Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2001р.
За позовом Спільного українсько-кіпрського підприємства у формі
Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
До Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.Києва
3-ті особи 1) Державна акціонерна холдінгова компанія "Артем"
2) Київське міське управління земельних ресурсів
Про визнання частково недійсні їм рішення від ХХ.ХХ.99 р.
Представники:
від позивача - Присутні
від відповідача - Присутні
від третіх осіб - не з'явилися
Рішення приймається зазначеною датою, оскільки строк розгляду
справи продовжувався та розгляд справи відкладався у відповідності
до ст.ст. 69 та 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позов подано про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі
м.Києва 2 від ХХ.ХХ.99р. в частині нарахування земельного податку
у розмірі 1380,86 грн., 505,43 грн. пені та застосування
фінансових санкцій у розмрі 1380,86 грн. Позовні вимоги мотивовані
тим, що згідно ст.ст. 5, 14 Закону України " Про плату за землю "
( 2535-12 ) (2535-12)
позивач повинен сплачувати земельний податок тільки за
земельну ділянку, на якій розташована будівля, пропорційно його
частці у власності на будівлю.
Рішенням арбітражного суду м.Києва від ХХ.ХХ.2000р. позов
задоволене в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення щодо
стягнення 1352,52 грн. земельного податку, пені у розмірі 468,40
грн. та фінансових санкцій у розмірі 1352,00грн.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2000р. № 000 рішення у
справі від ХХ.ХХ.2000р. скасовано на підставі того, шо з
матеріалів справи не вбачається визначення дійсної частки
земельної ділянки, яка використовується позивачем. Справа
направлена на новий розгляд.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує.
На виконання ухвали від ХХ.ХХ.2001р. відповідачем ХХ.ХХ.2001р.
подано суду розрахунок суми земельного податку, що підлягає сплаті
позивачем, та пояснення до нього.
Ухвалою суду від ХХ.ХХ.2001р. до участі у справі в якості третіх
осіб залучено державну акціонерну холдінгову компанію "ААА" та
Київське міське управління земельних ресурсів.
У судовому засіданні представник третьої особи - ДАХК "ААА"
уточнив свою попередню інформацію та пояснив, що загальна площа
корпусу, в якому позивач володіє приміщенням, складає 2153 кв.м.,
а загальна площа земельної ділянки під спорудою складає 479,8 кв.
м.
Третя особа - Київське міське управління земельних ресурсів листом
від ХХ.ХХ.01р. за № 000 повідомило суд, що земельна ділянка, якою
користуються кілька власників будинку, згідно з Земельним кодексом
України ( 561-12 ) (561-12)
може надаватися тільки всім співвласникам
об'єкту у спільну власність або користування, при цьому виділення
частки земельної ділянки у спільному користуванні між власниками
приміщень (будинку) в натурі (на місцевості) та їх окреме
відчуження не допускається, також частки земельних ділянок не
виділяються окремо на топографічному плані або карті.
Розглянувши подані учасниками процесу документи, заслухавши
пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем ХХ.ХХ.99р. прийнято мімення про стягнення з позивача
1715,15 грн. земельного податку, 626,98 гін. пені та 1715, 15 грн.
фінансових санкцій.
Рішення прийнято на підставі акту перевірки від ХХ.ХХ.99р., в
якому зазначено, що позивач згідно договору купівлі-продажу № 6
від ХХ.ХХ.98р. придбав нежитлові приміщення загальною площею 282,9
кв. м. за адресою: м.Київ, вул. Н-ва, 2/1, яке йому передано за
актом прийому-передачі від ХХ.ХХ.98р.
Згідно договору № 2 та акту прийому-передачі від ХХ.ХХ.99р.
позивач продав частину придбаного приміщення площею 154,25 кв.м. У
відповідності до ст. 2 Закону України " Про плату за землю "
( 2535-12 ) (2535-12)
та ст.30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
позивач
є платником земельного податку з ХХ.ХХ.98р.
Загальна площа будівлі по вул. Н-ва, 2/1 складає 2153 кв. м. Площа
земельної ділянки, що припадає на корпус № 4, становить 2286,68
кв.м. Площа земельної ділянки по вул. Н-ва, 2/1, що
використовується і оподатковується позивачем, складає з ХХХХ.98 р.
- 326,72 кв. м., з ХХ.ХХ.99 р. - 148,58 кв.м.
Враховуючи те, що позивач не надавав до ДПІ розрахунки земельного
податку, за наслідками перевірки відповідачем нараховано йому до
сплати в бюджет земельний податок у сумі 1715,15 грн. та пеня у
розмірі 626, 98 грн.
Як встановлено у судовому засіданні з пояснень представників
сторін, будівля за адресою по вул. Н-на, 2/1 у минулому була
корпусом № 4 КВО "ААА", на час розгляду справи - Державна
акціонерна холдінгова компанія "ААА". Згідно наданих суду
відомостей щодо загальної площі корпусу № 4 та площі земельної
ділянки під даною спорудою, що викладені в довідці № 00-00 від
ХХ.ХХ.2000 р., загальна площа корпусу № 4 за даними паспортизації
становить 2153 кв.м. Площа буде уточнена БТІ, оскільки обміри були
виконані в січні 2000 р. Площа земельної ділянки під корпусом № 4
становить 499,9 кв. м. Згідно листа Київського міського управління
земельних ресурсів від ХХ.ХХ.01р. за № 000/0000 для подальшого
оформлення документів на право спільного користування землею
позивачем необхідне звернення ДАХК "ААА" до Київської міської
ради з клопотанням про оформлення права користування земельною
ділянкою по вул. Н-ва, 2/10, літера "А" (корпус №4) у спільне
користування із позивачем.
На час розгляду справи від ДАХК "ААА" відповідні клопотання про
оформлення права користування земельною ділянкою для експлуатації
зазначеної будівлі до Київської міської ради не надходили.
Як вбачається із акту перевірки та розрахунку суми земельного
податку і пояснень, поданих суду ХХ.ХХ.2001р., відповідач проводив
розрахунки земельної ділянки з метою оподаткування без посилання
на нормативний акт, яким саме така методика проведення цих
розрахунків передбачена. Відповідачем не обгрунтовано і не
доведено суду підстави включення при розрахунку земельного податку
до площі земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню, площі
прибудинкової території.
Згідно ст.5 зазначеного Закону України "Про плату за землю" від
03.07.1992р. ( 2535-12 ) (2535-12)
об'єктом плати за землю є земельна
ділянка, яка перебуває у власності, користуванні, у тому числі на
умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі та
землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
підставою
для нарахування земельного податку є дані державного земельного
кадастру. Відповідачем при перевірці Позивача не були подані дані
з державного земельного кадастру.
Згідно ст.15 Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
власники землі та землекористувачі
сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або
права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.5 Рішення № 2 від ХХ.ХХ.07 р. Київської міської
Ради "Про плату за землю в м. Києві" при переході прав на будівлю
або споруду плата за землю справляється з дня виникнення права
власності а або права користування будівлею або спорудою.
Таким чином, підставою сплати податку на землю одночасна наявність
кількох обставин, а саме: суб'єкта плати за землю (платник).
об'єкта плати за землю (земельна ділянка) та дані державного
земельного кадастру, тобто земельна ділянка повинна бути внесена
до до Державного земельного кадастру із зазначенням її власника
(користувача).
Позивач став суб'єктом плати за землю (платником) з моменту
виникнення права користування землею. Момент виникнення права
користування землею при переході права власності на споруду,
визначений у ст.30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
,
відповідно до якої право користування земельною ділянкою (об'єкт
плати за землю) безпосередньо під спорудою у позивача виникає з
моменту переходу права власності на споруду.
Згідно ст. 22 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
позивач має
право користування наданою земельною ділянкою, яке виникає після
встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в
натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це
право. Крім того, відповідно до цієї ж статті Земельного кодексу
України ( 561-12 ) (561-12)
позивач не має права приступити до використання
земельної ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на
місцевості) і одержання документа, що посвідчує право користування
землею.
У позивача після укладання договору купівлі-продажу № 6 від
ХХ.ХХ.98р. виникло право користування пропорційною частиною
земельної ділянки безпосередньо під спорудою, а право користування
земельною ділянкою біля споруди виникне тільки після оформлення
документів, передбачених ст. 22 Земельного кодексу України
( 561-12 ) (561-12)
.
Таким чином, позивач (суб'єкт плати за землю) згідно зі статтями 5
та 15 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
повинен
сплачувати земельний податок тільки за земельну ділянку (об'єкт
плати за землю), на якій розташована споруда пропорційно його
частці у власності на будівлю.
Щодо розрахунку площі земельної ділянки, яка оподатковується,
відповідач ні в акті перевірки, ні в поясненні до позовної заяви
не зазначив, на підставі саме якого нормативі юго акта здійсненні
ці розрахунки.
Окремо слід зазначити, що єдиним нормативним актом для розрахунку
прибудинкової території є "Положення про порядок встановлення та
закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду
та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність
земельних ділянок для спорудження житлових будинків", яке
затверджене спільним Наказом № 31/30/53/396 від 05.04.1996р.
Державного комітету України по земельних ресурсах. Держеного
комітету України у справах містобудування і архітектури,
Державного комітету України по житлово-комунальному господарству
та Фонду державного майна України, зареєстроване в Міністерстві
юстиції України 26 квітня 1996 р. за №203/1228 ( z0203-96 ) (z0203-96)
.
Увідповідності до п 1.3. зазначеного Положення ( z0203-96 ) (z0203-96)
метою
розробки Положення є визначення порядку встановлення меж
прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у
спільне користування або спільну сумісну власність земельних
ділянок для спорудження житлових будинків. Одночасно слід
зазначити, що ні в Законі України "Про плату за землю"( 2535-12 ) (2535-12)
,
ні в Положенні ( z0203-96 ) (z0203-96)
немає посилань щодо застосування
зазначеного Положення для визначення обєктів оподаткування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не мав
передбачених Законом підстав, проводити розрахунок прибудинкової
території біля нежитлових споруд і на підставі такого розрахунку
визначати об'єкт оподаткування (земельну ділянку).
Позивач не заперечує щодо обов'язку сплати ним земельною податку,
про що свідчить заява про уточнення позовних вимог, згідно якої
позивачем розрахований розмір земельного подату з розрахунку
загальної площі будівлі 1980 кв. м., який становить за
перевіряємий період 362,83 грн.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги факт відсутності у
відповідача на момент складання акту перевірки даних земельного
кадастру, суд оцінює розрахунок земельного податку, який наданий
позивачем, більш обгрунтованим, оскільки відповідачемне
наданідокази, що підтверджують його розрахунок земельного податку.
Розмір пені у період з ХХ.ХХ.99р. по ХХ.ХХ.99р. становить 14,73
грн., а у період з ХХ.ХХ.99р. по ХХ.ХХ.99р. (день складання акту
перевірки) становить 144,75 грн.
Таким чином оспорюване рішення підлягає визнанню недійсним, у
зв'язку з непідтвердженістю, в частині нарахування 1352,32 грн.
земельного податку, пені у розмірі 468.40 грн. та фінансових
санкцій у розмірі 1352,32 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню згідно
розрахунку податку, наданого позивачем, з урахуванням вирахуваних
та перевірених судом сум пені та фінансових санкцій.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м.Києва № 2 від ХХ.ХХ.99р. в частині нарахування
1352,32 грн. земельного податку, пені у сумі 468,40 грн. та
фінансових санкцій у сумі 1352, 32 грн.
В іншій частині у позові відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ському районі
м.Киева на користь Спільного українсько - кіпрського підприємства
у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 42,50 грн.
витрат по сплаті державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання.