Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
2001р.
 
Позивач: Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Авіакомпанія "ХХХ"
 
Відповідач: Державний    департамент    авіаційного     транспорту
(Укравіатранс)
 
 
Про визнання недійсними додатків до сертифікату експлуатанта
 
Представники сторін:
Від  позивача: Присутні
Від  відповідача: Присутні
 
У відповідності  із  ст.77  АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         розгляд справи
неодноразово відкладався, а в останній раз його було призначено на
ХХ.ХХ.2001р. Крім цього, сторонам у відповідності з вимогами ст.85
АПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           було   оголошено  резолютивну  частину
рішення,  яка приєднана до справи, при цьому сторонам повідомлено,
що з повним рішенням вони можуть ознайомитись ХХ.ХХ.2001р.
 
                        Обставини справи:
 
Позивач звернувся до арбітражного суду М.Києва з  позовною  заявою
про  визнання  недійcними  додатків  до сертифіката експлуатанта -
спеціальних експлуатаційних положень (частини:  В-1, В-1/1, В-1/2,
В-1/3),   які  були  видані  Державним  департаментом  авіаційного
транспорту (Укравіатранс) ХХ.ХХ.2001р.  ЗАТ "Авіакомпанія "ХХХ" та
визнати   дії   Державного   департаменту  авіаційного  транспорту
(Укравіатранс) щодо заборони  авіакомпанії  виконувати  комерційні
перевезення   незаконними.   Крім   цього,   ХХ.ХХ.2001р.  позивач
звернувся до суду з доповненням до позовної заяви, в якому просить
суд   зобов`язати  Державний  департамент  авіаційного  транспорту
(Укравіатранс)   видати    Закритому    акціонерному    товариству
"Авіакомпанія   "ХХХ"   сертифікат   експлуатанта   та  спеціальні
експлуатаційні  положення  до  нього  -  додатки  до   сертифіката
експлуатації  (частини:  В-1,  В-1/1,  В-1/2,  В-1/3) без заборони
виконання комерційних перевезень,  а також просить суд стягнути  з
відповідача витрати по сплаті держмита.
 
Відповідач в судові засідання з`явився, надав суду відзив на позов
та відзив на доповнення до позовної заяви,  в яких проти  позовних
вимог   заперечує,   посилаючись  на  те,  що  позивачем  порушено
положення  "Правил   сертифікації   експлуатантів",   затверджених
наказом  Міністерства транспорту України №204 від 29.05.1998р.  та
зареєстрованому в Міністерстві  юстиції  України  09,09,1998р.  за
№552/2992   ( z0552-98 ) (z0552-98)
        ,  в зв`язку з чим просить суд відмовити в
позові позивачу.
 
Крім цього, відповідачем надано суду клопотання , в якому останній
просить  залучити до участі у справі в якості третіх осіб,  які не
заявляють  самостійних  вимог  на   предмет   спору   на   стороні
відповідача  Міністерство  оборони  України  та Державну податкову
інспекцію (відповідач не вказав яку саме).
 
Судом вказане клопотання було  розглянуто  і  встановлено,  що  по
своїй  природі  воно  є необгрунтованим,  так як не грунтується на
законних підставах,  а тому підлягає  відмові  (обставини  відмови
наведено нижче).
 
Дослідивши матеріали  справи,  заслухавши  пояснення представників
сторін, суд встановив наступне:
 
Закрите акціонерне   товариство    (ЗАТ)    "Авіакомпанія    "ХХХ"
зареєстровано (нова редакція установчого договору між засновниками
та статуту позивача)  ХХ.ХХ.1999р.  Н-ською  райдержадміністрацією
М.Києва.
 
Метою створення  та  діяльності  товариства  є  сприяння  найбільш
повному  задоволенню  потреб  народного  господарства  України   в
авіаперевезеннях, шляхом організації доставки товарів та продуктів
на Україну з інших країн, а також розбудова господарських структур
виробничо-технічного  призначення,  проведення  комерційних дій та
надання  послуг,  направлених  на  задоволення  потреб   населення
(п.2.1. статуту).
 
Відповідно до положень статуту та ліцензії № 0,  виданої Державною
авіаційною   адміністрацією   Міністерства   транспорту    України
ХХ.ХХ.1998р.  (на день розгляду справи ліцензія має юридичну силу)
позивач (ЗАТ "Авіакомпанія "ХХХ") проводить  експлуатацію  літаків
Іл-76,  що  орендовані  ним  у  Міністерства  оборони  України  по
договору № 00/00 від  ХХ.ХХ.1997р.,  який  укладено  згідно  вимог
Закону  України  " Про оренду державного та  комунального майна ".
( 2269-12 ) (2269-12)
         Згідно із ст.2 цього Закону "Орендою - є засноване  на
договорі   строкове   платне   користування   майном,   необхідним
орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності."
 
Термін дії вказаного  договору  оренди  продовжено  між  сторонами
(позивачем та МО України) до ХХ.ХХ.2001р. додатковою угодою №0 від
ХХ.ХХ.2000р., а тому він є діючим на день розгляду справи.
 
 
Судом встановлено, що станом на ХХ.ХХ.2001р. позивачем сплачено МО
України орендної плати на суму 11 530 081 грн.,  ніяких пропозицій
щодо розірвання вказаного договору оренди від МО України на адресу
позивача не надходило,  в підтвердження чого останнім надано  суду
довідку командування військово-повітряних сил МО України.
 
Відповідно до  наказу  Міністерства  транспорту  України № 204 від
29.05.98р.  " Про затвердження Правил сертифікації експлуатантів "
( z0552-98  ) (z0552-98)
          ЗАТ "Авіакомпанія "ХХХ" ХХ.ХХ.2000р.  звернулось до
Укравіатрансу з заявкою про продовження  терміну  дії  сертифіката
експлуатанта в зв'язку з закінченням ХХ.ХХ.2000р. терміну його дії
(сертифіката),  тобто з  порушенням  терміну  подання  заявки,  що
визначений п.5.6.1. Правил сертифікації експлуатантів ( z0552-98 ) (z0552-98)
        
, а саме:  "не менш  ніж  за  три  місяці  до  закінчення  терміну
чинності".
 
Проте, відповідно до п.5.6.1.1. Правил  сертифікації  експлуатанта
( z0552-98 ) (z0552-98)
         , який передбачає продовження терміну дії сертифікату
в  разі порушення терміну подачі заявки,  Укравіатранс не гарантує
продовження  строку  дії  сертифіката   експлуатанта   до   строку
закінчення   його   чинності,   але,  згідно  п.  5.6.1.2.  Правил
експлуатант повинен подати  заявку  не  пізніше  1-го  року  після
закінчення    його   дії,   ХХ.ХХ.2000р.   директором   Державного
департаменту  авіаційного  транспорту  (далі-  ДДАТ)  було  видано
сертифікат  експлуатанта  строком  на 1 місяць та прийнята рішення
про проведення сертифікаційної перевірки,  чим було порушено право
позивача відповідно до п. 5.6.10 на продовження строку сертифіката
до двох місяців без проведення процедури  сертифікації  в  повному
обсязі.
 
В зв'язку з продовженням терміну дії сертифіката експлуатанта ДДАТ
визнав за необхідне проведення сертифікаційної перевірки і  згідно
вимог  п.  5.4.4.  Правил  сертифікації експлуатантів ( z0552-98 ) (z0552-98)
        
наказом № 000 від ХХ.ХХ.2000р.  затвердив Програму сертифікаційної
перевірки експлуатанта.
 
В період  часу  з  ХХ.ХХ.2000р.  до ХХ.ХХ.2000р.  (підтверджується
актом    сертифікаційної    перевірки)     комісія     здійснювала
сертифікаційну перевірку позивача.
 
На вимогу п.5.4.13.  Правил сертифікації експлуатанта ( z0552-98 ) (z0552-98)
        
за  результатами  перевірки  складено  акт,  який  відповідно   до
Програми  сертифікаційної перевірки експлуатанта  (розд.  Примітка
п.2 ) голова сертифыкаційної комісії в  2-х  денний  термін  після
завершення перевірки зобов'язаний надати на затвердження ДДАТ.
 
Однак, судом  встановлено,  що  відповідачем порушено вимоги даної
норми - Програми сертифікаційної  перевірки,  т.я.  акт  перевірки
затверджено  лише  ХХ.ХХ.2000р.,  чим  позбавлено  позивача  змоги
працювати над усуненням  недоліків  на  протязі  значного  періоду
часу.
 
Відповідно до  висновку  акту  сертифікаційної перевірки,  комісія
вважає  за  можливе  вирішити  питання  продовження  терміну   дії
сертифіката  експлуатанта  після  усунення  виявлених недоліків та
проведення повторної перевірки в установленому порядку.
 
Встановлений порядок передбачає, що по виявленим під час перевірки
недолікам  складається  Перелік №1 (до нього відносяться недоліки,
що підлягають усуненню  до  видачі  сертифіката  експлуатанта)  та
Перелік   №2  (недоліки,  які  за  погодженням  з  Укравіатрансом,
усуваються  у  після  сертифікаційний  період  згідно  з   "Планом
усунення недоліків").
 
Позивач ХХ.ХХ.2000р.,   а  згодом,  повторно,  ХХ.ХХ.2000р.  надав
необхідні документи (Перелік  №1  та  Перелік  №2)  для  перевірки
усунення  недоліків  та одержання сертифіката експлуатанта,  строк
дії якого закінчувався ХХ.ХХ.2000р.
 
Таким чином,  суд вважає,  що недоліки, зазначені в акті перевірки
були усунені до закічення строку дії сертифіката.
 
Проте відповідач,   не   реагуючи   на   звернення   позивача  про
необхідність проведення повторної перевірки для затвердження факту
усунення недоліків відповідно до акту сертифікаційної перевірки та
в  порушення  вимог  п.   5.1.1.   ч.є.,   п.   5.4.14.2.   Правил
сертифікаційної перевірки,  а також п.З розд.  "Примітка" Програми
сертифікаційної перевірки експлуатанта -  повторну  сертифікаційну
перевірку   (Державний   департамент  авіаційного  транспорту)  не
здійснив,  чим позбавив позивача права продовжити дію  сертифіката
експлуатанта  на  строк  до  двох років відповідно до п.5.5.1,  п.
5.6.8. Правил сертифікаційної перевірки.
 
Крім того,  судом  встановлено,   що   ХХ.ХХ.2000р.   відповідачем
видається  доповнення  до  акту  сертифікаційної  перевірки,  яким
вирішено за можливе продовжити термін дії сертифіката позивача  на
один  місяць та передбачено проведення перевірки позивача в місцях
базування літаків авіакомпанії в Азербайджані  (Баку)  та  Мексіці
(Пуебло),тобто   відповідач  тим  самим  порушив  п.5.4.4.  Правил
сертифікаційної перевірки,  т.я.  проведення перевірки поза межами
"Програми  сертифікаційної  перевірки"  вказаним пунктом Правил не
передбачається.
 
За результатами позасертифікаційної перевірки в  Мексіці  (Пуебло)
та на підставі акту перевірки від ХХ.ХХ.2000р.  колегія Державного
департаменту авіаційного  транспорту  приймає  рішення  №  00  від
ХХ.ХХ.2001р.,   відповідно   до   якого  вирішено  продовжити  дію
сертифіката  експлуатанта  на  один  місяць  (з   ХХ.ХХ.2001р   до
ХХ.ХХ.2001р)    без  права комерційної експлуатації та призупинити
дію експлуатанта (авіакомпанії) з ХХ.ХХ.2001р.
 
За результатами прийнятого відповідачем рішення позивачеві  видано
додатки  до  сертифікату  експлуатанта - спеціальні експлуатаційні
положення (частини:  В-1,  В-1/1, В-1/2, В-1/3), якими передбачено
використання повітряних суден без права комерційних перевезень.
 
Прийняте рішення  на  думку відповідача базується на ряді факторів
порушення позивачем вимог норм чинного  законодавства  України,  а
саме:
 
І. Переліт  повітряного  судна Іл-76 (№76777) до Мексіки здійснено
без належного узгодження  в  Укравіатрансі,  чим  порушено  накази
Укравіатрансу від ХХ.ХХ.96р. №000 та № 0001 від ХХ.ХХ.99р.
 
Стосовно узгодження  перельоту  з  Укравіатрансом та відповідно до
наказу № 002 від ХХ.ХХ.96р.  і №003 від ХХ.ХХ.99р. таке узгодження
необхідне,  якщо  переліт  за  кордон  планується на термін більше
одного місяця.
 
Однак, судом встановлено слідуюче;  з наданої  позивачем  угоди  №
0-0000  від  ХХ.ХХ.98р.  літак  Іл-76  №0000  відповідно до й умов
(угоди) виконував комерційний переліт за маршрутом на  перевезення
вантажів  строком 2-3 тижні та виконав в аеропорту Пуебло технічну
посадку для демонстрації типу літака в інтересах компанії "УУУ" .
 
Крім цього,  факт  порушення   перельоту   спростовується   листом
Головного   управління  Цивільної  авіації  Мексіки  №  00000  від
ХХ.ХХ.2001р.,  за  змістом  якого  висновки   про   правопорушення
перебування літака Іл-76 №0000 в Пуебло не відповідають дійсності.
 
2. Президентом концерну "ТТТ" Л .,  який є одночасно зсновником АК
"ХХХ" та представником фірми "УУУ" (Ірландія) в Україні, підписано
від   імені  цієї  фірми  договір  щодо  передачі  компанії  "ГГГ"
(Мексіка) літака Іл-76 №0000 "АК "ХХХ" терміном на один  рік  ,  а
тому   відповідач   вважає,   що  передача  літака  класифікується
відповідно до чинного  законодавства  України  як  суборенда.  При
цьому відповідач стверджує, що позивачем порушено п. 1.2. договору
оренди з МО України.
 
Судом встановлено,  що висновок ДДАТ  зроблено  без  посилання  на
конкретний договір.
 
Однак, з  наданого суду позивачем договору № 0000 від ХХ.ХХ.2000р.
не вбачається, що предметом договору є передача у суборенду літака
Іл-76  за  №0000,  оскільки предметом договору є надання послуг по
міжнародних повітряних перевезеннях комерційних  вантажів  літаком
Іл-76 (без всякого номеру).
 
Крім того,  факт  підписання даного договору Президентом "ТТТ" Л.,
який одночасно є засновником "АК "ХХХ" не породжує ніяких правових
наслідків  для  "АК  "ХХХ",  оскільки  є договором,  укладеним між
іншими юридичними особами,  що породжує  права  та  обов'язки  для
відповідних юридичних осіб.
 
3. Відповідач  стверджує,  що позивачем порушено ст.25 Повітряного
кодексу України  ( 3167-12 ) (3167-12)
           та   розд.8.1  Правил  сертифікації
експлуатантів  ( z0552-98 ) (z0552-98)
         ,  а роботи по збереженню цього літака
Іл-76 за №0000 виконувались з  порушенням  термінів,  встановлених
регламентом тех.  обслуговування, що призвело до втрати тимчасової
льотної придатності.
 
Однак, як встановлено  судом  в  ході  судових  засідань,  вказане
посилання  ДДАТ  на  порушення позивачем ст.25 Повітряного кодексу
України ( 3167-12 ) (3167-12)
         та розд.8.1 Правил сертифікації  експлуатантів
( z0552-98 ) (z0552-98)
        ,   в   зв'язку  з  зазначеним   договором  №0126  про
включенням літака Іл-76  до  реєстру  цивільних  повітряних  суден
Мексіки  та  виконанню  польотів під трьох літерним кодом компанії
"ГГГ",  спростовується  фактом  відсутності  договірних   відносин
позивача  по  договору №0000.  Крім цього,  судом встановлено,  що
тимчасова втрата льотної придатності літака  не  є  порушенням,  а
тому,  в  подальшому,  керівництвом  компанії  були прийняті міри,
узгодженні з Укравіацією, в ході яких льотна придатність вказаного
літака  була  відновлена і зазначений літак знову почав виконувати
польоти.
 
4. Відповідач  в  рішенні  колегії  ДДАТ   також   стверджує   про
нелегітимність  договорів  "АК  "ХХХ" з аеродромами "ЛЛЛ" та "МММ"
щодо забезпечення авіаційної безпеки в  місцях  базування  літаків
авіакомпанії, т.я. аеродром "ЛЛЛ" не має структурних підрозділів з
авіаційної безпеки і  ліцензії  на  право  надання  таких  послуг,
передбачених постановою КМ України №182 від 13.02.99р.( 182-99-п ) (182-99-п)
        
, а служба авіаційної безпеки  аеропорту  "МММ"  не  сертифікована
відповідно  до  "Правил  сертифікації  служб  авіаційної безпеки в
Україні",  затверджених наказом Укравіатрансу №1 від 05.01.96р., а
також  аеропорт  "МММ"  не  має ліцензії на право надання послуг з
авіаційної безпеки.
 
Як було встановлено в  судових  засіданнях,  відповідач  не  надав
належних  доказів  суду  щодо визнання цих договорів недійсними із
зазначених підстав.  Аеропорт "МММ" є міжнародним аеропортом, який
забезпечує  прийом  та  випуск  міжнародних  рейсів,  а взагалі на
території України сертифіковано лише один аеропорт  -  а/п  "БББ".
Враховуючи   наведене,   суд   вважає,  що  зазначені  недоліки  є
недоліками в роботі самого  відповідача  (Державного  департаменту
авіаційного  транспорту),  т.я.  виходячи із даної ситуації,  вона
склалася  в  Україні  по  вині  самого   Державного   департаменту
авіаційного транспорту.
 
5. Відповідач в рішенні колегії зазначив, що позивачем, відповідно
до проведеного аналізу забезпечення керівництвом "АК "ХХХ" безпеки
польотів за весь період діяльності авіакомпанії були виявлені такі
недоліки,  які виразились в тому,  що ХХ.ХХ.98р. в аеропорту "РРР"
(Об`єднані   Арабські   Емірати)  через  незадовільну  організацію
керівництвом  авіакомпанії  умов  перевезення  було  перевантажено
літак Іл-76 №00001 (розрахункове на 15,5-25,5 тон), що призвело до
катастрофи літака.  ХХ.ХХ.99р.  керівництво компанії не повідомило
про авіаційну пригоду,  пов`язану з пошкодженням шасі, яка сталась
з літаком Іл-76 № 0002 при виконанні посадки в аеропорту "ННН",  а
влітку  2000р.  в  Об'єднаних  Арабських Еміратах стався інцидент,
пов`язаний із  затримкою  властями  ОАЕ  літака  авіакомпанії  при
перевезенні  зброї і керівництво позивача про вказаний інцидент не
повідомило Укравіатранс.
 
Як було встановлено судом,  ні в одних висновках комісій  не  було
вказано  про  незадовільну  роботу  керівництва авіакомпанії "ХХХ"
щодо  умов  перевезення  вантажу  літаком  Іл-76  №0003  та   його
перевантаження  в  аеропорту  "РРР"  (Об`єднані  Арабські Емірати)
ХХ.ХХ.98р.,  а як свідчили  вантажні  накладні  -  літак  не  було
перевантажено.   Таким  чином,  вказане  твердження  є  думкою  та
домислом відповідача. Що стосується авіаційної пригоди, пов`язаної
з  пошкодженням  шасі,  яка  сталася  з  літаком  Іл-76  №0003 при
виконанні посадки в аеропорту "ННН" ХХ.ХХ.99р.,  то  по  вказаному
факту мається акт розслідування,  за висновками якого керівництвом
компанії виконано усі рекомендації і в  1999р.  вказана  подія  не
потягла  за  собою  призупинення  дії сертифіката позивача.  Також
судом встановлено,  що позивач має дозвіл, виданий в установленому
порядку  Укравіацією  на  перевезення  вантажів,  в т.ч.  і зброї.
Подія, яка сталася влітку 2000р. в Об`єднаних Арабських Еміратах ,
пов`язана  із  затримкою  властями  ОАЕ  літака  авіакомпанії  при
перевезенні зброї,  не може класифікуватися  як  "інцидент",  т.я.
вина  позивача  в  даному  випадку відсутня,  хоча із-за вказаного
випадку відповідачем було призупинено  дію  сертифіката  позивача,
однак  Міністерством транспорту України вказане рішення Державного
департаменту авіаційного транспорту було відмінено, як незаконне.
 
6. В ході вирішення спору також у суду виник  сумнів  щодо  складу
колегії   відповідача,   т.я.  вона  створена  з  порушенням  п.10
Положення "Про Державний департамент авіаційного транспорту",  яке
введене  в  дію   Постановою   КМ   України  №573 від 29.03.2000р.
( 573-2000-п ) (573-2000-п)
        ,   т.я.  до  складу  колегії  включено   керівників
авіаційних   підприємств,   тобто   таких   же  експлуатантів,  як
авіакомпанія "ХХХ",  що не входять до складу ДДАТ. Постанова чітко
визначає  склад колегії:  " утворюється колегія у складі директора
Укравіатрансу (голова колегії),  його  заступників  та  керівників
структурних підрозділів Укравіатрансу".
 
Судом встановлено,   що   позивач   має  діючі  ліцензію  №00  від
ХХ.ХХ.98р.  на право авіаційних перевезень та дозволи №000 і  №001
на  виконання  авіа  перевезень.  На  день розгляду справи вони не
втратили чинність.
 
Як вбачається із матеріалів справи,  відповідачем порушено  вимоги
ст.З Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
        ,  ст.ст. 1, 27
Закону України " Про підприємства в Україні " ( 887-12 ) (887-12)
          та  ст.4
Повітряного кодексу України ( 3167-12 ) (3167-12)
        .
 
Крім цього,  позивачем  заявлено позовні вимоги в частині визнання
дій Державного департаменту авіаційного транспорту  (Укравіатранс)
незаконними   щодо  заборони  авіакомпанії  виконувати  комерційні
перевезення.  Однак,  згідно з чинним законодавством  (п.1 ст.  80
АПК  України) вказані позовні вимоги підлягають припиненню ,  т.я.
спір в зазначеній частині  не  підлягає  вирішенню  в  арбітражних
судах.
 
Таким чином,  суд,  з'ясувавши  всі  обставини на яких грунтуються
вимоги позивача,  проаналізувавши наявні в  матеріалах  справи  та
досліджені   в   судових   засіданнях   докази   і  з  врахуванням
вищевикладеного,  прийшов до висновку,  що позовні вимоги позивача
відповідають чинному законодавству фактичним обставинам справи, по
своїй природі обгрунтовані та підлягають задоволенню частково.
 
Враховуючи  наведене,   керуючись  ст.ст.  49,  82-85  АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд,-
 
                             ВИРІШИВ:
 
1. Позов задовольнити частково.
 
2. Визнати   недійсними  додатки  до  сертифікату  експлуатанта  -
спеціальні експлуатаційні положення (частини:  В-1,  і 1/1, В-1/2,
В-1/3),  видані  Державним  департаментом  авіаційного  транспорту
(Укравіатранс) ХХ.ХХ.2001р. ЗА "Авіакомпанія "ХХХ".
 
3. Зобов`язати  Державний   департамент   авіаційного   транспорту
(Укравіатранс)    видати    Закритому    акціонерному   товариству
"Авіакомпанія   "ХХХ"    сертифікату    експлуатанта    спеціальні
експлуатаційні   положення  до  нього  -  додатки  до  сертифікату
експлуатанта (частини:  В-1,  В-1/1,  В-1/2,  11/3)  без  заборони
виконання комерційних перевезень.
 
Видати наказ.
 
4. Стягнути  з  р/р Державного департаменту авіаційного транспорту
(Укравіатранс)  на  користь  Закритого   акціонерного   товариства
"Авіакомпанія "ХХХ" 170 грн. витрат по сплаті держмита.
 
Видати наказ.
 
5. Позовні  вимоги  ЗАТ "Авіакомпанія "ХХХ" в частині визнання дій
Державного  департаменту  авіаційного  транспорту   (Укравіатранс)
незаконними   щодо  заборони  авіакомпанії  виконувати  комерційні
перевезення - провадження припинити.
 
6. В  задоволені  клопотань  Державного  департаменту  авіаційного
транспорту (Укравіатранс)- відмовити.