Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                     АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
2001р.
 
За позовом ТОВ "ХХХ", м.Київ
 
До АКБ "УУУ", м.Київ
 
Про стягнення 100 000 грн.
 
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
 
Рішення винесене ХХ.ХХ.01 на підставі ст.77 АПК України( 1798-12 ) (1798-12)
        
після оголошеної перерви.
 
                        Обставини справи:
 
На розгляд арбітражного суду м.Києва передані вимоги позивача  про
стягнення  з відповідача 100 000 грн.,  які перераховані позивачем
за договором № 0 від ХХ.ХХ.2000.
 
У доповненні до позовної заяви  від  ХХ.ХХ.2000  позивач  доповнив
позовні  вимоги  та  просить  суд  визнати договір купівлі продажу
векселя № 0 від ХХ.ХХ.2000  таким,  що  не  відбувся  (неукладеним
ст.153  ЦКУ ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) та стягнути з відповідача як перераховані
йому 100 000 грн.  за договором;  так і 14383,56 грн. доходу, який
відповідач  отримав  з  безпідставно  одержаного  майна (ст.469 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ).
 
В доповненні до позову від ХХ.ХХ.01 позивач змінив позовні  вимоги
та  просить  суд  визнати,  що  зобов'язання  сторін  за договором
купівлі-продажу векселя №  0  від  ХХ.ХХ.2000  припинилися  угодою
сторін,  оскільки  договір  не  відбувся  (ч.І ст.220  ЦК  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ) та стягнути з відповідача грошові кошти  в  сумі  100
000 грн., як безпідставно одержані та 14383,56 грн. - безпідставно
отриманого доходу.
 
Відповідач проти позову заперечує,  посилаючись на те,  що договір
сторонами   укладено   з  дотриманням  всіх  вимог  законодавства;
вексель,  строк платежу по якому не зазначений,  розглядається  як
такий,  що  підлягає  оплаті по пред'явленню - тобто порушень умов
договору відповідачем не допущено та інше.
 
                 Матеріалами справи встановлено:
 
ХХ.ХХ.2000 між  Акціонерним  комерційним  банком  "УУУ"  з  однієї
сторони  та  ТОВ "ХХХ" з другої - укладено договір купівлі-продажу
векселя № 0.
 
Відповідно до п.п.1,  2.1 договору позивач в строк  до  ХХ.ХХ.2000
перераховує банку 450000 грн.  за вексель, а банк після здійснення
оплати передає покупцю вексель.
 
Разом з тим,  як вбачається з матеріалів справи,  банк (продавець)
не   є   власником   векселя,   а   продавав  спірний  вексель  за
договором-доручення № 00 від ХХ.ХХ.2000 з ТОВ "ААА".
 
Згідно з  договором  доручення  №   00   АКБ   "УУУ"   (повірений)
зобов'язався  від  імені  і  за  рахунок  ТОВ  "ААА"  (довіритель)
здійснити продаж векселя, а довіритель доручив повіреному укладати
від його імені договір купівлі- продажу векселя.
 
Ці умови  договору доручення відповідають вимогам ст.ст.386,  388,
390 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         щодо  виконання  певних  юридичних  дій
повіреним від імені довірителя.
 
В порушення  вимог чинного законодавства і умов договору доручення
№ 00 банк "УУУ" уклав договір купівлі-продажу від власного імені.
 
Разом з тим, за ст.225 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         право продажу майна,
крім випадків примусового продажу,  належить власникові.  Тобто це
положення закону визначає,  що  приймати  рішення  про  відчуження
майна    має   право   лише   власник,   оскільки   за   договором
купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не  лише
саме   майно,   а  й  право  власності  на  нього  (право  повного
господарського відання чи оперативного управління).
 
Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право.
 
Але, власникові не обов'язково особисто брати участь  в  укладенні
договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через
свого представника.  Тобто при укладенні договору  купівлі-продажу
через свого повіреного (на підставі договору доручення) стороною у
договорі є власник, а не повірений.
 
Враховуючи, що  при   укладенні   договору   купівлі-продажу   від
ХХ.ХХ.2000  були  допущені  порушення  вищевикладених норм чинного
законодавства, суд вважає за необхідне на підставі вимог ч.І ст.83
АПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
         визнати договір купівлі-продажу № 0 від
ХХ.ХХ.2000 недійсним.
 
Крім цього,   оскільки   позивачем   в   доарбітражному    порядку
(передбаченому  ст.6 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) врегульоване питання
про повернення відповідачем перерахованих позивачем  за  договором
купівлі-продажу  векселя  100.000  грн.  -  вимога  позивача в цій
частині підлягає задоволенню (ч.2 ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ).
 
Керуючись ст. ст.48, 224, 225, 386,388,390 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
ст.ст.49,82-84 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,-
 
                             ВИРІШИВ:
 
1. Договір  купівлі-продажу  векселя  №  0  від ХХ.ХХ.2000 визнати
недійсним.
 
2. Стягнути з кор.рахунку АКБ "УУУ" на користь ТОВ  "ХХХ"  100.000
(сто  тисяч)  грн.  перераховані  за договором кошти та 1000 (одна
тисяча) грн. держмита.
 
Видати наказ.
 
3. В іншій частині в позові відмовити.