001р. і письмові пояснення його
представників), а позивач - 4230692,22 грн. при ціні згідно
протоколу розбіжностей від ХХ.ХХ.2000р. 402 грн (в т.ч. ПДВ) за
одну тисячу кубічних метрів.
Господарський суд вважає, що протокол розбіжностей від
ХХ.ХХ.200бр. до договору № 3 від ХХ.ХХ.1999р., підписаний
повноважними представниками сторін, зафіксував ціну поставки газу
по договору в сумі 402 грн. за одну тисячу кубічних метрів,
відповідно до тимчасового прейскуранту, затвердженого наказом НАК
"Нафтогаз України" від 26.01.2000р. № 24 ( v0024376-00 ) (v0024376-00)
, і яка
була обов'язкова для всіх постачальників і споживачів України, і
діяла в 1 кварталі 2000р. При дії протоколу розбіжностей до
ХХ.ХХ.2000р. сторони повинні проводити розрахунки за поставлений в
першому кварталі 2000р. газ, виходячи із ціни 402 грн. за одну
тисячу кубічних метрів відповідно до нової редакції п. 2.1.
договору. Як вбачається з тексту протоколу розбіжностей він не
містить будь-яких застережень щодо початку строку дії або зміни
встановленої ними нової ціни газу, або повернення після
ХХ.ХХ.2000р. до ціни 133,70 грн. (без ПДВ) за одну тисячу кубічних
метрів.
Виходячи із обумовленої сторонами ціни газу 402 грн. (в т.ч. ПДВ)
за одну тисячу кубічних метрів суд вважає загальну вартість
поставленого газу 4230692,22 грн. (10524,11 х 402).
Оскільки відповідач частково сплатив позивачу борг за поставлений
газ, про що свідчить представлений на вимогу суду акт звірки
взаємних розрахунків від ХХ.ХХ.2001р. по договору № 3 від
ХХ.ХХ.1999р., в сумі 1688488,20 грн. (200 тис. грн. до порушення
провадження у справі і 1488488,20 грн. після порушення провадження
у справі), його залишок на момент винесення даного рішення складає
2542204,02 грн. (4230692,22 - 1688488,20).
Враховуючи вину відповідача в невиконанні умов п.4.1.3. договору №
3 поставки природного газу від ХХ.ХХ.1999р. та протоколу
розбіжностей від ХХ.ХХ.2000р. до нього - доведеною, останній на
підставі ст.ст. 209, 203, 161, 245, 179 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
та п. 5.2. договору
повинен сплатити позивачу основну заборгованість (вартість
поставленого природного газу) в сумі 2542204,02 грн. та пеню
згідно доповнення до позовної заяви від 26.10.2001р. X" 403 і
розрахунку в сумі 867758 грн. за період з ХХ.ХХ.2001р. по
ХХ.ХХ.2001р. (ст. 72 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Щодо невиконання з боку відповідача умов другого договору № 1 від
ХХ.ХХ.1999р., а саме, не оплати останнім вартості поставлених
позивачем матів базальтових.
Як свідчать копії ТТН № 2 від ХХ.ХХ.1999р. та № 3 від
ХХ.ХХ.1999р., акту прийому передачі № 5 від ХХ.ХХ.1999р., акту
звірки взаємних розрахунків станом на ХХ.ХХ.2000р., накладних № 7
від ХХ.ХХ.1999р. та № 27 від ХХ.ХХ.1999р. позивач на виконання
умов договору № 1 від ХХ.ХХ.1999р. відпустив атомній
електростанції мати базальтові на загальну суму 397854,24 грн.
На момент розгляду справи зазначена сума боргу позивачу
неоплачена.
Господарський суд, враховуючи об'єктивні обставини схиляв сторони
до укладення мирової угоди і подання відповідної заяви згідно ст.
78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про її затвердження, але замість
мирової угоди і подання заяви сторони уклали угоду № 1 від
ХХ.ХХ.2001р. про зміну порядку виконання договору № 1 від
ХХ.ХХ.1999р. Згідно умов цієї угоди оплата боргу в сумі 397854,24
грн. повинна здійснюватись в майбутньому в такому порядку:
- сума 81055,10 грн. шляхом оформлення уступок вимоги на протязі
10 робочих днів з моменту підписання даної угоди (п.2.1);
- сума 79000,00 грн. шляхом передачі відповідачем позивачу
простого векселя на протязі 10 робочих днів з моменту підписання
даної угоди (п.2.2.);
- сума 237799,14 грн. шляхом перерахування грошових коштів на
розрахунковий рахунок позивача на протязі 5 робочих днів, з
моменту виконання п.1.1, п. 1.2 даної угоди (п.2.3.).
Таким чином, враховуючи, що сторони замість мирової угоди подали
звичайну угоду і не просять її затвердити, господарський суд
вважає, що предмет спору за договором № 1 від ХХ.ХХ.1999р.
відсутній, оскільки змінено його умови, а строк оплати боргу не
наступив. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню
на підставі п.1-1 частини першої ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарські (судові) витрати суд розподіляє відповідно до ст. 49
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
пропорційно розміру задоволених позовних
вимог, а саме, покладає на відповідача витрати по сплаті
державного мита в сумі 1522,35 грн. та 61,79 грн. за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.ст. 203, 209, 161,
245, 179 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.49, пунктом
1-1 частини першої ст.80, ст.ст.49,82-84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов закритого акціонерного товариства "ХХХ" задовольнити
частково.
Стягнути з державного спеціалізованого підприємства "УУУ", на
користь закритого акціонерного товариства "ХХХ" , залишок
основного боргу за договором № 3 від ХХ.ХХ.1999р. в сумі
2542204,02 грн., пеню в сумі 867758 грн, витрати по сплаті
державного мита в сумі 1522,35 грн. та 61,79 грн. за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення боргу по договору № 1 від ХХ.ХХ.1999р. в сумі
397854,24 грн. провадження у справі припинити, в зв'язку з
відсутністю предмету спору.