Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2001р.
За позовом ЗАТ "ХХХ"
до Фірми "УУУ"
про визнання недійсною додаткової угоди
Представники:
від Позивача Присутні
від Відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач заявив позовні вимоги про визнання додаткової угоди від
ХХ.ХХ.2000 р. до контракту № 1 від ХХ.ХХ.1997 р., укладеною з
Відповідачем, недійсною з підстав, передбачених ст.ст. 48, 63 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
В засіданні суду позивач доповнив свої позовні вимоги і просив
визнати недійсними з тих же підстав додаткові угоди від ХХ.ХХ.2000
р. та від ХХ.ХХ.2000 р. до контрактів № 2 від ХХ.ХХ.1997 р. та № 3
від ХХ.ХХ.1997 р.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує наступним:
1. ХХ.ХХ.1997 р. та ХХ.ХХ.1997 р. між Позивачем та Відповідачем
було укладено контракти купівлі-продажу сирої нафти № 1, № 2, № 3,
згідно яких Відповідач продає, а Позивач купляє сиру нафту на
умовах DUU франко-резервуар АТ "ААА", АТ "ВВВ" та АТ "ССС".
2. У відповідності до п.4.3 всіх згаданих контрактів оплата за
поставлений товар проводиться Позивачем з відстроченням платежу на
75 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару.
3. Додаткові угоди від імені ЗАТ "ХХХ" підписані колишнім головою
правління І., який не був уповноважений на їх укладання. Додаткові
угоди в подальшому в установленому порядку схвалені товариством не
були.
В судовому засіданні Позивач свої вимоги підтвердив та наполягав
на визнанні додаткових угод від ХХ.ХХ.2000 р., ХХ.ХХ.2000 р.,
ХХ.ХХ.2000 р. до контрактів, укладених з Відповідачем, недійсними
з підстав, передбачених ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідач - Фірма "УУУ" повноважних представників в судове
засідання не направив, незважаючи на виклик суду, відзив на позов
не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Керуючись ст.75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд вважає за можливе
розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників
Відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі
матеріалами.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши
пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі
обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для
вирішення спору, суд встановив:
ХХ.ХХ.2000 р., ХХ.ХХ.2000 р. та ХХ.ХХ.2000 р. між Позивачем та
Відповідачем було укладено додаткові угоди до контрактів № 1, № 2,
№ 3, за умовами яких Відповідач продає, а Позивач купляє нафту
сиру на умовах відстрочення оплати на 75 днів після підписання
акту прийому-передачі товару.
Додаткові угоди, як свідчить з їх тексту, підписано головою
правління ЗАТ "ХХХ" І., з боку Позивача, та директором М., з боку
Відповідача.
Відповідно до п.12.2 Статуту ЗАТ "ХХХ", затвердженого рішенням
загальних зборів акціонерів товариства (протокол № 0 від
ХХ.ХХ.1997 р.), голова правління укладає угоди та інші контракти
або видає довіреності на укладання таких угод і контрактів,
відкриває рахунки в банках, виконує інші повноваження. Окрім
голови правління такими повноваженнями у відповідності до Статуту
не наділений жодний інший орган управління товариства, а також і
загальні збори.
Аналіз змісту витягу з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ
"ХХХ" від ХХ.ХХ.2000 р. дає підстави стверджувати, що за рішенням
загальних зборів І. був звільнений з займаної посади голови
правління з ХХ.ХХ.2000 р.
Таким чином, підписання останнім документів від імені товариства
після зазначеної дати не може розцінюватися як їх підписання
уповноваженою на це особою згідно Статуту. Отже додаткові угоди
від ХХ.ХХ.2000 р., ХХ.ХХ.2000 р., ХХ.ХХ.2000 р. підписані не
уповноваженою на те особою.
Як визначено ст.9 Закону України " Про підприємства в Україні "
( 887-12 ) (887-12)
, підприємство діє на підставі Статуту. Статтею 16 цього
Закону ( 887-12 ) (887-12)
передбачено, що керівник підприємства самостійно
вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених
Статутом до компетенції інших органів управління даного
підприємства, якщо інше не передбачено законодавством України.
Відповідно до ст.63 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, укладена від
імені іншої особи особою, не уповноваженою на укладання угоди або
з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні
права і обов'язки для особи, яку представляють, лише у разі
дальшого схвалення угоди цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що факти, які б свідчили про
подальше схвалення товариством зазначених додаткових угод
відсутні.
Відповідно до ст.48 ЦК України ( 887-12 ) (887-12)
недійсною є та угода, що
не відповідає вимогам закону.
Недійсна угода - це угода, яка не відповідає вимогам закону, а
тому не породжує тих правових наслідків, яких бажала сторона або
сторони при укладанні цієї угоди, але породжує інші права та
обов'язки, яких сторона або сторони не бажали.
Стосовно територіальної підсудності цієї справи господарському
суду м.Києва суд вважає, що Позивач правильно визначив підсудність
у відповідності до ч.І ст.15 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки за
додатковими угодами від ХХ.ХХ.2000 р., ХХ.ХХ.2000 р. та ХХ.ХХ.2000
р. обов'язок по сплаті коштів за поставлений товар покладався на
Позивача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому
засіданні докази і з врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до
висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з Відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 48, 63 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди від ХХ.ХХ.2000 р.,
ХХ.ХХ.2000 р. та ХХ.ХХ.2000 р. до укладених між Закритим
акціонерним товариством "ХХХ" та Фірмою "УУУ" контрактів № 1 від
ХХ.ХХ.1997 р., № 2 від ХХ.ХХ.1997 р. та № 3 від ХХ.ХХ.1997р.
3. Стягнути з Фірми "УУУ" на користь Закритого акціонерного
товариства "ХХХ" 255,00 грн. витрат по сплаті державного мита та
69,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення
арбітражного процесу.
Видати наказ.